Як відбувається дисконтування кредитів та позик

Яку заборгованість по кредитах і позиках треба дисконтувати

За загальним правилом п. 9 НП(С)БО 11 «Зобов’язання» під дисконтування потрапляє лише довгострокова заборгованість. Виходить, що дисконтувати треба заборгованість по довгострокових кредитах і позиках (поворотній фінансовій допомозі), якщо строк сплати за ними визначений більше 12 місяців. Такі борги відображаються в балансі за теперішньою (дисконтованою) вартістю.  

Що таке дисконтування взагалі, яку заборгованість треба дисконтувати, а яку ні, як визначається ставка дисконту, проблеми податкового обліку та чи можна уникнути дисконтування – всі ці загальні питання розкриті у консультації Дисконтування заборгованості.

Фінзвітність за таксономією МСФЗ: де брати інформацію для складання

Яку заборгованість по кредитах і позиках дисконтувати не потрібно

Не потрібно дисконтувати поточну заборгованість, тобто короткострокові кредити й позики. Однак це за умови ведення обліку за національними стандартами. У МСФЗ ж ніяких винятків щодо поточної заборгованості немає, а тому вона теж підлягає дисконтуванню. Навіть уже існує судова практика, в якій підприємство, яке  вело облік за МСФЗ так і не змогло довести свою правоту перед податківцями щодо відсутності дисконтування поточної заборгованості (див. позицію суду щодо дисконтування фінансових зобов’язань за правилами МСФЗ).

До поточної (короткострокової) заборгованості по кредитам і позикам належать:

• кредити/позики, що видаються на строк не більше 12 місяців;
• короткострокові кредити/позики, які були прострочені. Невчасна сплата навіть якщо вона триває понад 12 місяців не перетворює кредит/позику на довгострокові;
• пролонговані короткострокові кредити/позики. Наприклад, кредит видавався на 12 місяців, але потім був продовжений на півроку через фінансові проблеми боржника. Такий борг формально вважається поточним, хоча на його сплату витрачено півтора роки. Однак, якщо пролонгація здійснюється на строк понад 12 місяців, то такий борг стає довгостроковим за визначенням та підлягає дисконтуванню.

В усіх перерахованих ситуаціях дисконтування не потрібне.

Увага: заборгованість по довгостроковим банківським кредитам і довгостроковим позикам, у т.ч. поворотній фінансовій допомозі підлягає дисконтуванню.

Списуємо безнадійний податковий борг: як облікувати й оподаткувати

Військова агресія рф стала каталізатором, що спричинив зростання податкового боргу платників, який набув ознак безнадійного. Як списати в бухобліку податковий борг і які податкові наслідки матиме операція — розповість експерт

ЧИТАТИ РОЗ'ЯСНЕННЯ ЕКСПЕРТА

Чи треба дисконтувати довгострокові кредити та позики, якщо по ним нараховуються відсотки

Кредити. НП(С)БО 11  ніяких винятків щодо процентної заборгованості не містить. Вимога дисконтування стосується загалом будь-якої грошової довгострокової заборгованості. Немає винятків і у спеціальному стандарті НП(С)БО 13 «Фінансові інструменти». Нагадуємо, що борг по кредиту вважається фінансовим інструментом. Отже, за правилами НП(С)БО заборгованість за довгостроковими кредитами слід обліковувати за теперішньою вартістю, тобто дисконтувати.

Однак з економічної точки зору банківський відсоток, окрім прибутку банку, враховує ще й інфляційні процеси, альтернативні варіанти використання коштів, існуючі ризики. По-суті, те ж саме враховує й ставка дисконту. Як ставка дисконту може використовуватися якраз %, під який підприємство залучає кошти. Однак, якщо у якості ставки дисконту обрати відсоток по отриманому від банку кредиту, то результат такого дисконтування вийде нульовим:

• теперішня вартість усіх платежів по кредиту, включаючи сплачені банку відсотки, дорівнюватиме їх номінальній (фактичній) вартості;
• дисконт по зобов’язанню з кредиту, а отже й його подальша амортизація виходять нульовими.

