Спрощення залучення інвестицій та запровадження нових фінансових інструментів – огляд Закону № 738

Про Закон № 738 його мету та строки набуття чинності

Закон, що розглядаємо – Закон “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення залучення інвестицій та запровадження нових фінансових інструментів” від 19.06.2020 № 738 (далі – Закон № 738). Набуття чинності відбувається поетапно (ч. 1 розділу Прикінцевих та перехідних положень Закону № 738). Так, сам Закон у більшій своїй частині набуває чинності з 1 липня 2021 року. Однак, є фрагменти перехідних положень, які набули чинності з 16 серпня 2020 року, а саме:

• зміни до Закону “Про цінні папери та фондовий ринок” від 23.02.2006 р. № 3480 (далі – Закон № 3480). Вони стосуються остаточності проведення розрахунків за похідними (деривативами) та правочинами щодо цінних паперів (ст. 5³ Закону № 3480), питання неплатоспроможності сторони правочину щодо цінних паперів або сторони похідного (деривативу) (ст. 5⁴ Закону № 3480), ліквідаційного неттінгу (ст. 5⁵ Закону № 3480);
• визначення бездоганної ділової репутації – зміни до Закону “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів…” від 06.12.2019 р. № 361;
• про договори з учасниками банку та інвесторами про купівлю-продаж акцій – зміни до Закону “Про спрощення процедур реорганізації та капіталізації банків” від 23.03.2017 р. № 1985;
• обмеження щодо процедур ліквідаційного неттінгу при роботі тимчасової адміністрації банку – зміни до Закону “Про систему гарантування вкладів фізичних осіб” від 23.02.2012 р. № 4452;
• щодо правил емісії акцій та звітування про них, збільшення статутного капіталу АТ – зміни до Закону “Про акціонерні товариства” від 17.09.2008 р. № 514.

ЛИШЕ ДЛЯ ВАС: ЗМІНИ ЗАКОНОДАВСТВА, ЗРАЗКИ, ПРИКЛАДИ↪️

Крім того, ще є частини Закону № 738, які вступають у дію ще пізніше:

• з 1 січня 2022 року – зміни до Закону “Про депозитарну систему України” від 06.01.2012 р. № 5178. Відбудуться деякі дрібні зміни на кшталт: “особи, які проводять клірингову діяльність” замість “клірингові установи”, вилучення поняття “облігації місцевих позик”, введення терміну “оператори організованих ринків капіталу” замість “емітент” і “розрахунковий центр”;
• з 1 січня 2023 року – зміни до Закону “Про електричну енергію” від 13.01.2017 р. № 2019. За ними при здійсненні розрахунків на ринку електроенергії може застосовуватися кліринг, порядок застосування якого затверджується Регулятором.

Закон не зачіпає ринки, пов’язані з продажем речей з індивідуальними ознаками, наприклад автомобілей. І не стосується публічних закупівель та відносин поза організованими ринками щодо фінансових та інших інструментів.

Увага: мета Закону № 738 – це комплексне врегулювання фінансових і товарних ринків, захист прав їх учасників, зокрема власників облігацій, врегулювання ринків деривативних (похідних) фінансових інструментів, а також приведення українського законодавства у цій сфері до європейських і міжнародних норм.

ТРАНСФЕРТНЕ ЦІНОУТВОРЕННЯ: ДІЛОВА МЕТА, ТРИРІВНЕВА ЗВІТНІСТЬ, ВИПРАВЛЕННЯ ПОМИЛОК

• СЕМІНАР 21.10.2020 ⏩ ЗАРЕЗЕРВУВАТИ МІСЦЕ

Європейська та міжнародна база Закону № 738

Закон № 738 прийнятий у зв’язку з адаптацією українського законодавства та фінансових ринків до правового та фінансового середовища ЄС. Базою для розробки документа була ціла низка європейських і міжнародних нормативних актів. Серед них:

• Директива ЄС № 2014/65/ЄС від 15.05.2014 р. про ринки фінансових інструментів;
• Регламент ЄП та Ради № 600/2014 від 15.05.2014 р. про ринки фінансових інструментів;
• Регламент ЄП та Ради № 648/2012 від 04.07.2014 р. про позабіржові похідні інструменти, центральних контрагентів і торгові репозитарії;
• Директива № 98/26/ЄС від 19.05.1998 р. про остаточність розрахунків у платіжних системах та системах розрахунків у цінних паперах;
• Директива № 2002/47/ЄС від 06.06.2002 р. стосовно механізмів застосування фінансової застави;
• Модельний закон про неттінг 2006 року (ISDA Model Netting Act of 2006) від Міжнародної асоціації свопів і деривативів (ISDA);
• Міжнародний стандарт аудиту (МСА) 300 “Планування аудиту фінансових звітів”.

