За договором лізингу лізингодавець передає у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майно за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів. А об’єктом лізингу може бути нерухоме і рухоме майно, призначене для використання як основні фонди.
ПДВ: поглиблена програма СПРОБУВАТИ БЕЗПЛАТНО ⚡️
Фінлізинг відрізняється від кредиту предметом договору:
- у першому варіанті ним є неспоживна річ, визначена індивідуальними ознаками, яку законодавство відносить до основних фондів (Стаття 807 ЦК, стаття 3 Закону про фінлізинг), (у нашому випадку — автомобіль);
- у другому — грошові кошти (ст. 1054 Цивільного кодексу України; ЦК). У ситуації, що ми розглядаємо, — для придбання автомобіля.
Суб’єктами фінлізингу є щонайменше три особи:
- лізингодавець — юридична особа, яка передає право володіння і користування автомобілем лізингоодержувачеві;
- лізингоодержувач — підприємство, яке отримує право володіння і користування автомобілем від лізингодавця;
- продавець (постачальник) — фізична або юридична особа, в якої лізингодавець придбаває автомобіль, який згодом передасть як предмет лізингу лізингоодержувачеві.
Суб’єктами фінлізингу можуть бути й інші юридичні або фізичні особи — сторони багатостороннього договору лізингу (ст. 4 Закону України «Про фінансовий лізинг» від 16.12.1997 № 723/97-ВР; далі — Закон про фінлізинг).
У кредитних відносинах беруть участь два суб’єкти: банк або інша фінансова установа (кредитодавець) і фізособа-позичальник.
Строк, протягом якого до податкового боржника не застосовуватимуть заходи стягнення, скоротили удвічі! Як податківці стягуватимуть борг, та які обставини пом’якшать податкові штрафи підкаже експерт.
Право власності у лізингоодержувача
За договором фінлізингу лізингодавець відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов набуває автомобіль у продавця (постачальника) собі у власність і передає його у користування підприємству-лізингоодержувачу на визначений строк (не менше ніж один рік) за встановлену плату. Відтак підприємство може лише користуватися транспортним засобом. Функції розпорядника авто воно матиме право реалізувати, коли надасть його у сублізинг (передача третім особам за договором сублізингу у користування за плату на погоджений строк) і лише за письмовою згодою лізингодавця.
Увага: суб’єктами фінлізингу, тобто учасниками багатостороннього договору лізингу, можуть бути юридичні або фізичні особи
Повноправним власником автомобіля лізингоодержувач стає лише після сплати останнього лізингового платежу та викупу авто за залишковою вартістю.
Натомість у разі купівлі автомобіля в кредит підприємство одразу стає його власником. Разом із цим, як у випадку фінлізингу, підприємство — отримувач цільового кредиту має обмежені повноваження розпорядатися авто, позаяк до виплати повної суми кредиту транспортний засіб залишається у заставі банку, тож відчужити його або в інший спосіб розпорядитися ним без згоди банку все одно не вийде.
Форма договорів фінлізингу і кредиту
Стаття 1055 ЦК встановлює обов’язкову письмову форму кредитного договору. Якщо не дотримати цієї умови, договір є нікчемним. Законодавство не вимагає обов’язкового нотаріального посвідчення кредитного договору, навіть коли позичальником є фізособа.
Спеціальне законодавство про фінлізинг також передбачає письмову форму договору фінлізингу без його обов’язкового нотаріального посвідчення (ч. 1 ст. 6 Закону про фінлізинг).
Однак судова практика з цього питання не тішить послідовністю. Так, в ухвалі від 14.07.2010 у справі 6-24070св09 ВСУ зазначив:
«...апеляційним судом правильно встановлено, що між сторонами не було укладено договору найму (оренди) транспортного засобу, який передбачає нотаріального посвідчення, а договір фінансового лізингу укладений у письмовій формі та згідно з вимогами ч. 1 ст. 209 ЦКУ підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, прямо встановлених законом, або за домовленістю сторін. Тому скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд обгрунтовано виходив із того, що у суду першої інстанції не було підстав для скасування рішення третейського суду з підстав визнання недійсним договору фінансового лізингу й відповідно третейської угоди, яка міститься у цьому договорі». |
Та 16.12.2015 ВСУ змінив власну позицію, виклавши у постанові у справі № 6-2766цс15 висновок, що договір фінлізингу за своєю правовою природою є змішаним договором і містить елементи договору оренди (найму) й договору купівлі-продажу транспортного засобу. Отже, договір найму транспортного засобу за участю фізособи підлягає нотаріальному посвідченню (ст. 799 ЦК). Й у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним (ч. 1 ст. 220 ЦК). Згодом таку саму позицію ВСУ висловив у постанові від 19.10.2016 у справі № 161/6341/15-ц та у постанові від 18.01.2017 у справі № 363/3673/14-ц. Останнім відомим рішенням ВСУ з цього приводу є ухвала від 25.05.2017 у справі № 668/9964/15-ц.