Ілюстрацію даного ефекту містить приклад 2. За такого підходу до вибору ставки дисконту взагалі не треба дисконтувати жодний кредит.

Однак, якщо підприємство отримало кредит під «особливий» відсоток, який суттєво відрізняється від звичайного для подібних умов, то вважати такий відсоток ставкою дисконту вже помилково, так як вона не відображає вже реальну цінність залучених грошей для підприємства. У такому разі як ставка дисконту має використовуватися інша. Найбільш доцільна для ситуації кредитування – середньостатистична процентна ставка по банківським кредитам зі звітності банків. Цю ставку, яку розраховує НБУ, можна вважати ринковою ставкою відсотку по кредитам. І тоді вже «нульового» ефекту від дисконтування не буде та його треба проводити.

Виходить, що відповідь на питання «дисконтувати заборгованість по кредиту чи ні?» залежить від порівняння банківського відсотка та ринкової ставки дисконту:

Отже, для того, щоб не дисконтувати довгостроковий кредит потрібно обґрунтувати, що відсоток по довгостроковому банківському кредиту є ринковим, а отже, може бути використаний як ставка дисконту. Для цього при отриманні кредиту або на найближчу дату балансу краще скласти бухгалтерську довідку. Про можливі податкові ризики такого обґрунтування у платників податку на прибуток – див. наприкінці консультації. 

Увага: якщо довгостроковий банківський кредит виданий за ринковими умовами, то дисконтувати не потрібно. Однак це бажано обґрунтувати.

Зверніть увагу, що кредит завжди передбачає відсотки. За кредитними договорами позичальник має не тільки повертати запозичене, але й сплачувати проценти (ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу), безвідсоткові кредити за загальним правилом заборонені (ч. 3 ст. 346 Господарського кодексу). Однак очевидним є те, що кредит виданий під 0% річних або близький до нуля % річних, то він «автоматично» стає таким, що слід дисконтувати.

Увага: відповідь на питання дисконтувати чи ні кредит залежить від суттєвості різниці між % по кредиту та ринковим % по таких кредитах.

Позики. Щодо позик, то суб’єкти господарювання, які не є фінансовими установами, як правило, позик під відсотки не видають. Справа в тому, що відсоткова позика вважається фінансовою послугою, що вимагає ліцензії (підстави – пп. «3» ч. 1 ст. 1 Закону «Про фінансові послуги та державне регулювання риків фінансових послуг» від 12.07.2001 р. № 2664, а також лист Нацкомфінпослуг від 14.06.2006 р. № 5543/11-5). Через це у практиці суб’єктів господарювання використовуються безвідсоткові позики. Нагадуємо, що у податковому обліку щодо таких позик вживається спеціальний термін – поворотна фінансова допомога.

58 забаганок ДПС, або Як не наразитися на податкову перевірку

Мораторій на податкові перевірки планують скасувати повністю. Щойно це станеться, податківці за своєю методичкою відпрацьовуватимуть ризики несплати податків. З’ясуймо, які забаганки ДПС потрібно виконати, щоб стати «ідеальним платником податків» та уникнути перевірки. І чи можливо це взагалі

ЧИТАТИ КОМЕНТАР ЕКСПЕРТА

Фінансовий лізинг. Винятковою ситуацією щодо дисконтування довгострокової заборгованості по кредитам є заборгованість з фінансової оренди (фінансового лізингу). За своєю суттю лізинг є різновидом кредиту. Загальні правила НП(С)БО 11 використовується з урахуванням особливостей  оцінки  та  розкриття  інформації, які встановлені в інших стандартах, яким зокрема і НП(С)БО 14 «Оренда». Однак дисконтування в обліку фінансової оренди все ж таки існує, адже визначається теперішня вартість орендних платежів, існує розподіл орендних платежів між вартістю об’єкта кредиту та фінансовими витратами. За своєю природою це є тим же дисконтуванням, хоча й специфічним. 

