експерт з питань бухгалтерського обліку та оподаткування, Полтава
Сільгосппідприємство здійснює господарську діяльність у сфері хмелярства. Які особливості бухгалтерського обліку та оподаткування хмелярства — розповімо в огляді
Відповідно до п. 4 П(С)БО 30 «Біологічні активи» до складу біологічних активів відноситься в тому числі рослина, яка в процесі біологічних перетворень здатна давати сільськогосподарську продукцію та/або додаткові біологічні активи, а також приносити в інший спосіб економічні вигоди.
Там же зазначено, що плодоносні рослини — довгострокові біологічні активи, які використовуються в процесі виробництва сільськогосподарської продукції та систематично надають сільськогосподарську продукцію та/або додаткові біологічні активи.
З наведеного випливає, що насадження хмелю відносяться до складу довгострокових біологічних активів, як плодоносні рослини.
Поряд з цим в п. 3.4 П(С)БО 30 «Біологічні активи» пишуть, що цей стандарт не поширюється на плодоносні рослини, пов’язані із сільгоспдіяльністю, особливості обліку яких визначаються іншими П(С)БО. В додатку до П(С)БО 30 «Біологічні активи» наведено і приклад таких активів – виноградники, сади.
Відповідно до пп. 5.1.8 П(С)БО 7 «Основні засоби» багаторічні насадження та плодоносні рослини належать до складу ОЗ. Таким чином, насадження хмелю обліковують згідно з нормами П(С)БО 7 «Основні засоби» як об’єкт ОЗ. Інструкцією про застосування Плану рахунків для таких об’єктів передбачено субрахунок 108 «Багаторічні насадження».
Надалі облік хмільників можна вести в Інвентарній картці обліку тварин і багаторічних насаджень (затверджена Наказом Мінфіну від 13.09.2016 р. № 818).
Кілька об’єктів ОЗ
Під час облаштування хмільників здійснюють не тільки власне насадження хмелю, а й:
роблять споруди із стовпів,
на стовпах розміщують обладнання із дроту для шпалери.
Кожен з цих об’єктів має різний строк експлуатації. А відповідно до п. 4 П(С)БО 7 «Основні засоби», якщо один об'єкт ОЗ складається з частин, які мають різний строк корисного використання (експлуатації), то кожна з цих частин може визнаватися в бухгалтерському обліку як окремий об'єкт ОЗ.
Тобто, сільгосппідприємство може, але не зобов’язано, визнавати окремі об’єкти ОЗ. А може визнавати і один об’єкт.
Сільгосппідприємства, які виконують мобілізаційні завдання або визначені критично важливими для функціонування економіки, можуть забронювати своїх військовозобов’язаних працівників. Пояснимо, які критерії для цього необхідно дотримати, які документи подати, а також скільки чекати на відповідне рішення
Після початку плодоношення витрати на утримання хмільників, збирання сільгосппродукції (шишок хмелю) відносять до собівартості сільгосппродукції: Дт 23 Кт 13, 20, 65, 66, 63, 91 тощо.
Отриману сільгосппродукцію обліковують згідно з нормами П(С)БО 30 «Біологічні активи», відповідно до п. 12 якого сільгосппродукцію при її первісному визнанні оцінюють за:
справедливою вартістю, зменшеною на очікувані витрати на місці продажу або
виробничою собівартістю відповідно до П(С)БО 16 «Витрати».
Яку з двох оцінок обрати, сільгосппідприємство визначає власноюобліковою політикою.
Причому у разі обліку за справедливою вартістю, зменшеною на очікувані витрати на місці продажу різниці між такою вартістю і собівартістю списують проводками: Дт 23 Кт 710 чи Дт 940 Кт 23.
Але після первісного визнання сільгосппродукцію оцінюють та відображають відповідно до П(С)БО 9 «Запаси». Тобто, на дату балансу сільгосппродукцію відображають за найменшою з двох оцінок: первісною вартістю або чистою вартістю реалізації.