Закон № 738 – це не один, а декілька Законів

Уже з наведеного стає зрозумілим, що Закон № 738 є комплексний документ, який не тільки зачіпає та змінює значну кількість Законів, пов’язаних з обігом цінних паперів і торгів на біржах, але й у собі містить, по-суті, не оновлення, а 2 нових повноцінних закони, які набудуть чинності з липня 2021 року:

• Закон “Про ринки капіталу та організовані товарні ринки” (далі – Закон про ринки капіталу);
• Закон “Про товарні біржі” (далі – Закон про біржі).

Однак, формально ці 2 закони є новою редакцією уже існуючих. Яких же саме?

Українське законодавство, якого торкається Закон № 738

У таблиці нижче викладено старі й нові назви уже існуючих Законів, які змінюються Законом № 738 або викладаються у новій редакції:

Однак, це все буде з 1 липня 2021 року, а поки що той же Закон № 3480 залишається Законом “Про цінні папери та фондовий ринок”.

Увага: Закон № 738 – це комплексний “Закон законів”, який містить 2 нових закони та зміни до численної кількості інших

Розглянемо найбільш суттєві зміни, які привносяться на український фінансовий ринок Законом № 738.

СПІВПРАЦЯ З НЕРЕЗИДЕНТАМИ 2020

• ЗАКОН 466 НЕ ОМИНУВ ЦЮ СФЕРУ, ЯК ЗМІНИЛИСЯ ПРАВИЛА↪️

Закон про ринки капіталу

Закон містить аж 11 розділів, які зокрема врегульовують питання:

• видів цінних паперів (про нові з них – див. нижче);
• деривативних (похідних) фінансових інструментів;
• професійної діяльності на ринках капітал та організованих товарних ринках;
• емісію та обіг цінних паперів;
• питання проведення зборів власників облігацій та діяльності їх адміністратора (про них див. нижче);
• розкриття інформації про ринки капіталу;
• діяльність об’єднань професійних учасників фінансових ринків;
• протидія зловживанням та регулювання ринків капіталу.

Основні зміни наступні:

• визначено поняття “деривативний контракт” – це договір, умови якого передбачають обов’язок однієї або кожної із сторін такого договору щодо базового активу та/або умови якого встановлюються залежно від значення базового показника, а також можуть передбачати обов’язок проведення грошових розрахунків;
• здійснено опис видів професійної діяльності на ринках капіталу, а також їх можливого суміщення =;
• впровадження інституту пов’язаних агентів – це суб’єкти господарювання, які на підставі укладених агентських договорів можуть вчиняти дії, які пов’язані з провадженням професійної діяльності на ринку капіталу інвестиційними фірмами, з якими вони уклали ці агентські договори;
• визначено етапи емісії цінних паперів, порядку їх реєстрації;
• передбачено можливість створення зборів власників облігацій (див. про них нижче);
• введено поняття регульованої інформації – це зокрема річна інформація про емітента, яка підлягає розкриттю емітентом не пізніше 30 квітня року;
• введено поняття інсайдерської інформації та заборону на її використання, уточнення поняття маніпулювання на організованих ринках;
• запровадження інституту кваліфікованих інвесторів: міжнародні фінансові організації, іноземні держави та їхні центральні банки, держава, НБУ, професійні учасники ринків капіталу, банки та страхові компанії, іноземні фінансові установи, що відповідають критеріям, встановленим НКЦПФР, юрособи, у т.ч. створені за законодавством іншої держави (якщо відповідають критеріям ст. 6 Закону про ринки капіталу);
• створення багатосторонніх торговельних майданчиків, яким визначено багатостороння система, що управляється оператором у порядку, встановленому НКЦПФР та забезпечує взаємодію третіх сторін щодо купівлі-продажу фінансових інструментів та укладання деривативних контрактів;
• запровадження принципу остаточності розрахунків – документи не можуть бути відкликані стороною дериватив ного контракту, правочини щодо фінансових інструментів, валютних цінностей чи товарної операції з певного моменту, який визначається законодавством або внутрішніми правилами особи, яка проводить клірингову діяльність або виконує розпорядження;
• введено ліквідаційний неттінг (див. про нього нижче).

