Нестачі та надлишки: облік і оподаткування

Правила визнання податкового кредиту з ПДВ

Порядок документування нестачі, надлишку та пересортиці запасів і необоротних активів

Інвентаризація необоротних активів (основних засобів, МНМА) проводиться, як правило, в ході щорічної інвентаризації, а запасів (вони ж – товарно-матеріальні цінності, ТМЦ) – частіше, щокварталу або й щомісяця. Основним документом, з якими слід ознайомитися бухгалтеру при відображенні результатів інвентаризації, є Положення про інвентаризацію активів і зобов’язань від 02.09.2014 р. № 879 (далі – Положення № 879).

Порядок фіксування та подальшого врегулювання виявлених розбіжностей щодо запасів і необоротних активів такий:

• показати визначену в процесі інвентаризації фактичну кількість ТМЦ в інвентаризаційному описі запасів та інвентаризаційному описі необоротних активів. У цьому ж інвентаризаційному описі наводимо й дані бухгалтерського обліку по відповідним ТМЦ. Це здійснює інвентаризаційна комісія. Далі цей опис передається до бухгалтерії. При цьому слід простежити за наявністю підписів матеріально відповідальної особи (МВО) – на розписці до інвентаризації («все оприбуткував») та у заяві після інвентаризації («все у моїй присутності»);
• за участі бухгалтерії складаємо звіряльну відомість інвентаризації запасів та звіряльну відомість інвентаризації необоротних активів. У цьому документів вказуємо лише ті ТМЦ, які опинилися у надлишку або нестачі. Якщо фактичні дані і дані бухгалтерського обліку по певному виду ТМЦ в інвентаризаційному описі співпали – пропускаємо. Тут же визначаємо наявність пересортиці, кількісну можливість її зарахування, нестачі в межах природного убутку та понад такий. Усе це в подальшому матиме вплив на пропозиції інвентаризаційної комісії;
• оформляємо протокол інвентаризаційної комісії, в якому наводимо пропозиції та рішення інвентаризаційної комісії щодо врегулювання виявлених розбіжностей (ч. 1 розділу IV Положення № 879). В основі цього протоколу – згадані звіряльні відомості. Через взаємне врахування надлишків і нестач внаслідок пересортиці остаточний результат може бути й нульовим. Отже, комісія інтерпретує у протоколі дані звіряльних відомостей – чи дійсно є остаточна нестача чи остаточний надлишок. Також комісія визначає та вказує у протоколі причину виявлених розбіжностей;
• передаємо протокол інвентаризаційної комісії на затвердження керівнику підприємства. Він має це зробити впродовж 5 робочих днів з дня завершення інвентаризації (ч. 1 розділу IV Положення № 879). Для цього треба резолюція «затверджую» на протоколі, дату й підпис керівника. Також потрібен окремий наказ керівника про врегулювання інвентарних різниць (або з подібною за змістом назвою), який має містити подальші вказівки, наприклад бухгалтеру відобразити в обліку нестачу або оприбуткувати надлишок ТМЦ, стягнути нестачу з винних осіб тощо.

Інвентаризаційних описів та звіряльних відомостей може бути декілька, якщо декілька матеріально відповідальних осіб. Протоколів теж може бути декілька, якщо діє не одна інвентаризаційна комісія, наприклад кілька робочих інвентаризаційних комісій.

Увага: протокол + наказ – це підстави для обліку інвентаризаційних різниць.

Таким чином, для бухгалтера підставою проведення в обліку результатів інвентаризації є:

• затверджений керівником протокол інвентаризаційної комісії (ч. 3 розділу IV Положення № 879);
• наказ керівника про врегулювання інвентарних різниць.

Пальне у госпдіяльності: якими документами підтвердити придбання та використання

Маєте автомобіль на підприємстві та використовуєте його для службових потреб? Підкажемо, якими документами підтвердити витрати на придбання та використання пального. Щоб уникнути донарахування податків і штрафів, перевірте, чи всі потрібні документи склали

Роз'яснення експерта + ЧЕКЛІСТ

Форми документів для інвентаризації запасів і необоротних активів

Щодо форм вищезгаданих інвентаризаційних документів, то можна використовувати як готові, так і довільні. В останньому випадку вони мають відповідати ч. 2 ст. 9 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996.

Основою власне розроблених форм може бути наказ Мінфіну від 17.06.2015 р.  № 572 «Про затвердження типових форм для відображення бюджетними установами результатів інвентаризації» (далі – Наказ № 572). За п. 2 Наказу № 572 формами документів з нього можуть користуватися не лише бюджетники, а й звичайні підприємства.  

Є ще й спеціалізовані форми інвентаризаційних документів, наприклад по інвентаризації палива, – по них наприкінці консультації.

