Як оформити та облікувати позику

За договором позики позикодавець передає у власність позичальникові грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку саму суму грошових коштів або таку саму кількість речей того самого роду та якості (ч. 1 ст. 1046 Цивільного кодексу України; ЦК). Із цього визначення випливають головні відмінності позики від кредиту: предметом договору позики можуть бути не лише грошові кошти, як у випадку з отриманням кредиту, а й інші речі, визначені родовими ознаками*.

^{* Ідеться про ознаки, що притаманні всім речам того самого роду, які вимірюються числом, вагою, мірою (ст. 184 ЦК).}

Договір позики між фізичними особами ЗРАЗОК 2019

Як укласти договір грошової позики

Договір позики є реальним. Його вважають укладеним лише з моменту передачі грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Щоб договір почав діяти, простої домовленості його сторін про умови надання позики недостатньо. Важливо, щоб обов’язково відбулася передача грошових коштів (речей).

Договір позики обов’язково укладайте в письмовій формі, якщо:

• його сума не менше ніж у 10 разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (170 грн);
• сторони або одна зі сторін такого договору є юрособою. У такому разі сума, на яку надають позику, значення не має (ч. 1 ст. 1047 ЦК).

Нотаріально посвідчувати такий дозвіл не треба. Але за бажанням сторін його можна нотаріально посвідчити.

Жоден нормативно-правовий акт не встановлює строків, на які можна надати позику. Тож строк, на який позикодавець передає позичальникові грошові кошти (речі), встановлюйте за згодою сторін і зазначайте в договорі позики.

В окремих ситуаціях строк користування грошовою позикою працівнику підприємства або речами визначають у договорі моментом, коли позикодавець пред’являє до позичальника вимогу повернути позику.

Якщо в договорі позики не встановили строку повернення позики або визначили його моментом пред’явлення вимоги, позичальник має повернути позику протягом 30 днів із дня, коли позикодавець пред’явив вимогу про це (якщо іншого не встановлює договір). У такому разі строк позовної давності три роки відраховують після закінчення 30-денного строку (ст. 257, 1049 ЦК).

Звичайний договір позики згідно з ЦК є платним. Тому, якщо не прописати в договорі умови про розмір і виплату відсотків, позичальник все одно має нарахувати відсотки на рівні облікової ставки НБУ (ст. 1048 ЦК).

Якщо суб’єкт господарювання хоче надати безвідсоткову позику (поворотну фіндопомогу), про це слід прямо зазначити у самому договорі. Це ще одна вагома відмінність договору позики від кредитного договору, який обов’язково платний.

Дисконтування кредитів та позик

Надання коштів у позику, зокрема на умовах фінансового кредиту, є фінансовою послугою (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» від 12.07.2001 № 2664-III). Отже, такі послуги мають право надавати лише фінустанови на підставі відповідної ліцензії.

Однак надання коштів у позику, зокрема на умовах фінансового кредиту, визнають фінансовою послугою лише за умови, що таку послугу надали на підставі кредитного договору або іншого договору, який має всі ознаки кредитного договору, визначені статтею 1054 ЦК(п. 8 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів), затверджених постановою КМУ від 07.12.2016 № 913). Йдеться про оплатність користування коштами, наданими в позику.

Отже, безвідсоткова позика не є фінансовою послугою. Такої думки і контролери. Вони вважають, що видавати відсоткові позики мають право винятково фінансові установи (лист ДПС від 11.02.2013 № 1990/6/17-1216).

Тому радимо суб’єктам господарювання, які не є фінустановою і мають намір надати кошти як позику, видавати лише безвідсоткову позику. Щоб позику вважали безвідсотковою, у договорі зазначте, що відсотки за користування позикою не нараховують. Тоді позику визнають поворотною фіндопомогою.

Розглянемо детальніше безвідсоткову позику, позаяк саме її видають найчастіше і може видати будь-яка юридична чи фізична особа.

Як обліковувати

у позичальника

Бухгалтерський облік безвідсоткової позики, тобто поворотної фіндопомоги, залежить від строку, на який її отримали, — до року або на більший строк. Залежно від цього позичальник показує отримання позики у складі або поточних, або довгострокових зобов’язань (п. 6 П(С)БО 11 «Зобов’язання»).

Як відображати отриману позику на рахунках бухобліку, наведемо на Схемі 1.

