Одноразове добровільне декларування активів запрацювало з 01.09.2021 року. Що таке добровільне декларування майна, для чого та яке майно можна декларувати, який податок сплачувати ― відповіді на ці та інші питання в огляді експерта.
Що таке нульове декларування та його підстави
Спершу про правову основу добровільного декларування. Наразі це Закон “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету” від 15.06.2021 р. № 1539 (далі – Закон № 1539).
У цій довгій назві закону можна побачити формальну мету запропонованого декларування та спосіб її досягнення. Для простоти одноразове (спеціальне) добровільне декларування з Закону № 1539 називатимемо нульовим декларуванням.
Закон № 1539 набув чинності 21 липня 2021 року, окрім деяких положень, які набувають вступають у дію з 1 січня 2022 року. Цей закон вводить до Податкового кодексу (далі – ПК) цілий новий Підрозділ 94 до Перехідних положень ПК.
Нульове декларування – це добровільна подача декларації в електронній формі, у якій вказуються активи, якими особа володіє, але не сплатила податків з тих доходів, які дозволили цій особі такі активи отримати. У такій декларації особа сама собі нараховує обов’язковий збір (податок) та потім впродовж 30 к. днів сплачує його у бюджет (відлік починається з дати подачі декларації).
Увага: декларація для нульового декларування матиме тільки електронну форму.
Період нульового декларування
СКАЧАТИ ШПАРГАЛКУ ⤵️
Нульове декларування – це не постійна процедура, а разова. На нульове декларування відводиться час з 1 вересня 2021 року до 1 вересня 2022 року (вочевидь по 31 серпня 2022 року включно). Однак сам платіж (збір) можна розбити на частини (про це – далі).
Увага: 1 вересня 2021 року – старт нульового декларування, яке триватиме один рік.
Розглянемо тепер кому й що саме можна декларувати.
Які строки сплати збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування
СКАЧАТИ ПАМ’ЯТКУ ⤵️
Хто може скористатися нульовим декларуванням
Подати “нульову” електронну декларацію можуть (п. 3 підрозд. 94 Перехідних положень ПК*):
При чому це можуть бути як резиденти, так і нерезиденти. В останньому випадку маються на увазі ті фізособи, які раніше були резидентами України, набули активів з незадекларованих доходів і тепер прагнуть їх легалізувати.
Увага: нульове декларування добровільне та може бути застосоване як звичайними фізособами, так і самозайнятими.
* при розгляді посилатися будемо на оновлений ПК, але ті ж самі нові норми можете знайти у Законі № 1539. Справа в тому, що ПК дещо відстає в своєму оновленні на сайті ВР і деякий час там цих положень не буде.
Навіщо здійснювати нульове декларування
Головною метою нульового декларування може бути легалізація набутого майна внаслідок ухилення від сплати податків. Подача декларації та сплата збору звільняє таку особу від (абз. 2 п. 13 та п. 14 підрозд. 94 Перехідних положень ПК):
- відповідальності за порушення податкового/валютного законодавства,
- обов’язку нарахувати та сплатити податки та збори зборів щодо доходів, за допомогою яких були набуті задекларовані активи (за податкові періоди до 1 січня 2021 року);
- застосування щодо такої особи заходів кримінального провадження та адмінштрафів. Однак мова йде лише про відповідальність за ухилення від сплати податків.
Про якийсь 3-річний період тощо мови не йде. Можуть таким чином бути легалізовані доходи за будь-який період по 2020 рік включно.
Увага: мета декларування – уникнути відповідальності за несплату податків. По-суті, пропонується їх сплатити.
Добровільне декларування активів: які активи можна декларувати у нульовій декларації
У нульовій декларації можна показати таке майно особи, яке знаходиться у власності на дату подання нульової декларації (п. 4 підрозд. 94 Перехідних положень ПК):
- гривню та іноземну валюту на рахунках. Зверніть увагу: “на рахунках” – маються на увазі банківські рахунки, гроші внесені до кредитних спілок та інших небанківських фінансових установ (див. абз. 3 п. 6.1 підрозд. 94 Перехідних положень ПК, також пп. 14.1.281 ПК). Сюди ж належать електронні гроші (абз. 3 п. 6.1 підрозд. 94 Перехідних положень ПК);
- банківські метали, які розміщені на рахунках;
- депозити/вклади, кошти, позичені третім особам за договором позики та інші права грошової вимоги. Умова – вони оформлені у письмовій формі. При чому, якщо це права вимоги до фізособи, то вони мають бути нотаріально посвідчені. Щодо вимог до юросіб, то нотаріальне посвідчення не вимагається;
- нерухомість, у т.ч. земельні ділянки, об’єкти житлової і нежитлової нерухомості, об’єкти незавершеного будівництва;
- рухоме майно, у вигляді транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів. Наприклад, це можуть бути легкові автомобілі, яхти, вертольоти, літаки, катери. Транспортні засоби мають бути середньоринковою вартістю більше 400 тис. грн* та/або з об’ємом двигуна 3 тис. см3, а мотоцикли з об’ємом двигуна більше 800 куб. см3 (п. 10 підрозд. 94 Перехідних положень ПК);
- інше цінне рухоме майно, наприклад предмети мистецтва/антикваріату, дорогоцінні метали, дорогоцінне каміння, ювелірні вироби тощо;
- частки/паї у майні юросіб або в утвореннях, що не мають статусу юрособи (приклад – спільна діяльність), інші корпоративні права, майнові права на об’єкти інтелектуальної власності;
- цінні папери та/або фінансові інструменти, які визначені законом. У даному випадку мова йти може лише про Закон “Про ринки капіталу та організовані товарні ринки” від 23.02.2006 р. № 3480 (далі – Закон № 3480);
- права на отримання дивідендів, процентів чи аналогічної майнової вигоди, що не має прив’язки до права власності на цінні папери, частки/паї у майні юросіб або в утвореннях без статусу юрособи;
- інші активи фізособи, у т.ч. майно, банківські метали, що не розміщені на рахунках пам’ятні банкноти/монети, майнові права декларанта, по яким можна отримати дохід за договором про управління майном.