Увага: всі інвентаризаційні документи краще розробити «під себе» та затвердити внутрішнім документом. В основу можна взяти форми для бюджетників.

В чому різниця між інвентаризаційними описами та звіряльними відомостями

Спільне між ними у тому, що обидва містять дані щодо найменування матеріальних цінностей. Однак на цьому схожість закінчується. На прикладі інвентаризації запасів різниця між ними така:

• інвентаризаційний опис містить перелік  усіх ТМЦ, але не містить самих різниць між фактичними і бухгалтерськими даними;
• звіряльна відомість складається лише по тим ТМЦ, по яким зафіксовано різниця між фактичними й обліковими даними. Тобто у звіряльній відомості містяться не всі ТМЦ, а лише ті, по яким виявлено відхилення. При цьому даних про саму кількість ТМЦ уже немає (вони є в інвентаризаційному описі), а є лише цифри відхилень, поділені на надлишок/нестачу, а також визначені ТМЦ, по яким є пересорт.

Звичайно, можна й поєднати їх в один документ, але тоді при значній кількості ТМЦ наявні відхилення «загубляться» у переліку даних. У окремій же звіряльній відомості вони виокремлені.

Увага: для виявлення відхилень використовується:

• інвентаризаційний опис – фіксується лише кількість (фактична та облікова);
• звіряльна відомість – наводяться розраховані відхилення.

Аналогічна різниця існує й між інвентаризаційним описом необоротних активів і та звіряльною відомістю необоротних активів. Відмінність з такими документами по запасам – відсутність пересортиці та більше даних щодо видів вартості, а також дані про строк їхнього корисного використання. 

Відстрочені податкові активи/зобов’язання

Платники податку на прибуток у річній фінзвітності визначають витрати/дохід. Аби звітність відповідала вимогам НП(С)БО, розраховують відстрочені податкові активи та зобов’язання. Як обчислити відстрочений податок на прибуток, — у статті.

інструкція

Дата відображення в обліку інвентарних різниць

Результат інвентаризації бухгалтеру слід показати у бухгалтерському обліку та фінансовій звітності того звітного періоду, у якому інвентаризація була закінчена, а не на дату підписання протоколу чи наказу керівника щодо врегулювання інвентаризаційних різниць.

Так, якщо інвентаризація проводиться у кінці І кварталу 2023 року, наприклад на 31.03.2023 р., а протокол підписаний у квітні 2023, то все одно – результати проводимо на 31.03.2023 р. та відображаємо у фінансовій звітності І кварталу, якщо така складається. Це пов’язано з тим, що мета інвентаризації – підтвердити достовірність даних фінансової звітності, а тому й результат інвентаризації має увійти у таку звітність. До крайньої дати подачі такої фінансової звітності у державні органи – часу вдосталь.

Увага: результат інвентаризації має увійти до фінансової звітності того періоду, до якого належить дата інвентаризації.

Пересортиця за результатами інвентаризації запасів

Встановити існування пересортиці є першим при заповненні звіряльної відомості інвентаризації запасів– лише переконавшись у відсутності пересортиці можна остаточно говорити про наявність нестачі або надлишку у МВО. Пересортиця (або пересорт) – це ситуація в обліку коли один різновид (ґатунок) запасів за кількістю виявляється у надлишку, а інший – у такій же кількості, але у нестачі. Визнання пересортиці можливе лише щодо запасів.

Приклади пересортиці в магазині:

• батончиків (цукерок) з йогуртовим смаком встановлений надлишок 10 шт., а таких самих батончиків, але з шоколадним смаком, – нестача 10 шт;
• яблук «Гала» виявлено 10 кг у надлишку, а яблук «Голден» 10 кг у нестачі і т.д.

Серед причин пересортиці можуть бути:

• помилки при оприбуткуванні або списанні ТМЦ;
• недоліки у самому складському обліку;
• недоліки при зберіганні ТМЦ, наприклад випадкове перемішування сипучих запасів тощо.

При встановленні пересортиці слід провести взаємне зарахування надлишків і нестач. Однак є умови визнання пересортиці, а саме (ч. 5 розділу IV Положення № 879):

• запаси однакового найменування («батончики», «яблука» тощо);
• надлишок і нестача однакові кількість, період виникнення та МВО.

Таким чином, не можна зараховувати пересортицю між різними МВО або зараховувати надлишок шоколадних батончиків у нестачу печива чи яблук.

