бухгалтер-експерт, кандидат економічних наук, м. Чернігів
Послуги з підбору й передачі працівників для підприємств популярні у сфері послуг, зокрема і в IT-сфері. Однак, договори аутстафінгу законодавчо майже не врегульовані й несуть у собі низку ризиків, про які варто знати перед організацією моделі бізнесу з використанням аутстафінгу. Про договірне оформлення відносин процесу аутстафінгу, на що слід звернути увагу та зразок договору аутстафінгу — у консультації
Аутстафінг – це порівняно нова модель організації бізнесу для України. Суть аутстафінгу – віддалене працевлаштування через іншу фірму. При цьому найнятий працівник:
виконує усі робочі обов’язки компанії-клієнта даної послуги (компанія А). Він виконує роботу безпосередньо за завданнями компанії-замовника (компанії А). У сучасному світі при цьому не обов’язково знаходитися на території компанії А. Робота може виконуватися й дистанційно;
офіційно працевлаштований в іншій компанії (компанія Б, аутстафер).
Наслідки такого підходу наступні:
юридичним роботодавцем є компанія Б (аутстафер), яка нараховує зарплату, премії, сплачує податки, збори з соціального та медичного страхування, може надавати й обладнання для роботи;
компанія А (замовник послуги) забезпечує працівників повноцінними завданнями або дає виконувати фрагменти певної загальної роботи, розподіляючи її між такими переданими їй працівниками;
компанія А (замовник послуги) не несе ризиків пов’язаних з найманими працівниками. Податки, збори, платежі, всі організаційні аспекти лягають на компанію Б;
працівник може знаходитися на території компанії А (фізично) або дистанційно будучи частиною команди компанії А й виконувати роботу. Також він може виконувати роботу й ще для декількох замовників послуги аутстафінгу. Однак, юридично він закріплений за компанією-аутстафером (компанією Б) і саме з нею перебуває у трудових відносинах.
Дослівно у перекладі з англ. мови аутстафінг означає «персонал поза штатом компанії» (out – поза; staff – персонал). Є ще один термін щодо цього явища – лізинг персоналу, або оренда персоналу. Кому як до вподоби. Однак, в українському законодавстві таких термінів немає.
Аутстафінг — дієвий спосіб скоротити витрати на персонал. Проте замовник аутстафінгових послуг має пам’ятати про податкові ризики. Тримайте пояснення юристів, як убезпечити себе від санкцій. Їх підтверджують судова практика
Це далеко не одне й те саме, а тому розглянемо ці відмінності.
У чому різниця аутстафінгу з сумісництвом
Почнемо з останнього – ключова відмінність від сумісників у тому, що сумісники оформляються й працюють на основі трудового договору безпосередньо на компанію. Ніякого посередника тут немає і це трудові відносини, які підпадають під дію Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП). Сумісник сам шукає собі другу чи третю роботу, маючи основну роботу. Тобто він працевлаштований у компанії Б (основна робота), але відпрацьовує як сумісник за трудовим договором у компанії А. Ніякого передання персоналу (аутстафінгу) тут немає. Усе в рамках звичайних трудових відносин. Усі завдання він отримує напряму від компанії А (і своєї основної Б також). Податки і ЄСВ сплачують і компанія А, і компанія Б, кожна по своїй зарплаті такого працівника.
Увага:сумісництво — це не аутстафінг. Це трудові відносини напряму з роботодавцем.
Досягти максимальних результатів із мінімальними витратами на трудові ресурси дає змогу аутстафінг. Роз’яснення експерта допоможуть правильно задокументувати, облікувати й оподаткувати операції надання/наймання персоналу в замовника та аутстафінгової компанії
Послуга з підбору персоналу — це теж не аутстафінг у тому розумінні, як ми про це писали вище. Суть такої послуги — компанія Б знаходить на ринку праці потрібного для компанії А працівника, дає свої рекомендації та відправляє його на роботу на компанію А, де він працевлаштовується за трудовим договором. Тут немає ключового для аутстафінгу — винесення працівника за штат компанії. Зарплату, податки нараховує компанія А (замовник послуги підбору персоналу), усі ризики несе також вона. Компанія Б ризикує тільки своєю діловою репутацією, що неякісно підібрала працівника з недостатніми навичками для роботи.
Увага:підбір персоналу з направленням його замовнику з оформленням трудових відносин там само — це не аутстафінг.
Однак, аутстафінг може включати в себе й підбір персоналу для замовленої роботи. Однак, тоді такий персонал має бути юридично оформлений у підприємства Б (аутстафера).
