Подаємо консультацію юриста стосовно права державних і комунальних ЗОЗ надавати платні послуги з навчання інтернів. Нагадаємо: податківці висловилися, що підстав для таких послуг у ЗОЗ нині немає. Юристи не згодні, та й практика диктує інше. Досліджуємо різні позиції й напрацьовуємо правомірні рішення
В індивідуальних податкових консультаціях (ІПК) кінця 2024-го — початку 2025 року податківці стверджують, що заклади охорони здоров’я не мають підстав надавати платні послуги зі стажування інтернів. На їхню думку, послуги з навчання лікарів-інтернів (провізорів), які закінчили недержавні вищі медичні (фармацевтичні) заклади освіти або навчались на умовах контракту з юридичними (фізичними) особами, надають згідно з функціональними повноваженнями вищі медичні навчальні заклади та науково-дослідні установи. Відтак надання послуг зі стажування інтернів загрожує втратою статусу неприбутковості. Гляньте, наприклад, ІПК № 5701.
Однією з підстав позиції податківців є те, що Перелік № 781 не містить послуг зі стажування інтернів.
Вважаю, що податківці помиляються і ЗОЗ має право надавати платні послуги зі стажування інтернів. Обґрунтування — у консультації.
У яких випадках ЗОЗ може отримувати кошти від третіх осіб
Закон визначає, що фінансове забезпечення охорони здоров’я можна здійснювати за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, коштів юридичних та фізичних осіб, а також з інших джерел, не заборонених законом (ч. 1 ст. 18 Основ).
Окремо частина десята статті 18 Основ передбачає, що державні та комунальні заклади охорони здоров’я можуть надавати за плату від юридичних і фізичних осіб послуги з медичного обслуговування:
які не покриває програма медичних гарантій з медичного обслуговування населення (ПМГ);
в інших випадках, перелік яких затверджує КМУ.
Плату за такі послуги з медичного обслуговування ЗОЗ встановлюють самостійно.
Отже, закон передбачає два випадки, коли надавач медичних послуг може отримувати кошти від третіх осіб:
1) надходження від будь-яких господарських операцій, якщо закон не встановлює прямої заборони.
2) надходження від оплати послуг з медичного обслуговування, які не покриває ПМГ.
Розглянемо по черзі обидва випадки в контексті послуг зі стажування інтернів.
Правовідносини в галузі надання послуг інтернам урегульовує насамперед Положення № 1254.
Фінансування підготовки в інтернатурі для громадян України може відбуватися за кошти державного та/або місцевих бюджетів, кошти фізичних (юридичних) осіб та інших джерел, не заборонених законодавством (п. 1 розд. VIIІ Положення № 1254). Підготовка в інтернатурі за кошти фізичних (юридичних) осіб здійснюється на підставі договорів про надання платних послуг із закладом вищої освіти та базою стажування інтернів (п. 3 розд. VIIІ Положення № 1254).
Базами стажування лікарів (фармацевтів)-інтернів є саме заклади охорони здоров’я державної, комунальної, приватної форми власності, та аптеки (зокрема, що діють як фізичні особи — підприємці), в яких здійснюється практична частина підготовки в інтернатурі за відповідною спеціальністю (п. 2 розд. І Положення № 1254).
Тобто, аби надавати платні послуги інтернам на підставі договору, заклад охорони здоров’я має отримати статус бази стажування.
Вимоги до баз стажування, процедуру набуття цього статусу встановлює Положення № 1254. Так, бази стажування лікарів-інтернів повинні мати:
необхідну кількість кураторів лікарів-інтернів із числа лікарів, які мають не нижче першої кваліфікаційної категорії або досвід роботи за фахом не менше семи років. Кількість лікарів-інтернів на одного куратора — не більше п’яти осіб;
структурні підрозділи, які надають пацієнтам медичну допомогу в стаціонарних, амбулаторних умовах, лабораторні та діагностичні кабінети, інші структурні підрозділи для забезпечення проходження практичної частини програми підготовки лікарів-інтернів з відповідної спеціальності;
медичне обладнання та інші медичні вироби, необхідні для забезпечення проходження практичної частини програми підготовки лікарів-інтернів з відповідної спеціальності;
спроможність надати лікарям-інтернам обсяг роботи відповідно до програм підготовки в інтернатурі з певної спеціальності;
навчальні приміщення для лікарів-інтернів, обладнані сучасними технічними засобами та забезпечені необхідними навчально-методичними матеріалами (п. 1 розд. III Положення № 1254).
Чи можуть платні послуги зі стажування інтернів загрожувати статусу неприбутковості КНП? Податківці застерігають, а юристи заперечують. Розбираємося, чию позицію обрати
Перелік баз стажування лікарів-інтернів, їх географічний розподіл з урахуванням розташування закладів вищої освіти, розподіл місць в інтернатурі за спеціальностями визначає МОЗ до 1 травня поточного року (п. 3 розд. ІІІ Положення 1254). Так само до 1 травня міністерство оприлюднює перелік баз стажування лікарів-інтернів на своєму офіційному сайті (п. 6 розд. ІІІ Положення 1254).
Отже, заклад охорони здоров’я має право надавати послуги з навчання інтернів. Для цього слід спочатку отримати статус бази стажування. Після цього заклад має право укласти договір з інтерном.
