експерт з обліку та оподаткування, кандидат економічних наук, Чернігів
Підбір і передача працівників за договором аутстафінгу — популярна модель у сфері послуг, зокрема в ІТ. Водночас закон її майже не регулює. Це спричинює ризики — як для компанії, так і для персоналу. У консультації: що таке аутстафінг і як він працює; на що звернути увагу під час укладення такого договору; зразок договору аутстафінгу
Аутстафінг — це порівняно нова модель організації бізнесу для України. Суть аутстафінгу — віддалене працевлаштування через іншу фірму. При цьому найнятий працівник:
виконує усі робочі обов’язки компанії-клієнта цієї послуги (компанія А). Він виконує роботу безпосередньо за завданнями компанії-замовника (компанії А). У сучасному світі при цьому не обов’язково знаходитися на території компанії А. Робота може виконуватися й дистанційно;
офіційно працевлаштований в іншій компанії (компанія Б, аутстафер).
Наслідки такого підходу наступні:
юридичним роботодавцем є компанія Б (аутстафер), яка нараховує зарплату, премії, сплачує податки, збори з соціального та медичного страхування, може надавати й обладнання для роботи;
компанія А (замовник послуги) забезпечує працівників повноцінними завданнями або дає виконувати фрагменти певної загальної роботи, розподіляючи її між такими переданими їй працівниками;
компанія А (замовник послуги) не несе ризиків пов’язаних з найманими працівниками. Податки, збори, платежі, всі організаційні аспекти лягають на компанію Б;
працівник може знаходитися на території компанії А (фізично) або дистанційно будучи частиною команди компанії А й виконувати роботу. Також він може виконувати роботу й ще для декількох замовників послуги аутстафінгу. Однак, юридично він закріплений за компанією-аутстафером (компанією Б) і саме з нею перебуває у трудових відносинах.
Дослівно у перекладі з англ. мови аутстафінг означає «персонал поза штатом компанії» (out — поза; staff — персонал). Є ще один термін щодо цього явища — лізинг персоналу, або оренда персоналу. Кому як до вподоби. Однак, в українському законодавстві таких термінів немає.
Це далеко не одне й те саме, а тому розглянемо ці відмінності.
У чому різниця аутстафінгу з сумісництвом
Почнемо з останнього — ключова відмінність від сумісників у тому, що сумісники оформляються й працюють на основі трудового договору безпосередньо на компанію. Ніякого посередника тут немає і це трудові відносини, які підпадають під дію Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП). Сумісник сам шукає собі другу чи третю роботу, маючи основну роботу. Тобто він працевлаштований у компанії Б (основна робота), але відпрацьовує як сумісник за трудовим договором у компанії А. Ніякого передання персоналу (аутстафінгу) тут немає. Усе в рамках звичайних трудових відносин. Усі завдання він отримує напряму від компанії А (і своєї основної Б також). Податки і ЄСВ сплачують і компанія А, і компанія Б, кожна по своїй зарплаті такого працівника.
Увага:сумісництво — це не аутстафінг. Це трудові відносини напряму з роботодавцем.
Досягти максимальних результатів із мінімальними витратами на трудові ресурси дає змогу аутстафінг. Роз’яснення експерта допоможуть правильно задокументувати, облікувати й оподаткувати операції надання/наймання персоналу в замовника та аутстафінгової компанії
Послуга з підбору персоналу — це теж не аутстафінг у тому розумінні, як ми про це писали вище. Суть такої послуги — компанія Б знаходить на ринку праці потрібного для компанії А працівника, дає свої рекомендації та відправляє його на роботу на компанію А, де він працевлаштовується за трудовим договором. Тут немає ключового для аутстафінгу — винесення працівника за штат компанії. Зарплату, податки нараховує компанія А (замовник послуги підбору персоналу), усі ризики несе також вона. Компанія Б ризикує тільки своєю діловою репутацією, що неякісно підібрала працівника з недостатніми навичками для роботи.
Увага: підбір персоналу з направленням його замовнику з оформленням трудових відносин там само — це не аутстафінг.
Однак, аутстафінг може включати в себе й підбір персоналу для замовленої роботи. Однак, тоді такий персонал має бути юридично оформлений у підприємства Б (аутстафера).