Схема 1

Скачайте

На яких рахунках бухобліку відображати отриману позику

Короткострокову позику (поточні зобов’язання) у Балансі відображають за сумою погашення (п. 12 П(С)БО 11). Тобто за недисконтованою сумою грошових коштів або їх еквівалентів, яку очікувано сплатять у процесі звичайної діяльності підприємства, щоб погасити зобов’язання (п. 4 П(С)БО 11).

Отже, отримана короткострокова позика не вплине на фінрезультат позичальників, які застосовують національні стандарти обліку. Доходом такі суми не визнають, оскільки вони не збільшують власний капітал (п. 5 П(С)БО 15 «Дохід»).

Довгострокову позику (або її частину), до повернення якої залишається менше ніж 12 місяців, обліковуйте як кредити. Тобто таку позику чи її частину «перекиньте» з довгострокових зобов’язань до складу поточних. Використовуйте для цього субрахунок 611 «Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями в національній валюті».

Щодо оцінки, за якою слід відображати в бухобліку довгострокові зобов’язання, думки фахівців розділилися. На наш погляд, П(С)БО (на відміну від МСФЗ) не вимагають дисконтувати зобов’язання за безвідсотковою довгостроковою позикою (п. 10 П(С)БО 11). У цьому пункті йдеться про те, що за теперішньою вартістю (дисконтованою сумою майбутніх платежів) у Балансі відображають лише довгострокові зобов’язання, на які нараховують відсотки. Отже, безвідсоткову позику оцінюйте за теперішньою (поточною) вартістю. На таку заборгованість відсотків не нараховуйте.

Безвідсоткову позику відображайте на рахунках бухобліку в розмірі номінальної величини позики протягом усього строку користування грошима. Норми П(С)БО 13 «Фінансові інструменти» до обліку такої позики не застосовуйте. Для цього є спеціальний нормативний акт — П(С)БО 11.

Є й інша позиція. Деякі фахівці вважають, що обліковувати безвідсоткову позику слід за нормами П(С)БО 13, а не П(С)БО 11. Адже П(С)БО 13 з’явився пізніше, а його норми відповідають приписам МСФЗ ліпше, ніж положення П(С)БО 11.

Якщо дотримувати такого підходу, позичальник зобов’язаний спочатку оцінити зобов’язання і відобразити їх в обліку за фактичною собівартістю, яка складається зі справедливої вартості зобов’язань (суми позики) і витрат, які безпосередньо пов’язані з придбанням фінансового інструмента (п. 29 П(С)БО 13). Потім на кожну наступну дату Балансу фінансові зобов’язання оцінити за амортизованою собівартістю. Виняток становлять зобов’язання, призначені для перепродажу, та за похідними фінансовими інструментами.

За нормами П(С)БО 13 позичальники спочатку показують поворотну фіндопомогу за номінальною вартістю (Д-т субрахунку 311 «Поточні рахунки в національній валюті» — К-т рахунку 55). На наступну дату Балансу визначають амортизовану собівартість такого фінансового зобов’язання**. Різницю між номіналом і амортизованою собівартістю позики включають до іншого фінансового доходу (Д-т рахунку 55 — К-т субрахунку 733 «Інші доходи від фінансових операцій»).

** Приклади розрахунку амортизованої собівартості містять додаток 1 до П(С)БО 12 і додаток 2 до Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку фінансових витрат, затверджених наказом Мінфіну від 01.11.2010 № 1300.

Протягом усього строку безоплатного користування позиковими коштами суму боргу дисконтують, тобто амортизують дисконт за методом ефективної ставки відсотка. Суму амортизації дисконту показують у складі інших фінансових витрат і одночасно збільшують балансову вартість зобов’язань (лист Мінфіну від 31.10.2013 № 31-08410-07-27/31749). За таких обставин роблять проведення: Д-т субрахунку 952 «Інші фінансові витрати» — К-т рахунку 55. У результаті на дату погашення боргу балансова вартість поворотної фіндопомоги дорівнюватиме її номіналу.

На наш погляд, у разі обліку довгострокової кредиторської заборгованості за позиками ліпше використовувати П(С)БО 11 як спеціальний нормативний акт. Тож не варто дисконтувати безвідсоткову позику.

у позикодавця

Операції з надання та повернення безвідсоткової позики не впливають ані на доходи, ані на витрати позикодавця.