Якщо умови визнання пересортиці дотримуються, то порівнюється вартість нестачі і надлишку. Якщо батончики з йогуртовим та шоколадним смаком мали однакову вартість, то результат взаємозаліку нульовий – і це ідеальний варіант. Однак можуть бути й сумові різниці:

• сумовий надлишок (додатна пересортиця). Йогуртові батончики на 1 грн дорожчі, аніж шоколадні, тому маємо надлишок 10 грн (= 10 шт × 1 грн). Надлишок слід оприбуткувати й визнати у бухгалтерському обліку дохід;
• сумова нестача (від’ємна пересортиця). Шоколадні батончики на 3 грн дорожчі, аніж йогуртові – тоді є нестача 30 грн (=10 шт × 3 грн). Така сума фіксується у протоколі інвентаризації та відноситься на винних осіб. Якщо винних осіб не встановили, то тоді це розглядається як нестача понад межі природного убутку, що відноситься на витрати підприємства (абз. 4 п. 5 розділу IV Положення № 879).

Зверніть увагу, що тоді оподаткування такої негативної різниці у вартості буде таке ж, як при нестачі, тобто платникам ПДВ доведеться нараховувати компенсуюче податкове зобов’язання з ПДВ – таке ж, як і при обліку звичайної нестачі. Наприклад, у ситуації з сумовою нестачею шоколадних батончиків на суму 30 грн (без ПДВ) необхідно нарахувати ПДВ – 6 грн (=30×0,2 = 6 грн).

Увага: пересортиця може бути як з нульовим результатом, так і додатна або від’ємна.

Бухгалтерський облік пересортиці зводиться до обліку її результату – надлишку або нестачі. Пересортиця з нульовим сумовим результатом на бухгалтерських рахунках не відображається, хіба що на рівні аналітики по рахункам, яка така ведеться.

ВАША ПЕРСОНАЛЬНА ПРОПОЗИЦІЯ НАВЧАННЯ У ВИЩІЙ ШКОЛІ ГОЛОВБУХА

• Національна сертифікація бухгалтерів — 2024 ⏩
• Професійна сертифікація за МСФЗ — 2024 ⏩
• Національна сертифікація головбуха медичного КНП — 2024 ⏩
• ПДВ: від азів до майстерності ⏩
• Розрахунок зарплати, звітність, перевірки ⏩
• РРО: робота, помилки та штрафи ⏩
• ФОП-єдиноподатник: практикум для бухгалтера та підприємця ⏩
• Благодійні організації: практикум з обліку та оподаткування ⏩

Причини надлишків за результатами інвентаризації

Надлишки – це більш проста для відображення в обліку ситуація. Надлишки запасів або необоротних активів виникають з таких причин:

• раніше не оприбуткували через помилку, недбалість. Це може бути як з причин недбалості самого бухгалтера або МВО;
• не оприбуткували через відсутність первинних документів. Наприклад, вони втрачені або ж їх узагалі не було. Так, об’єкт міг залишитися від колишнього працівника, який відмовляється його забирати. Може бути невчасне надходження первинних документів від постачальника на такий актив (так звана невідфактурована поставка);
• помилкове списання. Списали, так як думали, що актив втрачений, а потім знайшовся. Або ж провели передачу на виробництва, але фізично він залишився ще на складі. І таке буває;
• надмірне списання. Дана ситуація можлива при відпуску запасів, наприклад палива. Паливо відпускають через паливно-роздавальну колонку (ПРК), яка калібрована по нормам списання палива. Однак автомобілі споживали по факту менше. Як наслідок, може виникнути надлишок пального у ПРК. Це не помилка, а неминучий недолік такого методу списання пального;
• в обліку списали, але ще фізично його ліквідувати не встигли. Або ж залишилися певні частини від уже списаного об’єкта, які теж не оприбуткували;
• виробили надлишковий продукт і не оприбуткували. Серед причин може бути й неоприбуткована перед цим сировина. Це може бути як зумисно – збут потім такої продукції за «чорну» готівку (яка поза касою), так і випадково. Особливо часто подібні ситуацію виникають при виробництві харчових продуктів та у сільському господарстві;
• додатна пересортиця, результат якої сумовий надлишок;
• активи купили за «чорну» готівку. Тоді зрозуміло, чому на нього немає документів і він неоприбуткований;
• складське приміщення використовується іншими суб’єктами, з якими не укладений договір про відповідальне зберігання матеріальних цінностей. Наприклад, підприємство співпрацює з фізособами-підприємцями й частина ТМЦ на складі належить їм. Однак у таких підприємців документів на ТМЦ з тих чи інших причин немає й підтвердити належність ТМЦ важко.

Визначитися з причинами надлишку – це завдання інвентаризаційної комісії. Враховуючи той факт, що надлишок – це дохід підприємства, то встановлення їхньої наявності напряму впливає на оподаткування. Особливо небезпечні вони при податкових перевірках.

Увага: надлишки можуть утворюватися через помилки, невідфактуровані поставки, недосконалі норми списання ТМЦ, а також і через наявність певних «тіньових» операцій. 