* 400 тис грн – це межа можливої порогової операції з точки зору
фінансованого моніторингу
.
Увага: нульовому декларуванню підлягають: грошові активи (гривня, іноземні валюти, права грошової вимоги, банківські метали, пам’ятні банкноти та монети, електронні гроші), майно, майнові права.
СКАЧАТИ ШПАРГАЛКУ ⤵️
В повному обсязі електронні лікарняні запрацюють з 1 жовтня 2021 року. До цього часу опануйте електронні лікарняні, щоб не допускати помилок.
Кого нульове декларування не стосується
Нульове декларування ОМИНАЄ:
- юридичних осіб. Декларувати можуть лише фізособи;
- осіб, які зобов’язані подавати електронні декларації НАЗК на підставі Закону “Про запобігання корупції” від 14.10.2014 р. № 1700 (абз. 3 п. 3 підрозд. 94 Перехідних положень ПК). Виняток – особи, які подали таку декларацію лише з причини, що претендували на певну посаду, але не пройшли. Маються на увазі електронні декларації чиновників;
- малолітніх, неповнолітніх, недієздатних осіб, осіб з обмеженою дієздатністю;
- осіб проти яких застосовані спеціальні заходи відповідно до Закону “Про санкції” від 14.08.2014 р. № 1644;
- осіб, які мають активи з незадекларованих доходів у обсягах, до яких нульове декларування не застосовується (див. нижче).
Увага: 31 серпня 2022 року – закінчення нульового декларування.
До яких активів взагалі не застосовується нульове декларування
Нульове декларування ОМИНАЄ:
- готівку. Як у гривнях, так і в доларах, євро та іншій іноземній валют (див. п. 4 підрозд. 94 Перехідних положень ПК, пп. “г” п. 5 підрозд. 94 Перехідних положень ПК);
- активи фізособи, які були одержані шляхом вчинення кримінального порушення. Виняток, тобто допустимі при декларуванні активів кримінальні порушення: ухиленням від сплати податків, зборів, ЄСВ, внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, порушення у сферах валютного законодавства та захисту економічної конкуренції;
- активи фізособи, по яким розпочато досудове/судове розслідування, зокрема за порушення митного законодавства, кримінальне правопорушення;
- активи, які обліковуються на рахунках фінансових установ або розташовані на території агресора (тобто Російської Федерації) чи мають джерела походження звідти;
- активи, набуті у власність після 1 вересня 2022 року (кінця періоду декларування).
Увага: нульовому декларуванню підлягають лише гроші в банках, а не готівка.
Коли минув граничний строк подання звітності з ПДФО та ЄСВ, помилки виправляйте за допомогою Розрахунку типу «Уточнюючий». Як це зробити правильно — розповімо та покажемо на конкретних робочих ситуаціях.
Обсяги активів, звільнених від нульового декларування
Також нульове декларування не застосовується до активів, обсяги яких не перевищують таких меж (п. 10 підрозд. 94 Перехідних положень ПК):
- активи, сумарна вартість яких не перевищує 400 тис. грн (або у еквіваленті за офіційним курсом НБУ);
- нерухоме майно, що розташоване в Україні та не перевищує: квартира – 120 кв. метрів, будинок – 240 кв. метрів, нежитлової нерухомості – 60 кв. метрів;
- земельні ділянки – сукупно по кожній окремій ділянці у межах норми безоплатної передачі (див. ст. 121 Земельного кодексу). Наприклад, для ведення селянського господарства – 2 га;
- транспортний засіб. Він має бути один, в особистому й некомерційному користуванні, для перевезення не більше 9 осіб (включаючи водія), об’єм двигуна менше 3 тис. куб. см3, середньоринковою вартістю* не більше 400 тис. грн. Для мотоцикла – об’єм двигуна не більше 800 куб. см (вочевидь вартість мотоцикла теж має бути у межах 400 тис. грн).