Якщо кредит отриманий за ставкою відсотка суттєво вищою за ринкову

Дисконт – видача кредиту за ставкою нижче ринкової – більш поширений варіант. Однак може бути й навпаки, коли кредит отриманий за ставкою вище ринкової. У такому разі можна говорити про премію, а не дисконт. Однак на практиці такі кредити не дисконтують, так як:

• по-перше, дана різниця між ставками за своєю суттю є відстроченими відсотками банку. Зобов’язання по відсоткам, як правило, виникає впродовж короткострокового періоду (місяця, кварталу). Отже, зобов’язання по відсоткам банку є поточними, а не довгостроковими;
• по-друге, у такому разі слід ставити питання про обґрунтованість середньоринкової ставки кредитування як ставки дисконту для даного випадку. Якщо підприємство не може залучити ресурси за нижчою ставкою, то це може свідчити про високі ризики його діяльності, що має враховувати й ставка дисконту. Крім того, Мінфін у своєму повідомленні вказує можливість брати  відсоткову ставку, за якими отримуються позики. Таким чином, ставку % по такому кредиту варто розглядати як найбільш відповідну до даної ситуації ставку дисконту. Як наслідок, немає й суттєвого відхилення між номінальною та теперішньою вартістю такого кредиту – необхідної умови дисконтування.

Враховуючи вищенаведені аргументи, у ситуації коли банківський % по кредиту вищий за ринкову ставку відсотка,  дисконтування заборгованості не проводиться.

Увага: якщо % по отриманому кредиту вищий за ринковий – дисконтування не проводиться.

Яку різницю відсотками вважати суттєвою

Якщо порівнювати процентну ставку по отриманому кредиту та ринкову, то цілком слушним є питання: яку різницю між ними слід вважати суттєвою? Це досить важливе питання, адже воно впливає на кінцеве рішення: дисконтувати чи ні.

Складність ситуації не тільки у визначенні розміру такої різниці, але й у тому, яку ставку кредитування вважати ринковою. Існуючий й досить давній лист Мінфіну від 29.07.2003 р. № 04230-04108, який присвячений питанням суттєвості у бухгалтерському обліку, не містить ніяких рекомендацій щодо відсоткових ставок для дисконтування.

За таких обставин краще дане питання врегулювати в наказі про облікову політику. Особливу увагу цьому питанню через існуючі податкові ризики варто приділити платникам податку на прибуток.

Увага: питання суттєвості між ринковою ставкою та існуючою ставкою кредитування краще врегулювати в обліковій політиці.

Можливий підхід у визначенні суттєвості: за базу взяти різницю між дисконтованою та номінальною вартістю зобов’язання по кредиту. Наприклад, вважати несуттєвою різницю між номінальною сумою заборгованості та її дисконтованою сумою менше 5% від номінальної суми. Такий критерій, до речі, згадується у Додатку до НП(С)БО 19 «Об’єднання підприємств» щодо оцінки дебіторської заборгованості.

Як альтернативний варіант можна прийняти суттєвим відхилення банківської ставки понад 20% від ринкової ставки %. Тоді при ринковій ставці 20% суттєвим буде відхилення ±4% (=20%×0,2). Тоді якщо від банку був отриманий кредит під:

• 15% річних, то його вже слід дисконтувати. Різниця з ринковою ставкою складає 5%, що виходить за межі довірчого інтервалу ±4%;
• 18%, то дисконтувати не треба, так як він потрапляє в інтервал 20% ± 4%.

Все обґрунтувати – вибір ринкової ставки % та суттєвість/несуттєвість відхилення – має бухгалтер у складеній бухгалтерській довідці. Таку довідку бажано скласти на дату отримання кредиту або ж на найближчу дату балансу. У платників податку на прибуток – великодоходників, це вже слід зробити до кінця звітного кварталу.