Увага: якщо фізична особа є стороною договору фінлізингу, його слід посвідчувати нотаріально
Отже, договір фінлізингу за участю фізособи слід посвідчувати нотаріально. Безумовно, за такого підходу вартість оформлення відносин фінлізингу для фізособи істотно зростає. Адже крім витрат на нотаріальне посвідчення договору, доводиться витрачати кошти й на нотаріальне посвідчення згоди другого з подружжя на укладення договору, якщо лізингоодержувач перебуває у шлюбі.
Оформлення договірних відносин при взятті автомобіля у лізинг чи кредит
Перш ніж надати кредит, банк запросить від позичальника чималенький пакет документів (довідок про доходи, про наявність майна та інших документів, що підтверджують платоспроможність клієнта). Банки вкрай неохоче видають кредити на комерційний транспорт — вантажівки, таксі, мікроавтобуси тощо. Якщо кредит цільовий, тобто на купівлю авто, фінустанова напевне зажадає передати транспортний засіб їй у заставу. Деякі банки під забезпечення кредиту вимагають додатково заставити інше майно або гарантію поручителів, яким у разі порушення зобов’язань позичальником доведеться виплачувати кредит. Крім того, більшість фінансових структур обмежує максимальний розмір готівкового кредиту. Та й строк розгляду документів, поданих для отримання кредиту, триває не один день.
Лізингові компанії зазвичай більш лояльні, тому лізингова схема може спрацювати, якщо немає документальних підтверджень певних доходів або кредитна історія не цілком задовільна. У лізингу, як правило, немає обмежень на придбання комерційного транспорту, хоча й вимоги щодо користування ним суворіші. Рішення про надання автомобіля у лізинг також приймають більш оперативно, адже не потрібна значна кількість погоджень і додаткових забезпечень.
Експлуатація автомобіля при взятті у лізинг чи кредит
Коли авто купують у кредит, позичальник має виконати обов’язкову умову — оперативно оформити страхування КАСКО, за яке доведеться одразу викласти чималу суму. В разі отримання транспортного засобу за лізинговою схемою, страхові внески увійдуть до лізингових платежів, і витрати на страхування рівномірно розподіляться на весь строк дії договору.
Обравши лізинг на підставі частини 2 статті 14 Закону про фінлізинг, фізособа має змогу закріпити у договорі декілька додаткових послуг щодо його експлуатації, технічного обслуговування, ремонту, які входитимуть до обов’язків лізингової компанії. Такими послугами можуть бути, зокрема:
- швидка заміна автомобіля в разі його виходу з ладу;
- евакуація автомобіля на СТО у разі його поломки;
- врегулювання питань зі страховою компанією;
- оплата гарантійних ремонтів та їх контроль тощо.
За кредитної схеми придбання автомобілю таких можливостей фізособа не матиме.
Розірвання договору при взятті автомобіля у лізинг чи кредит
Договір фінлізингу зазвичай простіше розірвати, аніж кредитний. Якщо придбаний у лізинг автомобіль з якоїсь причини став не потрібен фізособі чи підприємству, угоду можна розірвати аналогічно до договору оренди й повернути авто лізинговій компанії.
Натомість у разі розірвання кредитного договору, в т. ч. через неможливість або недоцільність його подальшого виконання, позичальник має повернути грошові кошти, а не автомобіль. Тому виникає більш складна і витратна схема: виставити заставний автомобіль на продаж і продовжувати виплачувати за нього щомісячні платежі, допоки його не продадуть.
Як бачимо, немає однозначної відповіді на запитання, що вигідніше, — взяти автомобіль у лізинг або в кредит. Проте, оцінивши всі потреби й очікування від володіння автомобілем, кожен потенційний покупець авто може визначити на власний розсуд, яка із фінансових схем для нього найбільш доцільна.
Стаття підготовлена за матеріалами журналу "Головбух"