Аутстафінг та аутсорсинг
Аутсорсинг — це бізнес-модель, яка базується на певних проєктах. Це означає, що клієнт-замовник (компанія А) довіряє повністю від А до Я весь проєкт компанії-аутсорсеру (компанії В). При цьому:
як правило, клієнт не має безпосереднього доступу до команди виконавців компанії В. Він співпрацює з менеджером команди В, який уже роздає завдання своїм підопічним. Команда компанії В при цьому також може працювати над декількома проєктами одночасно від різних клієнтів;
виконавці проєкту, як правило, знаходяться поза територією підприємства А, як правило, це дистанційна робота. Крім того, вони можуть і не бути у трудових відносинах з компанією В й виконувати роботу за цивільно-правовим договором (ЦПД). Теж важливий нюанс.
Критерій
БІЗНЕС-МОДЕЛЬ
АУТСТАФІНГ
АУТСОРСИНГ
Тривалість роботи
постійна робота, підтримка певних процесів
проєкт
Хто керує командою
менеджер замовника
менеджер виконавця
Команда, до якої по факту належать виконавці
команда замовника
команда компанії-аутсорсера
Хто забезпечує виконавців обладнанням
замовник
компанія-аутсорсер
Хто оплачує працю й сплачує податки/соцвнески
компанія-виконавець (аутстафер/аутсорсер)
Аутсорсинг і аутстафінг часто плутають, вважаючи один з них різновидом іншого тощо. Однак, ключова різниця проходить у 2-х аспектах:
компанія-аутстафер повністю відповідає за найм та обслуговування команди і ці виконавці повністю знаходяться у розпорядженні менеджменту компанії А, по-суті, є частиною внутрішньої команди компанії А, хоча оплату отримують не від неї;
аутстафінг, як правило, має постійну основу й не закінчується із завершенням проєкту. Аутсорсинг закінчується із закінченням проєкту (хоча потім може бути й подальша підтримка продукту, але це уже може здійснювати й інша компанія або замовник самостійно).
Спільне між аутсорсингом і аутстафінгом те, що обидва є різновидами підряду. Це послуга, яку забезпечує компанія-виконавець.
Увага:аутстафінг — виконавці є частиною вашої команди й на постійній основі, але у трудових відносинах з аутстафером. Аутсорсинг — виконавці поза вашою командою й підпорядковуються тільки своєму менеджеру й на проектній основі.
Розібравшись з різницею у різних формах залучення виконавців до бізнесу постає логічне питання, а навіщо так складно? Переваги й недоліки аутстафінгу:
АУТСТАФІНГ
ЗА
ПРОТИ
компанія-аутстафер відповідальна з розрахунки з працівниками й оформляє усі податкові звіти;
гнучка модель найму та управління кількістю виконавців. Від послуг команди аутстафера можна швидко відмовитися у порівнянні зі звільненням працівників, які у трудових відносинах;
як правило, аутстафінг дешевший за аутсорсинг чи найм працівників у штат;
скорочення бухгалтерської та кадрової роботи
за розроблений продукт, виконувану роботу компанія відповідає самостійно;
в Україні договір аутстафінгу законодавчо не врегульований і бувають проблем з боку Держпраці та ДПС;
замовнику треба управляти командою виконавців, які передані йому за аутстафінгом;
відносини направленого персоналу з замовником за договором аутстафінгу за порушення ст. 21 КЗпП можуть перекваліфікувати на трудові
Типові приклади сфер, де застосовується аутстафінг та аутсорсинг:
Серед недоліків бізнес-моделі аутстафінгу в Україні — це її законодавча невизначеність. Пояснимо це.
По-перше, такого виду договору, як «договір аутстафінгу» ні Цивільний кодекс України, ні Господарський кодекс України не містять. Це не означає, що його не можна укладати. Можна, але слід керуватися загальними вимогами до цивільних та цивільно-правових угод. Також ще є підпункт 14.1.183 Податкового кодексу України (ПК), який містить поняття «послуга з надання персоналу».
По-друге, існує великий ризик через невдало виписаний предмет договору, обов’язки виконавця при перевірці Держпраці або ДПС отримати штраф за неоформлення трудових відносин (30 мінімальних заробітних плат, у 2023 році – 201 000 грн). Частково така ситуація є наслідком попередньої — законодавчої невизначеності. Згідно ст. 21 КЗпП за трудовою угодою роботодавець встановлює винагороду, розмір виплат і визначає роботу, яку має виконувати працівник, з підляганням внутрішньому розпорядку. Однак, це все замість роботодавця-аутстафера, в якого працівник оформлений, виконує компанія-замовник. Можливий висновок – договір аутстафінгу порушує суттєві умови праці працівника і може укладатися тільки за його згоди й участі (постанова у справі № 821/901/18/Одеський апеляційний адміністративний суд, від 08.11.2018).