Перевірка податку на прибуток за методикою ДПС

Консультація зорієнтує, як податківці здійснюють контроль за прибутками платників податків. Ознайомтеся з матеріалом, щоб знати, які питання перевіряють та які помилки і ризики можуть виникати у платників. Так уникнете неприємних сюрпризів

ЧИТАТИ КОМЕНТАР ЕКСПЕРТА

Звідки взяти ринкову ставку відсотка по кредитам

З боку Мінфіну якихось офіційно затвердженої методики щодо порядку обрання ставки дисконту для дисконтування заборгованості немає. У цьому питанні є лише:

• інформаційне повідомлення Мінфіну, що не має статусу нормативного документу. За ним як ставку дисконту «за такими чи подібними позиками можливо брати відсоткову ставку, за якими отримуються такі позики цим підприємством. Про рівень ринкових ставок у  певний період свідчать також статистичні дані банків оприлюднені на офіційному веб-сайті НБУ»;
• норма п. 14 НП(С)БО 28 «Зменшення корисності активів», де пропонується ставка дисконту, яка базується на ринковій ставці відсотка, що використовується в операціях з аналогічними активами.

Отже, для обрання та обґрунтування ставки дисконту можна використати дані грошово-кредитної статистики, яку надає НБУ, зокрема:

• вартість кредитів за даними статистичної звітності банків України – на сайті НБУ це кредити, надані депозитними корпораціями (крім НБУ);
• кредити МСП (МСП – це малі і середні підприємства);
• кредити у розрізі регіонів;
• інші статично-аналітичні матеріали НБУ.

Однак теж можуть бути обрані:

• кредитні ставки % у інших банків на аналогічних умовах. Це може бути як інформація з веб-сторінок банків, так і розрахунки, які були надані тими банками, пропозиції яких підприємство розглядало перед обранням кредиту;
• інформація щодо кредитних ставок % з різних фінансово-аналітичних ресурсів, які можна знайти у мережі Інтернет.

Це найбільш прості варіанти обґрунтування ставки дисконту. Є ще й інші, наприклад використання безризикової ставки відсотка та коригування її на існуючі ризики (читайте про неї зокрема в уже згаданому повідомленні Мінфіну). Всі ці ставки загальній ідеї дисконтування, а отже, теж можуть бути обрані, так як ніякої офіційного затвердженого порядку такого вибору немає.

Відносність ставок дисконту

Як наслідок, різниця між ринковою ставкою % та банківським % за різних підходів до обрання ставки дисконту та при використанні різних джерел може бути різною. А отже, й результат дисконтування теж буде відрізнятися. Ще більше, такий результат дисконтування може бути різним у банку (кредитора) та підприємства (отримувача кредиту) по одному й тому ж самому кредиту. В першу чергу, через можливі різні підходи до визначення ставки дисконту та різні розміри суттєвості. Банки, які зобов’язані вести облік за МСФЗ, також мають застосовувати дисконтування зобов’язань за кредитами та іншими фінансовими інструментами за тих же умов.

Увага: середньоринкова ставка кредитування банків – найпростіший варіант ставки дисконту, але будь-яка ставка дисконту досить відносна.

ВАША ПЕРСОНАЛЬНА ПРОПОЗИЦІЯ НАВЧАННЯ У ВИЩІЙ ШКОЛІ ГОЛОВБУХА

• Національна сертифікація бухгалтерів — 2023 ⏩
• Професійна сертифікація за МСФЗ — 2023 ⏩
• Національна сертифікація головбуха медичного КНП — 2023 ⏩
• ПДВ: від азів до майстерності ⏩
• Розрахунок зарплати, звітність, перевірки ⏩
• РРО: робота, помилки та штрафи ⏩
• ФОП-єдиноподатник: практикум для бухгалтера та підприємця ⏩
• Благодійні організації: практикум з обліку та оподаткування ⏩

За якою ставкою проводити дисконтування кредиту

Особливістю відсоткової заборгованості є те, що дисконтувати слід не на повну ставку дисконту, а на різницю між нею та ставкою % по кредиту. Чому саме різниця? Наприклад, ставкою дисконту обрано середньоринковий % по кредитам з аналогічними умовами (ринкова ставка). Однак, як уже зазначалося, нарахування відсотків по банківському кредиту, по-суті, теж є елементом, що пов’язаний зі знеціненням грошей у часі. Отже, дисконтування на повну ставку дисконту (ринкову) та подальша амортизація дисконту – це буде у частині % банку подвійне дисконтування. Щоб цього уникнути дисконтування при одночасному нарахуванні відсотків слід проводити саме на різницю, до якої «не дотягує» банківський % по отриманому кредиту.

