консультант з питань бухгалтерського обліку та оподаткування, канд. екон. наук, Харків
На час спеки суб’єкти ресторанного господарства відкривають додаткові літні майданчики. Це зручно для клієнтів, яким приємніше відпочивати просто неба, і вигідно суб’єктам господарювання. З'ясуємо, як організувати роботу літнього майданчика і відобразити такі операції в обліку
Насамперед з’ясуємо, належить літній майданчик до об’єктів малої архітектурної форми (МАФ), чи є об’єктом нерухомості. Бо єдиного визначення поняття «літній майданчик» нормативні документи наразі не містять.
Поняття «літній майданчик»
Раніше в пункті 7 Порядку заняття торговельною діяльністю і правил торговельного обслуговування населення, затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995 № 108 (втратив чинність згідно з постановою КМУ від 15.06.2006 № 833) було записано, що: «… відкриті літні майданчики – стаціонарні пункти з кількістю місць для обслуговування 20 чоловік і більше. Робочі місця повинні бути обладнані холодильним, торговельно-технологічним устаткуванням, мати електроенергію, холодну і гарячу проточну воду, каналізацію». Утім зараз обмежень за кількістю місць тощо немає.
Із таблиці 2 Державного стандарту України ДСТУ 4281:2004 «Заклади ресторанного господарства. Класифікація» (ДСТУ 4281:2004), затвердженого наказом Держспоживстандарту від 31.03.2004 № 59, випливає, що організувати відкритий майданчик для харчування як додаткову послугу можуть такі заклади ресторанного господарства, як ресторан, бар, кафе, закусочна і буфет. А от для кафетеріїв і столових такого виду додаткових послуг ДСТУ 4281:2004 не передбачає.
Витрати на спорудження літніх майданчиків можна обліковувати по-різному. Так, якщо строк експлуатації таких об’єктів перевищує один рік, вони є основними засобами (ОЗ).
Зазвичай їх вартість перевищує граничну межу, за якою об’єкти відносять до категорії малоцінних необоротних матеріальних активів (МНМА). У податковому обліку «планка» розмежування становить 20 000 грн (пп. 14.1.138 ПК). На практиці підприємства, в основному, встановлюють такий самий вартісний поріг і в бухгалтерському обліку. Тому такі об’єкти належать до ОЗ.