Оподаткування надлишків запасів

ПДВ. Нарахування ПДВ при оприбуткуванні залишку немає. Така операція не належить до операцій з постачання товарів, так як за пп. 14.1.191 ПКУ постачання передбачає перехід права власності (продаж, обмін, дарування тощо) (роз’яснення ДПС у 101.02 ЗІР). Це стосується не тільки запасів, а й необоротних активів.

Податок на прибуток. Облік надлишків запасів і необоротних активів ведеться за правилами бухгалтерського обліку. Спеціальних податкових різниць щодо нього немає. Однак, якщо оприбуткування надлишку супроводжується нарахуванням доходу (субрахунки 719 «Інші доходи від операційної діяльності», 746 «Інші доходи від звичайної діяльності»), то це саме собою збільшує фінансовий результат, а отже, і податок на прибуток.

Єдиний податок. На жаль, надлишок ТМЦ слід включати у дохід платника єдиного податку (ІПК від ДФС від 03.08.2018 р. № 25569/6/99-99-12-02-03-15). Ця досить спірна позиція, але ДПС наполягає на сплаті єдиного податку з вартості оприбуткованих активів. Причина в тому, що за п. 292.3 ПКУ доходом єдиноподатника є будь-який дохід отриманий у тому числі й у матеріальній або нематеріальній формах, включаючи:

• подаровані товари, що оформлені письмовими договорами дарування, за якими не передбачено грошової або іншої компенсації;
• товари, які передані платнику ЄП на зберігання та використані ним.

Єдиноподатнику буде складно довести, що такі активи не були подаровані, якщо на них відсутні документи.

Можна спробувати заперечити – договору дарування немає. Однак податківці можуть наполягати на тому, що він усе одно був, але в усній формі. І хоча у самому ПКУ мова йде про письмові договори, але донарахувати ЄП податківці після перевірки цілком можуть, а оскаржувати навіть у адміністративному, а не судовому порядку на завжди є бажання у єдиноподатника.

Увага: єдиноподатникам краще уникати надлишків по ТМЦ, на які немає документів, або ж включати їх до доходу.

Однак є винятки, коли оприбуткування надлишку ТМЦ і необоротних активів єдиноподатникам можна й не включати до податкового доходу:

• виправлення помилки. Необхідна умова: існують документи щодо придбання, а не дарування таких активів, а надлишок утворився через те, що бухгалтер або комірник їх не оприбуткував;
• неоприбуткована раніше продукція власного виробництва. Однак тут складніше – треба документально довести, що це справді продукція власного виробництва для підприємства. Наприклад, є документи на придбання відповідних матеріалів, технологічні картки, калькуляційні відомості, внутрішні накладні і т.д.
• єдиноподатники 4 групи. У них взагалі податок від доходу не залежить.

Як оскаржити «несправедливе» ППР

Мораторій на документальні перевірки ДПС частково скасували вже 1 серпня. Від 1грудня очікуємо поновлення перевірок для переважної більшості платників. Тому з’ясуємо, як діяти в разі незгоди з висновками податківців за результатами перевірок, та наводимо приклад скарги на ППР

ЧИТАТИ ПОРАДИ ЕКСПЕРТА

Бухгалтерський облік надлишків запасів

Оприбуткування надлишків запасів здійснюється за справедливою вартістю (п. 12 НП(С)БО 9 «Запаси»), а саме (п. 2.14 Методичних рекомендацій з обліку запасів, наказ Мінфіну від 10.01.2007 р. № 2):

• для запасів, які реалізуються – «за чистою вартістю реалізації». Цей підхід використовуємо для надлишку товарів;
• для запасів, які використовуються на самому підприємстві, – «в оцінці можливого використання».

Крім того, у п. 20 Положення № 879 мова йде про оприбуткування надлишку товарно-матеріальних цінностей «відповідно до їх оцінки в регістрах бухгалтерського обліку». Це значить, що надлишки сировини й матеріалів, палива, інших виробничих запасів, незавершеного виробництва, готової продукції слід оцінити в тих же цінах, за яким дане паливо раніше було списане на витрати. Для цього використовуємо той метод  оцінки, який визначений в наказі про облікову політику підприємства для відповідних запасів. Наприклад, це можуть бути методи:

• ідентифікованої собівартості. У даних бухгалтерського обліку знаходимо ціну, по якій списувалися відповідні ТМЦ;
• ФІФО – беремо для оцінки надлишку ціни списання, починаючи «з кінця». Хоча метод ФІФО й передбачає використання перших цін, але так як проводка сторнується, – слід брати «навпаки», тобто останні;
• середньозваженої – розраховуємо для нього середню ціну за період виникнення надлишку. Такий період починається від останньої інвентаризації, коли надлишку не було.