Так, ставка для дисконтування кредиту у разі наявності дисконту (ринкова ставка % по кредитам  > банківський % кредиту) визначається таким чином:

Чи треба дисконтувати кредити , які отримані під 5, 7, 9% з державною підтримкою

Ні, такі кредити не дисконтуються. Мова йде про кредити на підтримку малого і середнього бізнесу за постановою Кабміну від 24.01.2020 р. № 28 «Про надання фінансової державної підтримки». Незважаючи на фактично нижчу ставку % для отримувача, вони надаються за договором за звичайною (ринковою) базовою ставкою, а держава компенсує різницю. Таким чином, можна вважати, що дисконту немає. Якщо раптом державна підтримка припиниться, то виплачувати їх доведеться за базовою ставкою, а не зниженою. 

Приклад дисконтування зобов’язання по довгостроковому кредиту

Приклад 1 (% кредиту менший за ринковий, дисконт). Підприємство отримало довгостроковий кредит на 3 роки у сумі  2 млн грн. Ставки кредитування:

• 10% – ставка кредитування за договором. Однак, якщо є комісії, які існують при залученні кредиту, то їх слід додати й розраховувавши ефективну ставку відсотка й далі співставлення проводити з нею;
• 14,1% – ринкова ставка на кінець грудня 2022 року (за вартістю кредитування за даними статистичної звітності банків України).

Відхилення між ринковою та банківською ставкою % підприємство вважає суттєвим.

Платежі здійснюються щокварталу рівними частинами (12 періодів), тобто ануїтетом.

Ануїтет складає 193 929,43 грн щокварталу. Ця сума включає як %, так і погашення тіла кредиту. Розрахунок % та погашення кредиту наведено в таблиці нижче.

Для простоти вважатимемо, що кредит отриманий 02 січня 2023 року.

Крок 1. Знаходимо ставку дисконту річну:  14,1 – 10 = 4,1%.

Крок 2. Знадимо квартальну ставку дисконту за формулою:

Крок 3. Знаходимо теперішню вартість. Для цього можна використати функцію Eхcel NPV (до діапазону платежів з погашення тіла кредиту). У російськомовній версії Eхcel – ЧПС. 

= NPV (0,010096;А1:А12) = 1 869 372,36 грн

А1:А12 – це діапазон чисел з погашення  тіла кредиту: 145702,05; 149215,46; 152813,60; 156498,50; 160272,25; 164137,01; 168094,96; 172148,35; 176299,48; 180550,71; 184904,45; 189363,18. Див. таблицю вище.

Таким чином, відхилення номінальною та теперішньою вартості кредиту становить = 6,53% (= 100% – (1869382,36×100%/2000000)) > 5%. Таким чином, суттєвим є відхилення як і по %, так і між номінальною та дисконтованою сумою.

Крок 4. Знаходимо суму дисконту. Це різниця між сумою кредиту та теперішньою вартістю: 2000000 – 1 869 372,36= 130 627,64 грн.

Крок 5. Складаємо таблицю з амортизації суми дисконту по кварталах. Вона наведена нижче. Сума амортизації за 12 кварталів має дорівнювати  130 627,64 грн (якщо все пораховано правильно).

Усі розрахунки пов’язані з амортизацією дисконту зведено до таблиці нижче. Зверніть увагу, що загальна сума амортизації дисконту співпадає з сумою самого дисконту –  130 627,64 грн. Збільшення фінансового результату у періоді визнання дисконту буде компенсовано з амортизацією дисконту у майбутніх періодах.

Бухгалтерські проведення будуть такі, як у таблиці нижче (див. також таблиці з розрахунками платежів по кредиту та амортизації дисконту).