Аутстафінг та аутсорсинг
Аутсорсинг — це бізнес-модель, яка базується на певних проєктах. Це означає, що клієнт-замовник (компанія А) довіряє повністю від А до Я весь проєкт компанії-аутсорсеру (компанії В). При цьому:
як правило, клієнт не має безпосереднього доступу до команди виконавців компанії В. Він співпрацює з менеджером команди В, який уже роздає завдання своїм підопічним. Команда компанії В при цьому також може працювати над декількома проєктами одночасно від різних клієнтів;
виконавці проєкту, як правило, знаходяться поза територією підприємства А, як правило, це дистанційна робота. Крім того, вони можуть і не бути у трудових відносинах з компанією В й виконувати роботу за цивільно-правовим договором (ЦПД). Теж важливий нюанс.
Критерій
БІЗНЕС-МОДЕЛЬ:
АУТСТАФІНГ
АУТСОРСИНГ
тривалість роботи
постійна робота, підтримка певних процесів
проєкт
хто керує командою
менеджер замовника
менеджер виконавця
команда, до якої по факту належать виконавці
команда замовника
команда компанії-аутсорсера
хто забезпечує виконавців обладнанням
замовник
компанія-аутсорсер
хто оплачує працю й сплачує податки/соцвнески
компанія-виконавець (аутстафер/аутсорсер)
Аутсорсинг і аутстафінг часто плутають, вважаючи один з них різновидом іншого тощо. Однак, ключова різниця проходить у 2-х аспектах:
компанія-аутстафер повністю відповідає за найм та обслуговування команди і ці виконавці повністю знаходяться у розпорядженні менеджменту компанії А, по-суті, є частиною внутрішньої команди компанії А, хоча оплату отримують не від неї;
аутстафінг, як правило, має постійну основу й не закінчується із завершенням проєкту. Аутсорсинг закінчується із закінченням проєкту (хоча потім може бути й подальша підтримка продукту, але це уже може здійснювати й інша компанія або замовник самостійно).
Спільне між аутсорсингом і аутстафінгом те, що обидва є різновидами підряду. Це послуга, яку забезпечує компанія-виконавець.
Увага: аутстафінг — виконавці є частиною вашої команди й на постійній основі, але у трудових відносинах з аутстафером. Аутсорсинг — виконавці поза вашою командою й підпорядковуються тільки своєму менеджеру й на проектній основі.
«Вчіться, розваги нікуди не дінуться», — казали вони. Проте розваги якраз кудись ділися, а навчання завжди з нами. Бо як бухгалтеру без нових знань наодинці з податковими змінами? Вища школа Головбуха — ваш шанс лагідно поєднати підвищення кваліфікації і відпочинок, адже ви самі обираєте час і місце для уроків!
Розібравшись з різницею у різних формах залучення виконавців до бізнесу постає логічне питання, а навіщо так складно? Переваги й недоліки аутстафінгу узагальнені у таблиці нижче.
АУТСТАФІНГ:
ЗА
ПРОТИ
компанія-аутстафер відповідальна з розрахунки з працівниками й оформляє усі податкові звіти;
гнучка модель найму та управління кількістю виконавців. Від послуг команди аутстафера можна швидко відмовитися у порівнянні зі звільненням працівників, які у трудових відносинах;
як правило, аутстафінг дешевший за аутсорсинг чи найм працівників у штат;
скорочення бухгалтерської та кадрової роботи
за розроблений продукт, виконувану роботу компанія відповідає самостійно;
в Україні договір аутстафінгу законодавчо не врегульований і бувають проблем з боку Держпраці та ДПС;
замовнику треба управляти командою виконавців, які передані йому за аутстафінгом;
відносини направленого персоналу з замовником за договором аутстафінгу за порушення статті 21 КЗпП можуть перекваліфікувати на трудові
Серед недоліків бізнес-моделі аутстафінгу в Україні — це її законодавча невизначеність. Пояснимо це.
По-перше, такого виду договору, як «договір аутстафінгу» Цивільний кодекс України не містять. Це не означає, що його не можна укладати. Можна, але слід керуватися загальними вимогами до цивільних та цивільно-правових угод. Також ще є підпункт 14.1.183 Податкового кодексу України (далі — ПК), який містить поняття «послуга з надання персоналу».
По-друге, існує великий ризик через невдало виписаний предмет договору, обов’язки виконавця при перевірці Держпраці або ДПС отримати штраф за неоформлення трудових відносин (30 мінімальних заробітних плат, у 2025 році — 240 000 грн). Частково така ситуація є наслідком попередньої — законодавчої невизначеності. Згідно зі статтею 21 КЗпП за трудовою угодою роботодавець встановлює винагороду, розмір виплат і визначає роботу, яку має виконувати працівник, з підляганням внутрішньому розпорядку. Однак, це все замість роботодавця-аутстафера, в якого працівник оформлений, виконує компанія-замовник. Можливий висновок — договір аутстафінгу — це суттєві порушення умов праці працівника, що може укладатися тільки за його згоди й участі (постанова у справі № 821/901/18/Одеський апеляційний адміністративний суд, від 08.11.2018).
