​Як законно не індексувати зарплату

Правила проведення індексації

Перш ніж розглянути варіанти уникнути індексації, давайте згадаємо її основні правила проведення (питання проведення індексації регулює Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений від 17.07.2003 р. № 1078 (далі – Порядок № 1078)):

• індексується не весь дохід працівника, а тільки його частина в межах прожиткового мінімуму;
• коефіцієнт індексації рахується на основі індексу споживчих цін (ІСЦ), який оприлюднюється Держстатом до 10-го числа місяця, який настає за звітним (на практиці на пару днів можлива затримка);
• порогом індексації є 3% інфляції, тобто ІСЦ = 1,03;
• місяць підвищення посадових окладів на підприємстві є “базовим”. На даний місяць не впливає місяць прийняття працівника на роботу.

Перевірте себе, у яких випадках до підприємства можуть застосувати штрафи за непроведення індексації?

Нижче наведено виплати, які підлягають та не підлягають індексації.

А ви знаєте, чим загрожує підприємству непроведення індексації зарплати працівників?

Алгоритм індексації зарплати

Нижче в таблиці наведено покроково алгоритм проведення індексації.

• Крок 1. ІСЦ у місяці, в якому був підвищений оклад, для цілей розрахунку порогу індексації не враховуємо;
• Крок 2. ІСЦ для місяця, який йде наступним за місяцем підвищення окладів беремо рівним 1. Цей ІСЦ стає першим в розрахунку;
• Крок 3. Для розрахунку коефіцієнта ІСЦ кожного місяця перемножуємоміж собою значення коефіцієнта за минулий місяць та ІСЦ оприлюднений в даному місяці (у лютому беремо оприлюднений ІСЦ за січень, у березні – оприлюднений ІСЦ за лютий і т.д.). Отриманий коефіцієнт порівнюємо з 1,03. Якщо він менший – чекаємо наступного місяця. Індексація не проводиться і все повторюється знову;
• Крок 4. Місяць, у якому відбулося перевищення коефіцієнтом 1,03, стає останнім в розрахунку. В цей місяць індексація ще не проводиться. Коефіцієнт буде використаний в розрахунку індексації в наступному місяці;
• Крок 5. Наступного місяця після перевищення проводимо індексацію. Прожитковий мінімум даного місяця множиться на отриманий попередньо коефіцієнт. ІСЦ даного місяця не враховується;
• Крок 6. Наступного місяця індексація проводиться на попередній коефіцієнт. Розрахунок коефіцієнта розпочинається спочатку – з коефіцієнта того місяця, який йде наступним за тим місяцем, який призвів до індексації (п. 1¹ Порядку № 1078). Значення коефіцієнта знову порівнюється з 1,03 і так далі.
• Крок 7. Як тільки новий коефіцієнт перевищить 1,03, то його розрахунок припиняємо. Індексацію з наступного місяця розраховуємо шляхом перемноження даного коефіцієнту та попередніх (див. додаток до Порядку № 1078).

Тепер розглянемо практичну ситуацію на основі цього алгоритму та проведемо необхідні розрахунки.

Приклад 1. Працівник має оклад 3500 грн у грудні 2016 р. У січні 2017 р. оклад підвищено до 4000 грн. У прикладі розглянемо повністю 2017 р., так як за цей рік уже відомі всі ІСЦ. Результати розрахунку коефіцієнта індексації та самої індексації наведено нижче. Оклад протягом усього часу працівнику не підвищували.

*100,9 – це ІСЦ за грудень 2016, який оприлюднений у січні 2017 р. і так далі по всім іншим;

** номер кроку (пояснення), що відповідає попередньо наведеному алгоритму.

Як бачимо, за результатами прикладу за 2017 рік та І квартал 2018 р. підприємство переплатило працівнику 1323,23 грн індексації (=716,49+606,74). Це також дало ще й 291,11 грн (=0,22×1323,23) додаткових витрат з ЄСВ. Всього зарплати було сплачено 61323,23 грн та ЄСВ 13491,11 грн.