⚠️7 МІФІВ ПРО ПЕРЕВІРКИ: НЕ ПОТРАПТЕ У ПАСТКИ ПОДАТКІВЦІВ⚠️

• ПОРАДИ ЕКСПЕРТА, ЯК ПЕРЕМОГТИ КОНТРОЛЕРІВ ⏩

Закон про біржі

Закон містить 6 розділів, які врегульовують:

• створення та управління товарною біржою;
• функціонування товарної біржі;
• діяльність членів товарної біржі;
• управляння активами товарної біржі та гарантії її майнових прав;
• у цілому визначають питання регулювання діяльності товарних бірж.

Цим законом зокрема по-новому встановлено:

• вимоги до електронних біржових систем;
• гарантії захист майнових прав товарної біржі;
• врегулювання питання використання майна товарної біржі.

Нові цінні папери

Законом про ринки капіталу вводиться ціла низка нових цінних паперів:

• депозитний сертифікат банку – цінний папір, який підтверджує суму вимоги до банку, що дорівнює номінальній вартості відповідного сертифіката, і права власника сертифіката на одержання після спливу встановленого строку номінальної вартості сертифіката та відсоткового доходу (якщо виплата відсоткового доходу передбачена сертифікатом) у банку, який здійснив його емісію;
• зелені облігації – це облігації, проспект (рішення про емісію, а для державних облігацій України – умови розміщення) яких передбачає (передбачають) використання залучених коштів виключно на фінансування екологічного проекту або окремого його етапу;
• опціонний сертифікат – деривативний цінний папір, що посвідчує право його власника на придбання у його емітента (опціонний сертифікат на придбання) або на продаж його емітенту (опціонний сертифікат на продаж) базового активу за ціною, у строк та на інших умовах, визначених проспектом (рішенням про емісію цінних паперів) опціонних сертифікатів. Опціонний сертифікат може передбачати розрахунки між сторонами залежно від ціни базового активу без його придбання або продажу;
• депозитарна розписка – це іменний деривативний цінний папір, що посвідчує право його власника на отримання від емітента депозитарної розписки доходів, які будуть одержані емітентом депозитарної розписки за певною кількістю цінних паперів іноземного емітента, розміщених за межами України, власником яких є емітент депозитарної розписки і які є базовим активом депозитарної розписки, а також право вимагати реалізації емітентом депозитарної розписки всіх інших прав за цінними паперами, які є базовим активом депозитарної розписки, у тому числі права на управління емітентом цінних паперів, які є базовим активом депозитарної розписки, згідно з інструкціями власника депозитарної розписки.

Збори власників облігацій та адміністратор

Власники облігацій емітента можуть організувати свої збори та обрати колективного представника – адміністратора за випуском. Законом визначена компетенція таких зборів, можливі рішення, права та обов’язки їх учасників. Наприклад, серед компетенцій зборів власників облігацій (ч. 2 ст. 109 Закону про ринки капіталу):

• надання згоди на внесення емітентом змін до проспекту (рішення про емісію);
• надання згоди на тимчасове невиконання емітентом та/або особами, які надають забезпечення за облігаціями, обов’язків, визначених проспектом (рішенням про емісію) та/або правочинами щодо забезпечення виконання зобов’язань за облігаціями.

Обмін е-документами з ДПС: з 1 вересня ще простіше

• ЯК ПЕРЕЙТИ НА ЕЛЕКТРОННИЙ ДОКУМЕНТООБІГ: АЛГОРИТМ⏩

Ліквідаційний неттінг – взаємозалік

Ліквідаційний неттінг за визначенням Закону № 738 – це припинення всіх існуючих станом на певну дату зобов’язань за одним або кількома деривативними контрактами незалежно від їх змісту та/або строку (терміну) виконання. За результатами неттінгу для кожного клієнта визначається чисте сальдо – залишок за величиною грошових вимог, якщо такі збільшені грошові зобов’язання та навпаки.

Деривативні фінансові інструменти у Законі № 738

Деривативні фінансові інструменти – це деривативі цінні папери та деривативі контракти, серед яких опціони, ф’ючерси, свопи, форварди.