Як і всі, бухгалтери мають прості запитання, в яких можна заплутатися. Як-от, штраф за декілька уточнюючих форм № 1ДФ — один чи за кожне виправлення? Ми провели експеримент — поставили такі запитання колегам. Багато хто помилився. Перевірте і ви себе. Якщо знадобиться — роздрукуйте шпаргалку, яку ми підготували
Повсякденний статус запитань не гарантує, що всі знають правильні відповіді на них. Ми згрупували такі відповіді та проаналізували небезпеки, що чатують на бухгалтерів у разі плутанини.
Як рахувати три дні до відпустки?
Правильна відповідь: у календарних днях.
Чим загрожує плутанина: штрафами для роботодавця і посадових осіб.
Роботодавець має виплатити зарплату працівнику за весь час щорічної відпустки не пізніше ніж за три дні до початку відпустки (ст. 115 Кодексу законів про працю України; КЗпП). Аналогічна за своїм змістом норма є у статті 21 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР. В обох випадках ідеться про календарні дні (лист Мінпраці від 26.06.2009 № 155/13/116-09).
Якщо, наприклад, перший день відпустки — 15-те число, то останнім днем виплати заробітної плати за час відпустки є 11-те число. Якщо перший день відпустки — понеділок (24 липня), то останнім днем виплати заробітної плати є четвер (20 липня).
За несвоєчасну виплату відпускних штрафують. Так, якщо виплату затримали не більше як на місяць, роботодавця оштрафують на 3200 грн (абз. 8 ч. 2 ст. 265 КЗпП). Якщо відпускні виплатили із запізненням більше ніж місяць, то штраф зросте втричі — до 9600 грн (абз. 3 ч. 2 ст. 265 КЗпП).
Не омине відповідальності й посадова особа, що порушила строки виплати відпускних. Її можуть оштрафувати у розмірі від 510 до 1700 грн, у разі повторного порушення — від 1700 до 5100 грн (ч. 1 ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення; КпАП).
Як виправити: ► недонараховану зарплату ► недоплату відпускних, лікарняних, декретних ► переплату ► помилкові базу та суму ЄСВ
За якою формою подавати уточнюючі розрахунки?
Правильна відповідь: за формою, чинною на час подання уточнюючого розрахунку.
Чим небезпечна плутанина: податківці не приймуть неправильної форми.
Платник податків має самостійно виправляти виявлені помилки у раніше поданій декларації. Для цього потрібно подати уточнюючий розрахунок до відповідної деки за формою, чинною на час подання такого розрахунку.
Платник податків має право не подавати такого розрахунку, якщо відобразить уточнені показники у поточній декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки виявить самостійно. Однак уточнюючий розрахунок можна подавати будь-коли. До того ж так званий «самоштраф» становитиме 3% суми недоплати, а у разі виправлення помилки через поточну декларацію — 5% (п. 50.1 Податкового кодексу України; ПК).
Як штрафують у разі подання декількох уточнюючих форм № 1ДФ?
Правильна відповідь: якщо подати всі одразу — один штраф у сумі 510 грн.
Чим небезпечна плутанина: за кожну окремо подану уточнюючу форму № 1ДФ доведеться сплатити окремий штраф.
За подання помилкової форми № 1ДФ штрафують на суму 510 грн, за повторне порушення протягом року — 1020 грн (п. 119.2 ПК). Втім, податкове законодавство не вимагає штрафувати у разі «пакетного» подання уточнюючих форм № 1ДФ. Тому якщо платник податків одночасно подаватиме кілька уточнюючих розрахунків, штраф буде один.
Як бачимо, перед уточненням однієї помилкової форми № 1ДФ платнику податків варто перевірити й раніше подані форми. Якщо там знайдуться помилки, то можна буде виправити всі одразу та заощадити на штрафах. Адже за кожну окремо подану уточнюючу форму № 1ДФ штрафуватимуть окремо: спочатку на суму 510 грн, а за кожну наступну — по 1020 грн.
Скільки максимально можна видати готівки підзвітній особі?
Правильна відповідь: підзвітній особі можна видати скільки завгодно готівки.
Чим небезпечна плутанина: не помилка, якщо видаватимете готівку у межах 10 000 грн. Але для чого себе зайве обмежувати?
Працівнику можна видати будь-яку суму готівки, адже законодавство не встановлює максимальних сум для видачі коштів підзвітній особі. Однак для готівкових розрахунків між компаніями та підприємцями діє ліміт — 10 000 грн протягом одного дня (п. 1 постанови Правління НБУ «Про встановлення граничної суми розрахунків готівкою» від 06.06.2013 № 210). Тож якщо працівник розраховується від імені підприємства (підприємця) з іншим суб’єктом господарювання — зважайте на граничний ліміт готівкових розрахунків.
За порушення ліміту розрахунків готівкою між підприємствами (підприємцями) — штраф від 1700 до 3400 грн, а за повторне порушення протягом року — від 8500 до 17 000 грн (ст. 163-15 КпАП).