По-перше, передача коштів у позику не є витратами позикодавця, адже витратами звітного періоду визнають або зменшення активів, або збільшення зобов’язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (п. 6 П(С)БО 16 «Витрати»). По-друге, у позикодавця не виникає доходу у разі повернення позики (п. 6.5 П(С)БО 15).

Утім, на рахунках бухгалтерського обліку видачу та повернення безвідсоткової позики відобразити необхідно. Коли позикодавець видає позику, він має керуватися нормами П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість» і відображати її у складі дебіторської заборгованості.

Позика буває поточною (виникає під час нормального операційного циклу, її погасять протягом 12 місяців із дати балансу) та довгостроковою (не виникає під час нормального операційного циклу, її погасять після 12 місяців із дати балансу). Як бачимо, бухгалтерський облік позики і в позикодавця, і в позичальника залежить від строку її повернення (див. Схему 2).

Схема 2

Скачайте

На яких рахунках бухобліку відображати надану позику

Поточну дебіторську заборгованість, яка є фінансовим активом (крім придбаної та призначеної для продажу), включайте до підсумку балансу за чистою реалізаційною вартістю(п. 7 П(С)БО 10). Отже, в обліку для визначення цієї величини на дату Балансу обчислюйте резерв сумнівних боргів.

Довгострокову заборгованість за відсотковою позикою відображайте в обліку за теперішньою вартістю, тобто дисконтованою сумою майбутніх платежів (п. 12 П(С)БО 10). Як відображати в обліку безвідсоткову довгострокову позику, цей стандарт окремо не пояснює. Вважаємо, що безпечніше до появи роз’яснень від компетентних органів оцінювати її за правилами, притаманними для короткострокової позики.

Розглянемо на Прикладі, як довгострокову безвідсоткову позику відображають в обліку позичальник і позикодавець.

Облік довгострокової безвідсоткової позики

У травні 2018 року за договором позики підприємство отримало від іншої юридичної особи безвідсоткову позику строком на 15 місяців у розмірі 200 000 грн. Грошові кошти позикодавець перерахував на поточний рахунок позичальника 04.05.2018. За умовами договору позичальник поверне кошти 04.08.2019.

Як оподатковувати

Податок на прибуток. Ні в позичальника, який застосовує П(С)БО, ні в позикодавця отримання та повернення безвідсоткової позики не впливають на бухгалтерський фінрезультат.

Виняток є лише, коли позичальник вирішує оцінити позику за положеннями П(С)БО 13, тобто дисконтувати її. У такому разі доходи та витрати, що виникають у процесі дисконтування, в бухгалтерському обліку позичальника безпосередньо вплинуть на фінрезультат, визначений за бухгалтерськими правилами.

Високодохідні підприємства або малодохідні «добровольці» не коригуватимуть фінрезультат на різниці за безвідсотковою позикою, отриманою чи виданою у національній валюті. Таких різниць у Податковому кодексі України (ПК) не передбачено. На цьому наголошують і податківці (листи ДФС від 12.03.2016 № 5314/6/99-99-19-02-02-15, від 07.04.2017 № 7307/6/99-99-15-02-02-15 та лист ГУ ДФС у м. Києві від 19.02.2016 № 3790/10/26-15-11-02-11).

Єдиний податок. Для позичальника — платника єдиного податку оподаткування залежить від строку позики. До доходу платника єдиного податку не включають суми фіндопомоги, наданої на поворотній основі, отриманої та поверненої протягом 12 календарних місяців із дня її отримання (пп. 3 п. 292.11 ПК).

Отже, до доходів єдиноподатника-отримувача не входить лише короткострокова безвідсоткова позика, яку він отримав і надалі використовує.

На оподатковуваний дохід юрособи — позикодавця — платника єдиного податку видана безвідсоткова позика не вплине навіть після спливу 12 місяців після її видачі.

У разі зворотного повернення платникові єдиного податку наданої ним позики сума такої позики до оподатковуваного доходу також не потрапляє. Адже фактично це не дохід, а повернення власних коштів. Такої думки і контролери (лист ДФС від 05.02.2016 № 2503/6/99-95-42-03-15; ЗІР, підкатегорія 108.01.02).

Особливих правил обліку позик для платників єдиного податку четвертої групи не передбачено. Бухгалтерський і податковий облік у них буде однаковий.

Як безпечно округлювати зарплату, яку виплачуєте готівкою

• 3 ПРАВИЛА