Падіж сільськогосподарських тварин: бухоблік

Спершу зазначимо, що падіж може виникати внаслідок надзвичайних подій або встановлених норм (технології, виробництва тощо). Облікові особливості для цих ситуацій дещо різняться.

Бухоблік падежу тварин через надзвичайні події

До таких подій відносяться пожежі, стихійні лиха, епізоотії, крадіжки, нещасні випадки.

Епізоотія - широке поширення заразної хвороби тварин за короткий проміжок часу, що значно перевищує звичайний рівень захворюваності на цю хворобу на відповідній території (п. 9 ч. 1 ст. 2 Кодексу цивільного захисту України).

Тобто, надзвичайні події – ті, які ніхто не чекав.

Оформляють випадки падежу Актом на вибуття поточних бiологiчних активiв тваринництва (забiй, прирiзка та падiж) (форма № ПБАСГ-6). Ця форма і порядок її заповнення встановлені Методичними рекомендаціями щодо застосування спеціалізованих форм первинних документів з обліку довгострокових та поточних біологічних активів, затвердженими наказом Мінагрополітики України від 21.02.2008 № 73. Акт про падіж тварин складає призначена керівником комісія, до складу якої входить зоотехнік, ветеринарний лікар, завфермою, відповідальні особи, за якими закріплені загиблі тварини. До акту додають різноманітні підтвердні документи, залежно від причини падежу – висновок ветлікаря, протокол патологоанатомічного розтину трупа тварини тощо. Акт затверджує керівник, після чого на підставі затвердженого акту роблять записи в бухгалтерському обліку.

СКАЧАТИ ⤵️

На підставі акту витрати від падежу списують на субрахунок 977 «Інші витрати діяльності». У разі якщо відбувається пошук винних у падежі осіб, сума, яку вони мають відшкодувати, зазначається на субрахунку 072 «Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей».

У разі встановлення винної особи і виставлення їй суми до відшкодування, роблять бухгалтерський запис: Дт 375 «Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків» Кт 716 «Відшкодування раніше списаних активів». Поряд з цим списують суму до відшкодування, яка зазначалася на субрахунку 072.

Погашення винною особою шкоди відображають записом: Дт 301, 311 Кт 375.

Увага! Падіж тварин засвідчують також у таких документах:

• Обліковий лист забою та падежу худоби (форма № ПБАСГ-8);
• Книга обліку руху тварин і птиці на фермі (форма № ПБАСГ-12);
• Звітом про рух тварин і птиці на фермі (форма № ПБАСГ-13).

Приклад 1.

На сільгосппідприємстві через хворобу виник падіж тварин ВРХ, які обліковуються у складі основного стада за первісною вартістю на субрахунку 164. Первісна вартість 50 000 грн. Накопичена амортизація на кінець місяця, в якому стався падіж –24 395 грн.

Витрати з утилізації (зарплата працівників, ЄСВ на цю зарплату, витрати матеріалів – вапна) склали 300 грн.

Бухгалтерський облік за даними прикладу 1 покажемо в таблиці нижче.

Облікуємо падіж бджолосімей

Внаслідок падежу бжолосім’ї списують з балансу. З’ясуємо, як документувати, обліковувати та оподатковувати «природний» і «надзвичайний» падіж

ЧИТАТИ РОЗ’ЯСНЕННЯ ЕКСПЕРТА ⏩

Бухоблік падежу тварин в межах виробничих норм

Законом такі норми не встановлені. Очевидно, вони залежать від технологічних особливостей кожного конкретного сільгоспвиробника. Тому можуть встановлюватися виключно таким виробником самостійно.

В бухгалтерському обліку такі витрати варто розглядати, як витрати від браку. Відповідно до п. 14 НП(С)БО 16 «Витрати» втрати від браку, які складаються з вартості остаточно забракованої з технологічних причин продукції, відносяться до інших прямих витрат виробничої собівартості продукції. В п. 3.19 Методрекомендацій № 132 (Методичні рекомендації з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств, затверджені наказом Мінагрополітики України від 18.05.2001 № 132) написано, що до складу статті собівартості «Непродуктивні витрати» включають втрати від падежу молодняка та дорослої худоби на відгодівлі, птиці, звірів, кролів, а також бджолиних сімей, за винятком втрат, які сталися внаслідок стихійного лиха, сум, що підлягають відшкодуванню винними особами, та вартості одержаної сировини (шкур, технічного м'яса тощо) за цінами можливої реалізації.

Таким чином, витрати падежу в межах встановлених сільгоспвиробником норм включаються до виробничої собівартості продукції.

Якщо у разі наявності встановлених норм фактичний падіж перевищив такі норми, то понаднормові витрати згідно з п. 11 НП(С)БО 16 «Витрати» включають до собівартості реалізованої продукції.

Увесь падіж, який виник з технологічних (виробничих) причин, списують на рахунок 24 «Брак у виробництві» (Дт 24 Кт 212, 213). А вже далі списують:

• нормативний падіж – Дт 23 Кт 24;
• понаднормативний падіж – Дт 901 Кт 24.

Отримана від падежу побічна продукція (шкури, м’ясо тощо) оприбутковується на балансі за чистою вартістю реалізації, якщо такі запаси призначені для реалізації, або в оцінці їх можливого використання: Дт 209, 27 Кт 719. Саме так пишуть в п. 2.13 Методрекомендацій № 2 (Методичні рекомендація з бухгалтерського обліку запасів, затверджені Наказом Мінфіну від 10.01.2007 № 2).

Відповідно до п. 4 НП(С)БО 9 «Запаси» чиста вартість реалізації запасів - очікувана ціна реалізації запасів в умовах звичайної діяльності за вирахуванням очікуваних витрат на завершення їх виробництва та реалізацію. Поняття оцінки можливого використання законодавством не визначено. Тому це будь-яка оцінка, яку може обґрунтувати сільгосппідприємство в кожній конкретній ситуації. Наприклад, у разі падежу курчат може братися собівартість продажу товарної курки, зменшена на відсоток очікуваних витрат, які варто було б понести для вирощування курчат до товарної кондиції.

Приклад 2.

На сільгосппідприємстві стався падіж молодняку курчат, які обліковувалися за первісною вартістю, на загальну суму 20 000 грн. В тому числі в межах встановлених сільгосппідприємством технологічних норм втрат на 18 000 грн., понаднормово – на 2 000 грн.

Бухгалтерський облік за даними прикладу 2 покажемо в таблиці нижче.