Що буде, якщо не встановити ліміту каси?
Правильна відповідь: ліміт каси становитиме нуль гривень, а всі кошти на кінець робочого дня стануть понадлімітними.
Чим загрожує плутанина: до банку доведеться здавати всю готівку, порушите правило — штраф.
Якщо підприємство з будь-якої причини не встановило ліміту каси, то його вважають нульовим. Тоді всю готівку, що є в касі підприємства на кінець робочого дня і яку не здали до банку, вважають понадлімітною (п. 5.8 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 № 637; далі — Положення № 637).
Однак правило має винятки. Зокрема, підприємство має право зберігати в касі протягом трьох робочих днів понадлімітну готівкову виручку для виплат, які належать до фонду оплати праці. Відраховують такий строк з дня старту таких виплат у сумі, яку прописали у видаткових відомостях (п. 2.10 Положення № 637).
Штраф за перевищення ліміту залишку готівки в касах — подвійний розмір сум понадлімітної готівки за кожен день (ч. 1 ст. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.1995 № 436/95).
Монітор і системний блок на суму 14 тис. грн — це один основний засіб?
Правильна відповідь: найліпше складники одного комп’ютера обліковувати як один основний засіб. Втім, це можуть бути й два окремих активи.
Чим небезпечна плутанина: порушите правила ведення бухобліку.
Поняття «об’єкт основних засобів» є доволі широким. Таким об’єктом може бути, зокрема, й комплекс конструктивно з’єднаних предметів, які виконують певну роботу лише у складі комплексу. Однак якщо один об’єкт основних засобів складається з декількох частин із різним строком корисного використання, то кожну з цих частин можна визнавати окремим об’єктом основних засобів (п. 4 П(С)БО 7 «Основні засоби»).
Тож підприємство має самостійно вирішити, чи вважати частини комп’ютера (монітор, системний блок) єдиним об’єктом основних засобів. Однак буде простіше саме так і вчинити.
Традиційно вартісний критерій для визнання основних засобів у бухобліку встановлюють відповідно до ПК (пп. 14.1.138 ПК). Тому до основних засобів відносять необоротні активи, вартість яких перевищує 6000 грн. Однак підприємство вирішує, який саме вартісний критерій основних засобів обрати для цілей бухгалтерського обліку. Це є елементом його облікової політики (п. 2.1 Методичних рекомендацій щодо облікової політики підприємства, затверджених наказом Мінфіну від 27.06.2013 № 635).
Чи є обмеження для визнання негосподарських витрат?
Правильна відповідь: жодних обмежень немає.
Чим небезпечна плутанина: сплатите більше податків.
Уже третій рік немає поняття «податкові витрати» з прив’язкою до господарської діяльності, а витрати визнають винятково за правилами бухгалтерського обліку. Втім, інколи обережність бухгалтерів не знає меж...
Платникам податку на прибуток заборонено лише нараховувати податкову амортизацію на невиробничі основні засоби та нематеріальні активи (пп. 138.3.2 ПК).
Усі «бухгалтерські» витрати впливають на об’єкт оподаткування податком на прибуток через фінансовий результат, який переносять у рядок 02 Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, форма якої затверджена наказом Мінфіну від 20.10.2015 № 897 (далі — Декларація № 897). Такий показник беруть із однойменного рядка Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід, форма № 2). Тобто прибуток — із рядка 2290, а збиток — із рядка 2295. Жодних коригувань стосовно таких витрат у додатку РІ до Декларації № 897 не відображають.
Як заповнювати декларацію з ПДВ та додатки до неї: у гривнях із копійками чи без?
Правильна відповідь: обсяги постачання, придбання та суми ПДВ проставляють у гривнях без копійок, але додатки Д1, Д2, Д5 та таблиці 2 і 4 додатка Д7 — у гривнях із копійками.
Чим загрожує плутанина: можна випадково завищити/занизити податкові зобов’язання.
Усі показники в декларації з ПДВ проставляють у гривнях без копійок і округлюють за загальними правилами (п. 4 розд. ІІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Мінфіну від 28.01.2016 № 21).
Однак у додатках до декларації з ПДВ потрібно мінімізувати відхилення обсягів постачання/придбання та сум ПДВ. Для цього заповнюйте показники в розрізі контрагентів у гривнях із копійками. Йдеться про такі додатки:
- Розрахунок коригування сум податку на додану вартість (Д1);
- Довідка про суму від’ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2);
- Розшифровка податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5).
До того ж у гривнях із копійками варто заповнювати другу та четверту таблиці Розрахунку (перерахунку) частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях (Д7).
Зауважимо, що рядки «Усього» та «Усього за місяць» у таких додатках заповнюють у гривнях без копійок і округлюють за загальними правилами.
Натисніть на зображення щоб завантажити повну версію:
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Головбух"