Якщо оприбутковуються товари, то для визначення їхньої чистої реалізаційної вартості слід скористатися прайсами самого підприємства та даними відкритих джерел (ринок, інтернет-магазини, певні каталоги товарів).

Для документального оформлення операції можна застосувати Прибутковий ордер за формою № М-4, який використовується при надходженні запасів (наказ Мінстату від 21.06.1996 р. № 193) або інший первинний документ, який у підприємства призначений для оприбуткування таких запасів. Додаємо до такого документа також бухгалтерську довідку, у якій пояснюємо, яким чином була розрахована вартість даного надлишку та згадуємо протокол інвентаризаційної комісії.  

Для оприбуткування сумового надлишку внаслідок пересортиці складаємо лише бухгалтерську довідку.

Приклад 1. Оприбуткування надлишку сировини. Підприємство при оприбуткуванні виявило надлишок цементу у кількості 75 кг. Цемент списувався на виробництво за методом  середньозваженої собівартості. Середня ціна за період від минулої інвентаризації – 2 грн/кг. Можливі бухгалтерські проведення в залежності від причини надлишку наведено нижче. 

Приклад 2. Додатна пересортиця. Результатом інвентаризації є додатна пересортиця товарів:

• товар А у надлишку 10 шт;
• товар Б у нестачі 10 шт.

Товар А коштує 80 грн, а товар Б – 70 грн. Різниця у цінах складає = 80 – 70 = 10 грн. Маємо сумовий надлишок 100 грн (=10 грн × 10 шт). 

Програмний РРО

✅ Хто мусить перейти на програмний РРО
✅ Як зареєструвати, перереєструвати або скасувати реєстрацію пРРО
✅ Як видавати електронні чеки
✅ Чи можуть два касири працювати на одному пРРО
✅ Які оплати за QR-кодом не потребують пРРО
✅ Що робити, якщо зник інтернет або пРРо «заглючив»

КЕЙСИ ВІД ЕКСПЕРТІВ

Причини нестач за результатами інвентаризації

Нестачі більш поширені ситуації й можуть бути як при зберіганні, так і при транспортуванні ТМЦ. Їхніми причинами можуть бути:

• звичайне розкрадання ТМЦ працівником чи сторонньою особою, яка була на підприємстві, складі, магазині і т.д. Типова ситуація у роздрібній торгівлі – можливе розкрадання покупцями дрібних ТМЦ. При цьому дійсних винних осіб може бути й не виявлено, або ж існувати епічна ситуація «а миші з’їли»;
• псування цінностей – завдання інвентаризації виявити й цінності, які втратили свої властивості (закінчився термін придатності), фізичний знос, брак, руйнування при ремонті, пошкодження упаковки, внаслідок погодних умов тощо;
• бухгалтерські помилки – завищили облікову суму або двічі щось оприбуткували. Як наслідок, «нестача»;
• від’ємна пересортиця – сумова різниця внаслідок пересортиці вважається нестачею понад норми природного убутку (абз. 4 п. 5 розділу IV Положення № 879);
• ліквідували об’єкт, але документально не оформили;
• стихійне лихо, певне природне явище, пожежа тощо;
• убування ТМЦ у межах природного убутку. Це так звані усушка, утруска, вивітрювання, а ще можуть бути розпилення, витікання (танення, просочування), розливання при перекачуванні, витрата речовини при диханні і т.п. Не секрет, що вага борошна, цукру, зерна, піску може змінюватися в залежності від вмісту вологи.

Нестача внаслідок природного убутку можлива лише для запасів, але не всіх. У звіряльній відомості запасів окремо виділяємо суму нестачі, яка стосується природного убутку, та існуючу понад його межі. Отже, розглянемо дане явище детальніше.

Природний убуток і нестача запасів

Для визначення нестачі сипучих ТМЦ, харчових продуктів, будівельних матеріалів, палива тощо обсяг їхньої нестачі слід порівняти з нормами природного убутку (п. 4 розділу IV Положення № 879). За відсутності норм природного убутку втрата розглядається як нестача понад норму (п. 4 розділу IV Положення № 879).

Не вважаються природними втратами технологічні та аварійні втрати, нестачі через розкрадання, брак, втрату при ремонті, втрати при порушенні стандартів, правил технічної експлуатації, пошкодження упаковки і т.д.

Немає й неможливо ніяких норм природного убутку щодо таких запасів як:

• малоцінні та швидкозношувані предмети (МШП). За певні інструменти, одяг, які рахуються поштучно;
• товарів, готової продукції, інших запасів, які рахуються поштучно. Наприклад, уже згадувані шоколадні батончики, цукерки, торти і т.п.