По-третє, додати «масла в вогонь» ще можуть і невдало оформлені акти приймання-передачі виконаних робіт/послуг. Наприклад, поширеними є «зачіпки» податківців до того, що акт не містить чітко визначеного результату роботи й детального переліку виконаних робіт. У цьому питанні виникають складнощі, адже вказівки працівникам дає компанія-замовник і цей акт треба скласти виходячи з наданої замовником інформації. Крім того, є ще одна «зачіпка» до невизнання акта: невказання в акті конкретних виконавців робіт — прізвищ, імен осіб, які виконували роботи у замовника, їх кількості. Як наслідок, є ймовірність визнання відносин за договором фіктивним, удаваним підприємництвом. Виходить, що треба довести той факт, що дійсно працівники компанії Б виконували певну роботу й за це компанія Б (аутстафер) правомірно отримала плату за послугу. Для цього мають бути документи, які б конкретизували надані послуги та вказували на їх пов’язаність з господарською діяльністю замовника.
По-четверте, «підставити» може сама фірма-аутстафер. Реальна ситуація, коли компанія-аутстафер «передає» працівників до замовника, але ці працівники не оформлені в компанії-аутстафера. По ним не сплачувалися ПДФО, військовий збір, ЄСВ, не подавалася звітність. Зверніть увагу, що штрафні санкції можливі для обох сторін угоди: і замовника, і аутстафера. Замовнику — за неоформлення трудових відносин, несплату податків і ЄСВ, неподачу звітності («працівники» ж працювали по факту на нього). Крім того, по такій послузі втрачається й податковий кредит з ПДВ, якщо він був: угода може бути визнана фіктивною, адже передані працівники, які не були працівниками в аутстафера.
Ні, не потрібен. Ситуація дещо заплутана, оскільки є нечинна частина 1 статті 39 Закону України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 № 5067. Нечинна, тому що згадана в ній постанова КМУ від 20.05.2013 № 359 про видачу дозволу наймання працівників для подальшого виконання роботи в іншого роботодавця так і не набула чинності. Виходить, що дозвіл по законодавству треба, але його Центр зайнятості дати не може, бо не діє така постанова.
Що слід передбачити у договорі аутстафінгу
Продумати слід наступні питання договору:
його предмет — «надання персоналу». Можна використати саме це формулювання з підпункту 14.1.183 ПК;
визначити, які функції виконує наданий персонал у замовника (про це йде мова у пп. 14.1.183 ПК). Це треба зробити детально й надалі виконання цих функцій й дотримання цих функцій підкріплювати актами виконаних робіт.
Оскільки поняття «аутстафінг» законодавчо не визначено, то його краще не вживати. Договір краще назвати «договір з надання персоналу».
Крім того, існує безліч деталей, які варто передбачити:
всіх працівників, які направляються в іншу компанію, слід оформити за трудовим договором (в аутстафера). У цьому трудовому договорі прописати, що працівник знаходиться на обліку у підприємства Б (аутстафера), але виконує роботу на підприємстві А. Це можливо, якщо уже початково відомо, де підібраний працівник буде працювати. Можливо, перед направленням укладати контракт, в якому є пункт про те, що працівник не заперечує працювати й виконувати розпорядження замовника;
подбати про документацію процесу виконання робіт за аутстафінгом. Акти повинні мати персоніфіковані дані про виконавців і деталізовану інформацію про виконані роботи. Яким чином така інформація буде збиратися. Це теж бажано закріпити у договорі аутстафінгу.
Спільний представницький орган, нові строки колективних переговорів, пауза в дії окремих положень колективного договору — з’ясуємо, коли запрацюють ці та інші зміни в регулюванні трудових відносин і до чого ще готуватися роботодавцям
Наводимо можливий варіант договору аутстафінгу. Однак, враховуючи складність ситуації з аутстафінгом та описані та наведені ризики, жодний шаблонний договір не слід брати бездумного за основу. Також слід розглянути альтернативні варіанти. Це може бути договір звичайний договір підряду/договір надання послуг. Його предметом, наприклад, можна визначити організацію робіт у виробничому процесі, управління виробництвом та/або реалізацією товарів, робіт, послуг замовника.