Стосовно обліку собівартості сільгосппродукції
Відповідно до п. 11 П(С)БО 16 «Витрати» перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) установлюються підприємством. Причому рекомендації стосовно групування витрат за об’єктами і статтями наведені в розділі 3 Методрекомендацій № 132 (Методичні рекомендації з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств, затверджені наказом Мінагрополітики України від 18.05.2001 р. № 132).
Примірний перелік статей витрат наведено в п. 3.6 Методрекомендацій № 132:
витрати на оплату праці;
насіння та посадковий матеріал;
паливо та мастильні матеріали;
добрива;
засоби захисту рослин;
роботи та послуги;
витрати на ремонт необоротних активів;
інші витрати на утримання ОЗ;
інші витрати;
непродуктивні витрати;
загальновиробничі витрати.
Тому при розробці власних статей витрат сільгосппідприємство може взяти за зразок наведений примірний перелік.
Тримайте приклад і зразок заповнення декларації єдинника четвертої групи на 2023 рік. Підкажемо, на що зважати під час звітування та чи має для спрощенців значення сільгоспчастки за 2022 рік. Із 1 серпня настав час повернутися назад до четвертої групи єдиного податку тим аграріям, які належали до спецгрупи та сплачували єдиний податок за ставкою 2% від свого доходу
При вирощуванні хмелю отримується побічна продукція – живці хмелю. В додатку 2 до Методрекомендацій № 132 рекомендують оцінювати таку продукцію за цінами можливої реалізації. Хоча з точки зору П(С)БО 30 «Біологічні активи» живці відносяться до додаткових біологічних активів, а такі активи оцінюють стандартно - за
справедливою вартістю, зменшеною на очікувані витрати на місці продажу або
виробничою собівартістю відповідно до П(С)БО 16 «Витрати».
Тому, з нашого погляду, сільгосппідприємство має обрати одну з цих двох оцінок. Щоправда, встановити окрему собівартість живців проблематично. Виходить, замість виробничої собівартості можна застосувати ціну можливої реалізації, як то пропонують Методрекомендації № 132. Хоча можлива ціна реалізації – це та сама справедлива вартість, тільки не зменшена на очікувані витрати на місці продажу. Це означає, що як би ми не ходили колом, а в результаті для живців хмелю маємо одну законну оцінку – за справедливою вартістю, зменшеною на очікувані витрати на місці продажу.
У будь-якому разі, обрану оцінку варто закріпити обліковою політикою.
Живці оприбутковують на рахунку 27, якщо планується їх продаж на сторону: Дт 27 Кт 23. І на субрахунку 208, якщо для власного використання: Дт 208 Кт 23.
Надання державної підтримки для розвитку хмелярства
Особливості отримання такої держпідтримки встановлені Порядком № 587 (Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для розвитку виноградарства, садівництва і хмелярства, затверджений Постановою КМУ від 15.07.2005 р. № 587, в редакції Постанови КМУ від 10.03.2021 р. № 185).
Суб’єктам господарювання, які закладають хмільники, кошти держпідтримки надають для компенсації витрат (без урахування ПДВ), здійснених у період з 1 жовтня попереднього року по 30 вересня поточного року на:
придбання садивного матеріалу хмелю, - у розмірі до 80 % здійснених витрат (після проведення ними садіння або ремонту насаджень);
проведення робіт та придбання матеріалів для спорудження шпалер і встановлення систем краплинного зрошення, - у розмірі до 50 % здійснених витрат (після завершення монтажних робіт);
закупівлю техніки, механізмів та обладнання (зокрема іноземного виробництва, які не виробляються в Україні) для проведення технологічних операцій у хмелярстві згідно із затвердженим Мінекономіки переліком такої техніки, механізмів та обладнання, - у розмірі до 30 % їх вартості.