Розглянемо тепер, як дані витрати можна оптимізувати.

Варіант оптимізації індексації 1: підвищення окладів у місяці індексації

Якщо у місяці, в якому треба проводити індексацію підняти оклад на суму, що перевищує суму індексації (абз 4 п. 5 Порядку № 1078), то індексація уже не нараховується і цей місяць стає базовим. Підвищувати треба саме оклад, а не інші складові зарплати.

Недоліком такого рішення є те, що потім підвищений оклад зберігається за працівником.

Приклад 2. На тих же умовах, що й у прикладі 1, але підприємство пішло шляхом підвищення окладів у місяцях, коли треба було індексувати:

• у червні – на 65 грн (сума індексації мала бути 1684×(1,037–1)=62,31 грн
• у грудні – на 60 грн (сума індексації мала бути 1762×(1,033–1)=58,15 грн

Підприємство, таким чином, виплатило за 2017 р. та І квартал 2018 р. працівнику 60890 грн зарплати та 13395,8 грн ЄСВ. Економія у порівнянні з прикладом 1: 433,23 грн на зарплаті (=61323,23 – 60890) та 95,31 грн на ЄСВ (=13491,11 – 13395,80). Загальна економія 528,55 грн (=433,23+95,31).

Якщо ж оклад підвищити на суму, яка менша суми індексації, то тоді в цьому місяці індексація залишається як різниця між загальною сумою індексації та сумою підвищення окладу(абз 4 п. 5 Порядку № 1078). Наприклад, за даними прикладу 2, якби в червні оклад підвищили тільки на 50 грн, то індексація за цей місяць склала б 12,31 грн (=62,31–50). Після цього дана сума 12,31 грн стає фіксованою і позбутися її можна уже тільки шляхом переведення працівника на нову посаду (бажано новостворену – для такої посади базовим місяцем буде місяць її появи у штатному розкладі).

Варіант оптимізації індексації 2: регулярне підвищення окладів з певним інтервалом

Як бачимо ключовим в оптимізації є те, що в місяці підвищення окладу відбувається прирівняння коефіцієнта індексації до 1. Це й треба використати. Порядок № 1078 не містить ніяких обмежень на суму підвищення окладу. Таким підвищенням може бути 1 грн.

Так як за умов інфляції найраніше індексація може виникнути тільки на 3-й місяць після підвищення окладу. Наприклад:

• січень – підвищили оклади (коефіцієнт 1);
• лютий – коефіцієнт 1;
• березень – оприлюднили ІСЦ за лютий 1,032. Коефіцієнт індексації у березні стає 1,032.
• квітень – відбувається індексація.

Отже, якщо у березні підвищити оклад на 1 грн, то:

• березень – знову коефіцієнт 1;
• квітень – коефіцієнт 1.

Виходить, що підвищувати оклади на 1 грн треба через місяць, щоб 100% уникнути індексації (можна й рідше, але зростає ймовірність промазати, треба звертати увагу на інфляційні процеси в країні).

Мінусом такого підходу є часте внесення змін до штатного розкладу.

Приклад 3. На тих же умовах, що й у прикладі 1, але підприємство пішло шляхом підвищення окладів на 1 грн через кожний місяць.

Тепер виходить, що всього за 2017 р. та І квартал 2018 р. нараховано 60049,00 грн зарплати та 13210,78 грн ЄСВ. Це дає економію у порівнянні з прикладом 1 в 1274,23 грн на зарплаті та 280,33 на ЄСВ. Загальна сума економії 1554,57 грн.

Отже, бухгалтеру та керівництву необхідно самостійно вирішити, який варіант оптимізації індексації для них є прийнятним. Другий варіант дає найбільшу економію і дозволяє майже до нуля звести необхідність збільшувати виплату працівникам через інфляційні процеси.