Отримали запит від ДПС — дійте за алгоритмом

Підприємства дедалі частіше отримують запити від податкової з вимогою надати інформацію про певну операцію і всі документи до неї. Радимо до таких запитів ставитися серйозно і в жодному разі їх не ігнорувати. З’ясуємо, як підготувати відповідь на запит податківців і при цьому уникнути ризиків

ЧИТАТИ РОЗ'ЯСНЕННЯ ЕКСПЕРТА

Приклад, коли дисконтування кредиту не проводиться

Приклад 2 (ставка кредиту на рівні ринкової). Вихідні дані всі ті самі, що й у прикладі 1. Однак ринкова ставка нехай теж буде 10%.  За таких умов розрахунок платежів по кредиту не змінюється.

Однак тоді = NPV (0;А1:А12) = 2 000 000 грн. Це значить, що сума дисконту, тобто різниця між сумою кредиту та теперішньою вартість нульова: 0,00= 2000000 – 2000000. Як наслідок амортизація дисконту теж нульова. Таблиця амортизації дисконту з прикладу 1 за нульової ставки приймає вигляд такий, як нижче. Це показує про відсутність необхідності дисконтувати, якщо ринкова ставка і ставка % по кредиту однакові.

Увага: якщо ринкова ставка і ставка кредитування співпадають, то дисконтування дає нульовий результат.

У такому разі бухгалтерські проведення будуть такі, як у таблиці нижче.

Приклад дисконтування зобов’язання по позиці

Облік відсоткових позик в усьому аналогічний обліку банківського кредиту. З прикладом обліку дисконтування зобов’язань з довгострокової позики, яка видана на безпроцентній основі (це приклад 5 наприкінці консультації). Він містить проводки як для позикодавця, так і для позикоотримувача.

Ласкаво просимо до системи «Експертус Головбух»

У системі «Експертус Головбух» бухгалтер завжди може отримати швидку і точну відповідь на своє професійне запитання. Кожне рішення, запропоноване Системою, є актуальним і своєчасним. Цим вона і унікальна.

Хочемо вас порадувати — дати безплатний демодоступ до Системи

Отримати демодоступ ⚡️

Податкові ризики дисконтування кредитів і позик

Дисконтування супроводжується й податковими ризиками, адже податківці можуть донарахувати дохід підприємству на суму дисконту у разі непроведення дисконтування кредиту або позики. Як наслідок, можливе й донарахування податку на прибуток. Це стосується всіх платників податку на прибуток – як великодоходників, так і малодоходників. Податкових різниць, до речі, по дисконтуванню немає (індивідуальна податкова консультація ДПС від 10.12.2019 р. № 1814/6/99-00-07-02-02-15/ІПК).

Зверніть увагу на таке:

• чи обґрунтованою є ставка дисконту;
• чи містить наказ про облікову політику межі суттєвості;
• дата визнання дисконту. Як уже зазначалося, можливий варіант – на дату визнання заборгованості по кредиту (МСФЗ-підхід) або ж на дату балансу (НП(С)БО-підхід). Податківці відстоювали МСФЗ-підхід та програли судову справу, є рішення ВС від 28.04.2021 р. у справі № 640/13685/19. Однак це не означає, що вони під час перевірки знову не донарахують певному підприємству дохід у періоді отримання кредиту. МСФЗ-підхід більш обережний з податкової точки зору та вбереже у майбутньому від подібних ситуацій. Суд, до речі, не визначив, яка дата визнання дисконту правильна, а лише дійшов висновку про неможливість довести існування порушення, так як відсутня офіційно затверджена методика дисконтування.

Немає ризиків щодо дисконтування кредитів і позик лише у єдиноподатників. Дохід по дисконту негрошовий, тому не може бути зарахований у базу оподаткування єдиним податком. Однак з позиками їм теж слід бути обережними – неповернута впродовж 12 місяців фінансова допомога вважається безповоротною та включається до доходу єдиноподатника-отримувача такої допомоги.