Існують затверджені «державні» норми природного убутку. Насьогодні використовуються ще норми, які діяли в СРСР, наприклад ще чинні:

• природні витрати продовольчих товарів у міській і сільській роздрібній торговельній мережі (Додаток 1 до наказу Мінторгу СРСР від 26.03.1980 р. № 75);
• норми природних втрат продовольчих товарів у торгівлі (наказ Мінторгу СРСР від 02.04.1987 р. № 88).

Однак слід звернути увагу на Постанову КМУ від 23.11.2016 р. № 1066, яка набула чинності 17.03.2017 р. Вона скасувала дію низки радянських норм природного убутку, наприклад щодо такої продукції:

• медикаментів на аптечних складах;
• керамічної та силікатної цегли та каменю;
• нафтопродуктів;
• нових та оборотних пляшок;
• піску кварцового і бокситу агломерованого;
• сировини мінеральної, формувальних та азбестових матеріалів (графіт, тальк, коалін, борошно вапнякове);
• натуральних та синтетичних запашних речовин й ефірних олій;
• коренеплодів цукрового буряку;
• тютюнової та махоркової сировини;
• солі кухонної;
• свіжої картоплі;
• м’яса та субпродуктів птиці та кролів.

По даним видам продукції норми втрат скасовані, але нові не введені. Деякі з них можна замінити з суміжних норм, наприклад щодо товарів з вищенаведених наказів Мінторгу СРСР.

Ласкаво просимо до системи «Експертус Головбух»

У системі «Експертус Головбух» бухгалтер завжди може отримати швидку і точну відповідь на своє професійне запитання. Кожне рішення, запропоноване Системою, є актуальним і своєчасним. Цим вона і унікальна.

Хочемо вас порадувати — дати безплатний демодоступ до Системи

Отримати демодоступ ⚡️

Оподаткування нестач запасів

ПДВ. Якщо нестача відбувається в межах норм природного убутку, то вона вважається такою, що стосується господарської діяльності (пп. 14.1.136 ПКУ), а тому податкові зобов’язання з ПДВ не нараховуються.

Нестача понад норму, але винної особи немає. При виникненні нестачі понад норми природних втрат слід нарахувати податкове зобов’язання, так як такі запаси не використані в господарській діяльності (п. 189.1 ПКУ, пп. «г» п. 198.5 ПКУ). Податкове зобов’язання нараховується виходячи з вартості придбання таких ТМЦ у платників ПДВ (лист ДФС від 01.02.2018 р. № 418/6/99-99-15-03-02-15/ІПК). Якщо нестача була незавершеного виробництва чи готової продукції, то сума такого ПДВ визначається розрахунковим шляхом на основі калькуляцій собівартості (визначається частка спожитих при виробництві придбаних сировини, матеріалів, палива, послуг тощо). Не треба нараховувати ПДВ:

• якщо ТМЦ були придбані у неплатників ПДВ;
• на ту частину виробничої собівартості, яка сформувалася за рахунок нематеріальної складової, наприклад оплати праці, ЄСВ тощо.

Для нарахування податкового зобов’язання необхідно скласти зведену податкову накладну з такими особливостями:

• тип причини – 13 «Складена у зв’язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності»;
• отримувач – саме підприємство;
• податковий номер – не заповнюємо;
• індивідуальний номер отримувача – умовний ІПН «600000000000»;
• номенклатура – дата складання та порядкові номери податкових накладних, отриманих при придбанні товарів/послуг, за якими визначається податкове зобов’язання; у разі розрахункового визначення суми ПДВ можна у даній графі вказати причину нарахування: «Умовне постачання товарів, що використані в операціях, які не пов’язані з госпдіяльністю через нестачу»;
• одиниця виміру товару/послуги, умовне позначення – «грн»;
• не заповнюються графи 3.1-3.3, 5-9;
• якщо податкова накладна складається як зведена, то використовуємо код «1» у відповідному полі.

Така податкова накладна має бути складена не пізніше останнього дня місяця (п. 201.4 ПКУ, п. 198.5 ПКУ). Реєструється така податкова накладна впродовж 20 календарних днів після закінчення місяця, у якому вона складена (п. 201.10 ПКУ).

Нестача понад норму, якщо є винна особа. Податківці тут теж вимагають нарахувати податкове зобов’язання з ПДВ, але за іншим пунктом ПКУ (роз’яснення ДПС 101.15 ЗІР). Це розглядається як постачання товарів – п. 188.1 ПКУ. У такому разі складаємо звичайну податкову накладну на постачання як неплатнику ПДВ. У такій податковій накладній:

• тип причини – «02»;
• ІПН отримувача – умовний ІПН «100000000000»;
• отримувач – «неплатник»;
• податковий номер – відсутній.

Увага: нестача у платника ПДВ за наявності винної особи – постачання товару, за відсутності – негосподарське використання. ПДВ є в обох випадках.