По-третє, додати «масла в вогонь» ще можуть і невдало оформлені акти приймання-передачі виконаних робіт/послуг. Наприклад, поширеними є «зачіпки» податківців до того, що акт не містить чітко визначеного результату роботи й детального переліку виконаних робіт. У цьому питанні виникають складнощі, так як вказівки працівникам дає компанія-замовник і цей акт треба скласти виходячи з наданої замовником інформації. Крім того, є ще одна «зачіпка» до невизнання акта: невказання в акті конкретних виконавців робіт — прізвищ, імен осіб, які виконували роботи у замовника, їх кількості. Як наслідок, є ймовірність визнання відносин за договором фіктивним, удаваним підприємництвом. Виходить, що треба довести той факт, що дійсно працівники компанії Б виконували певну роботу й за це компанія Б (аутстафер) правомірно отримала плату за послугу. Для цього мають бути документи, які б конкретизували надані послуги та вказували на їх пов’язаність з господарською діяльністю замовника.
По-четверте, «підставити» може сама фірма-аутстафер. Реальна ситуація, коли компанія-аутстафер «передає» працівників до замовника, але ці працівники не оформлені в компанії-аутстафера. По ним не сплачувалися ПДФО, військовий збір, ЄСВ, не подавалася звітність. Зверніть увагу, що штрафні санкції можливі для обох сторін угоди: і замовника, і аутстафера. Замовнику — за неоформлення трудових відносин, несплату податків і ЄСВ, неподачу звітності («працівники» ж працювали по факту на нього). Крім того, по такій послузі втрачається й податковий кредит з ПДВ, якщо він був: угода може бути визнана фіктивною, адже передані працівники, які не були працівниками в аутстафера.
Ні, не потрібен. Ситуація дещо заплутана, так як є недіюча ч. 1 ст. 39 Закону «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 № 5067-VI. Недіюча, тому що згадана в ній постанова Кабміну від 20.05.2013 № 359 про видачу дозволу наймання працівників для подальшого виконання роботи в іншого роботодавця так і не набула чинності. Виходить, що дозвіл по законодавству треба, але його Центр зайнятості дати не може, так як не діє згадана постанова.
Що слід передбачити у договорі аутстафінгу
Продумати слід наступні питання договору:
його предмет — «надання персоналу». Можна використати саме це формулювання з підпункту 14.1.183 ПК;
визначити, які функції виконує наданий персонал у замовника (про це йде мова у пп. 14.1.183 ПК). Це треба зробити детально й надалі виконання цих функцій й дотримання цих функцій підкріплювати актами виконаних робіт.
Так як поняття «аутстафінг» законодавчо не визначено, то його краще не вживати. Договір краще назвати «договір з надання персоналу».
Крім того, існує безліч деталей, які варто передбачити:
всіх працівників, які направляються в іншу компанію, слід оформити за трудовим договором (в аутстафера). У цьому трудовому договорі прописати, що працівник знаходиться на обліку у підприємства Б (аутстафера), але виконує роботу на підприємстві А. Це можливо, якщо уже початково відомо, де підібраний працівник буде працювати. Можливо, перед направленням укладати контракт, в якому є пункт про те, що працівник не заперечує працювати й виконувати розпорядження замовника;
подбати про документацію процесу виконання робіт за аутстафінгом. Акти повинні мати персоніфіковані дані про виконавців і деталізовану інформацію про виконані роботи. Яким чином дана інформація буде збиратися. Це теж бажано закріпити у договорі аутстафінгу.
Спільний представницький орган, нові строки колективних переговорів, пауза в дії окремих положень колективного договору — з’ясуємо, коли запрацюють ці та інші зміни в регулюванні трудових відносин і до чого ще готуватися роботодавцям
Наводимо можливий варіант договору аутстафінгу. Однак, враховуючи складність ситуації з аутстафінгом та описані та наведені ризики, жодний шаблонний договір не слід брати бездумного за основу. Також слід розглянути альтернативні варіанти. Це може бути договір звичайний договір підряду/договір надання послуг. Його предметом, наприклад, можна визначити організацію робіт у виробничому процесі, управління виробництвом та/або реалізацією товарів, робіт, послуг замовника.