Суб’єктам господарювання – виробникам хмелю, які провадять сільськогосподарську діяльність з обробки, переробки та/або консервації хмелю, кошти підтримки надаються для компенсації до 50 % вартості (без урахування ПДВ) об’єктів, введених в експлуатацію з 1 жовтня попереднього року по 30 вересня поточного року, та/або вартість ліній, придбаних у той самий період:
нового будівництва та реконструкції холодильників для зберігання хмелю власного виробництва;
придбання автоматизованих ліній з висушування хмелю власного виробництва, після завершення пусконалагоджувальних робіт.
Сума наданої протягом одного бюджетного року підтримки на одне сільгосппідприємство та пов’язаних з ним осіб у розумінні пп. 14.1.159 ПКУ, не може бути більшою за 10 тис. розмірів мінзарплати, встановленої на 1 січня відповідного року.
Для отримання відшкодування сільгосппідприємства подають до 15 жовтня до відповідної комісії (обласної чи Мінекономіки) документи, наведені в п. 9, п. 10 чи п. 11 Порядку № 587.
Увага! Для отримання компенсації подайте документи комісії Мінагрополітики до 15 жовтня.
Сільгосппідприємства, яким виплачено часткове відшкодування вартості об’єктів, ліній, техніки та обладнання, у разі її відчуження або використання протягом перших трьох років не за цільовим призначенням повинні повернути одержані бюджетні кошти в повному обсязі.
Сільгосппідприємства щороку до 15 січня протягом трьох років після одержання бюджетних коштів за встановленою формою подають Мінекономіки інформацію про об’єкти, лінії, техніку, механізми та обладнання, за які одержані бюджетні кошти.
В умовах нестачі грошових коштів один із варіантів, як не втратити контрагента, — укласти договір товарної позики. Розглянемо юридичні тонкощі та обліково-податкові наслідки для сторін такого договору
Відповідно до п. 18 П(С)БО 15 «Дохід» цільове фінансування капітальних інвестицій визнається доходом протягом періоду корисного використання відповідних об'єктів інвестування (основних засобів, нематеріальних активів тощо) пропорційно сумі нарахованої амортизації цих об'єктів.
Таким чином, до складу доходу кошти підтримки потраплять не в момент їх отримання, а в момент нарахування амортизації профінансованих об’єктів, в сумі такого фінансування.
В момент отримання допомоги вона відображається в складі цільового фінансування на субрахунку 482. В цей самий момент потрібно відобразити доходи майбутніх періодів: Дт 482 Кт 69. Тому що кошти підтримки отримані вже після того, як відповідні витрати понесені.
Нарешті, протягом періоду амортизації ОЗ (Дт 23, 91 Кт 131) кошти підтримки визнаються доходом пропорційно сумі нарахованої амортизації: Дт 69 Кт 745.
Приклад
Сільгосппідприємство здійснило закладку хмільників, понісши витрати (вартість придбаного садивного матеріалу, зарплата з нарахуваннями працівників, послуги сторонніх організацій) в сумі 100 000 грн. (без урахування ПДВ), в тому числі вартість садивного матеріалу 42 000 грн.
Отримана з бюджету часткова компенсація витрат на придбання садивного матеріалу в сумі 28 000 грн.
Хмільники поставили на баланс.
Нарахована амортизація за перший місяць в сумі 833 грн.
Дохід від отриманої компенсації визнається щомісяця протягом строку амортизації саду в сумі 233 грн (28 000 : 100 000 х 833).
Коли сторони договору оренди визначають розмір орендної плати за приватну землю, то досить часто «прив’язують» її до нормативної грошової оцінки земельної ділянки. З’ясуємо, чи найкращий це варіант для сторін договору, а також чи має цей спосіб визначення орендної плати підводне каміння
Чи є якісь особливості оподаткування у хмелярстві? Ні, немає.
Оподаткування здійснюється у загальному порядку, залежно від обраної системи оподаткування.
Сільгосппідприємство, яке здійснює господарську діяльність у сфері хмелярства, може бути платником:
податку на прибуток;
ЄП групи 3;
ЄП групи 4.
А також може бути платником ПДВ та інших податків, залежно від наявності відповідних об’єктів оподаткування – плати за землю, на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки тощо.