Податок на прибуток. Облік нестач як в межах норм, так і понад норми ведеться за правилами бухгалтерського обліку як у малодоходників, так і у великодоходників, податкових різниць немає (індивідуальна податкова консультація ДПС від 18.04.2018 р. № 1702/6/99-99-15-02-02-15/ІПК).

Бухгалтерський облік нестачі запасів

Відображення нестачі у бухгалтерському обліку здійснюємо з огляду на наявність винної особи та норми природного убутку – впливає це на рахунки обліку та оцінку нестачі, що й показано у таблиці нижче.

Приклад 3. Облік нестачі сировини (понад норми природного убутку). Підприємство при оприбуткуванні виявило нестачу цементу у кількості 75 кг. Облікова вартість цементу 2 грн/кг. Можливі бухгалтерські проведення в залежності від причини надлишку наведено нижче.

Списуємо безнадійний податковий борг: як облікувати й оподаткувати

Військова агресія рф стала каталізатором, що спричинив зростання податкового боргу платників, який набув ознак безнадійного. Як списати в бухобліку податковий борг і які податкові наслідки матиме операція — розповість експерт

ЧИТАТИ РОЗ'ЯСНЕННЯ ЕКСПЕРТА

Приклад 4. Облік нестачі сировини (в межах природного убутку). Підприємство при оприбуткуванні виявило нестачу молока 0,4 л. Причина – природне випаровування. Нестача у межах природного убутку (0,05%). Вартість такого молока – 20 грн/л.

Приклад 5. Від’ємна пересортиця. Результатом інвентаризації є від’ємна пересортиця товарів:

• товар А у надлишку 10 шт;
• товар Б у нестачі 10 шт.

Товар А коштує 80 грн, а товар Б – 100 грн. Різниця у цінах  = 100 – 80 = 20 грн. Маємо сумовий надлишок 200 грн (=20 грн × 10 шт). 

Увага: від’ємна пересортиця, як і при звичайній нестачі, вимагає нарахування ПДВ.

Особливості обліку надлишків та нестач палива

В інвентаризації палива використовуємо інвентаризаційні документи, які розроблено на основі форм з Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої спільним наказом Міністерства палива та енергетики, Мінекономіки, Мінтранспорту та зв’язку, Держкомітетом з технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 р. № 281/171/578/155 (далі – Інструкція № 281). Паливо, наприклад бензин, гас, дизельне паливо – це світлі нафтопродукти. Загальні правила інвентаризації з Положення № 879 також діють, але пріоритет має Інструкція № 281.

Крім того, ті підприємства, які займаються реалізацією пального, є платниками паливного акцизу ще й використовують наказ Мінфіну від 25.02.2016  № 219 «Про затвердження форми Акта інвентаризації обсягів залишку пального та Порядку його заповнення та подання» (далі – Наказ № 219). Форма цього акта обов’язкова – її вже змінювати не можна.

Окрім спеціалізованої нормативи в обліку надлишків і нестач палива відмінності такі:

• інвентаризація – щомісяця;
• у назві документів – для оформлення результатів використовується інвентаризаційний акт замість інвентаризаційного опису (базова форма 24-НП). Також для визначення надлишків і нестач використовується порівняльна відомість (форма 27-НП).

В усьому іншому облік інвентаризаційних різниць по паливу аналогічний такому для запасів.

Приклад 6. Надлишок палива. Результатом інвентаризації палива є надлишок 10 л, який утворився через надмірне списання палива з паливно-роздавальної колонки (ПРК). Така колонка відкалібрована по діючим нормам списання, але автомобілі підприємства фактично спожили менше. Минула інвентаризація була місяць назад. Причиною надлишку можна вважати надмірне списання палива за нормами.

Підприємство, маючи ПРК використовує об’ємний метод обліку бензину. Є ліцензія на зберігання пального, але паливо використовується виключно для власних потреб. Впродовж місяця паливо (бензин) списувався по ціні 51,50 грн/л. При цьому всього за місяць було списано 60 л. палива, з них:

• на адміністративні витрати – 20 л (або 1/3 від загального обсягу);
• на збутові витрати – 40 л (або 2/3 від загального обсягу).

Загальна оцінка надлишку палива тоді буде: 10 л × 51,50 грн/л = 515,00 грн. Оприбуткування залишку здійснюємо методом «червоне сторно». У бухгалтерських проведеннях врегулювання результатів інвентаризації матиме такий вигляд, наведений нижче.

Перебіг строків давності для зобов’язань, перевірок і штрафів

Допоможемо розібратися, чи відновлені строки давності та податкові строки, в т. ч. щодо перевірок. Із 01.08.2023 Верховна Рада змінила порядок обчислення строків давності. Причина — зобов’язання України перед міжнародними партнерами щодо відновлення довоєнного стану податкової політики

ЧИТАТИ РОЗ'ЯСНЕННЯ ЮРИСТА

Особливості обліку надлишків та нестач необоротних активів

У цілому порядок обліку інвентарних різниць по необоротним активам подібний обліку запасів, але є й відмінності. Вони такі:

• при оприбуткуванні надлишку використовується Кредит субрахунку 746 «Інші доходи» замість субрахунку 719, що використовується в обліку запасів. Рахунок інший, так як операції з необоротними активами не розглядаються як операційна діяльність. Крім того, даний субрахунок 746 вказаний у Методичних рекомендаціях обліку основних засобів від 30.09.2003 р. № 561 (проводка 21 у Додатку, далі – Методрекомендації № 561). Щоправда, є ще альтернативний варіант – за Кредитом рахунку 69 «Доходи майбутніх періодів» (абз. 2 п. 4 розділу IV Положення № 879);
• при оприбуткуванні надлишку необоротних активів, які у минулому були подаровані, але не оприбутковані – використовуємо субрахунок 424 «Безоплатно одержані необоротні активи»;
• списання необоротного активу через нестачу здійснюємо за субрахунком  976 «Списання необоротних активів». Аналогічно надлишку – подібні операції не можна розглядати як операційну діяльність, а тому субрахунок 947 тут не підходить;
• оцінка надлишку здійснюється за справедливою вартістю (п. 10 НП(С)БО 7 «Основні засоби»).

Дані відмінності застосовуються в обліку нестач і надлишків основних засобів (ОЗ), МНМА та нематеріальних активів. Податковий облік надлишків і нестач необоротних активів в усьому аналогічний такому для запасів, окрім одного винятку, який стосується платників ПДВ: ліквідація основних засобів внаслідок крадіжки (абз. 2 п. 189.9 ПКУ). Якщо крадіжка оформлена й є довідка з поліції, то тоді можна ПДВ при списанні не нараховувати.

Увага: якщо нестача ОЗ сталася через крадіжку, то можна уникнути ПДВ, якщо звернутися до поліції та оформити даний випадок.

Приклад 7. Надлишок МНМА. У ході інвентаризації виявили неоприбуткований монітор, який оцінили в 3500 грн. В обліковій політиці для МНМА передбачений метод амортизації 50/50. Документи на монітор: а) відсутні; б) наявні – договір дарування.  

Приклад 8. Нестача ОЗ. У ході інвентаризації виявили нестачу ноутбука первісна вартість якого 20 000 грн, а нарахований знос – 12 000 грн. Винна особа – колишній працівник, який виїхав за кордон на постійне проживання. Керівництво прийняло рішення списати монітор, не звертаючись до поліції за оформленням крадіжки.

Особливості інвентаризації в умовах воєнного стану

Якщо ТМЦ розташовані у зоні бойових дій або тимчасово окупованих територіях, то керуватися слід п. 8 розділу І Положення № 879, за яким дотримуємося таких правил:

• умова інвентаризації – безпечний та безперешкодний доступ до самих ТМЦ, первинки та регістрів бухгалтерського обліку;
• у разі наявності інформації про викрадання (розкрадання), нестачу, знищення (псування) майна, то можна (але не обов’язково) провести інвентаризацію на день встановлення такого факту;
• після припинення бойових дій, звільненні територій за умови зникнення перешкод у доступі до таких ТМЦ інвентаризацію потрібно провести на 01 число місяця, який є наступним за місяцем такої події. Результати також відображаємо у бухгалтерському обліку відповідного звітного періоду, тобто у місяці проведення інвентаризації.

Території, які тимчасово окуповані та у яких ведуться бойові дії офіційно визначаються за переліком, який веде Мінреінтеграції.

Всі обставини, причини непроведення інвентаризації ТМЦ, до яких немає безпечного доступу, слід викласти у внутрішньому наказі про інвентаризацію. Тобто вказати, що такі-то ТМЦ не інвентаризуються та вказати причину. У фінансовій звітності такі ТМЦ показуємо за існуючими даними бухгалтерського обліку, але в примітках викладаємо всі обставини – про відсутність впевненості в існуванні таких ТМЦ або ж наявність інформації про їхнє знищення, наприклад з відкритих джерел або власних даних.

Під час проведення інвентаризації знищених ТМЦ складаємо:

• інвентаризаційні описи ­– по тим ОЗ, МНМА, які не можна відновити, а також по тим запасам, які стали непридатними;
• звіряльні відомості ­– по розбіжностям між даними бухгалтерського обліку та даними інвентаризації;
• протоколи інвентаризаційних комісій ­– про списання знищених цінностей.