* середньоринкова вартість легкових автомобілів – її можна знайти за допомогою спеціального калькулятора на сайті Мінекономіки. Вона ж використовується для цілей транспортного податку. Наприклад, станом на липень 2021 року: Honda CR-V 2008 р. випуску – 270572 грн, 2014 р. випуску – 388 212,00 грн, 2018 р. випуску – 529380 грн; Toyota Camry 2016 р. випуску – 387504 грн; Skoda New Octavia 2019 р. випуску – 369680 грн.
Нульове декларування та криптовалюти
Вважаємо, що також нульове декларування не можна застосувати до віртуальних активів. Маємо на увазі криптовалюти (Bitcoin, Ethereum тощо). Причини цьому:
- сам Закон № 1539 про віртуальні активи не згадує (електронні гроші, про які мова йде у пп. 14.1.281 ПК – це не криптовалюти, а ліцензовані НБУ одиниці вартості на електронних пристроях; криптовалюти не мають статусу електронних грошей);
- у ПК про них практично нічого немає, немає визначення їх як об’єкта (“що це?”);
- криптовалюти не мають правового статусу, вони не відповідають поняттю цінного паперу чи фінансового інструменту у розмінні Закону № 3480. Мають бути врегульовані Законом “Про віртуальні активи”, але він залишається поки що на рівні проєкту, який був прийнятий лише у 1-му читанні;
- вони не підходять під поняття “інші активи” (п. 4 підрозд. 94 Перехідних положень ПК). Відомості про такий об’єкт мають зокрема містити інформацію, яка дає змогу їх ідентифікувати, зокрема їх місцезнаходження або місце зберігання. Однак у ситуації з криптовалютами перевірити їх наявність у зазначеному електронному гаманці практично неможливо.
Самі податківці вказують на те, що за чинними нормативними документами, які наразі діють, відображення в податковій декларації (мається на увазі декларація про майновий стан і доходи) наявності у платника податків криптовалюти в електронному гаманці чинним законодавством не передбачено (ІПК від 02.12.2020 р. № 4928/ІПК/99-00-04-05-03-06). Аналогічно в нульовій декларації це теж зробити неможливо. Однак можна за цим питанням звернутися за індивідуальною податковою консультацією до ДПС, якщо є потреба у нульовому декларуванні таких активів.
Увага: криптовалюти та інші віртуальні активи випали з нульового декларування.
Ставки збоку з нульового декларування
По результатах електронного нульового декларування сплачується податок. Щоправда його назвали “збір”. Чому? Податок – це безумовний платіж, а збором вважається обов’язковий платіж до відповідного бюджету, який має умову – отримання спеціальної вигоди (п. 6.2 ПК). У даному разі вигода – це звільнення від кримінальної відповідальності щодо ухилення від сплати податків по тих доходах, які дозволили здобути задеклароване майно. Отже, законодавці вирішили назвати цей платіж збором. Ставки цього збору за нульове декларування наведено у таблиці нижче.
Увага: при розстроченні платежу ставка збору зростає.
РОЗМІРИ ЗБОРУ З ОДНОРАЗОВОГО (СПЕЦІАЛЬНОГО) ДОБРОВІЛЬНОГО ДЕКЛАРУВАННЯ* |
Ставка збору за нульове декларування | Кількість платежів | Коли застосовується |
5% | один | - валютні цінності на рахунках у банках в Україні (гривня та іноземна валюта, банківські метали, депозити/вклади, кошти);
- права грошової вимоги до резидентів України;
- усі інші об’єкти, за умови, що вони розташовані в Україні.
|
6% | 3 рівними частинами щорічно |
9%/7%** | один | - валютні цінності на рахунках у банках закордоном (гривня та іноземна валюта, банківські метали, депозити/вклади, кошти);
- права грошової вимоги до нерезидентів України;
- усі інші об’єкти, за умови, що вони розташовані закордоном.
|
11,5%/9,5%** | 3 рівними частинами щорічно |
2,5% | один | номінальна вартість державних облігацій України з терміном обігу понад 365 днів без права дострокового погашення, які були придбані у період з 01.09.2021 до 31.08.2022 до подання декларації. |
3% | 3 рівними частинами щорічно |
*складено на основі п. 8 підрозд. 94 Перехідних положень ПК; ** ставки 7% і 9,5% застосовуються тимчасово з 1 вересня 2021 року по 1 березня 2021 року (п. 19 підрозд. 94 Перехідних положень ПК). |
Оцінка активів для нульового декларування
Правила оцінки містить п. 7.2 підрозд. 94 Перехідних положень ПК. Як оцінка можуть бути використані зокрема:
Увага: оцінка майна потребує або підтвердження витрат на його придбання або залучення професійного оцінювача.
Форма нульової декларації
Мінфін Наказом від 02.08.2021 № 439 затвердив форму одноразової (спеціальної) добровільної декларації та порядок її подання.
СКАЧАТИ ⤵️
Зразок заповнення одноразової (спеціальної) декларації
Нижче наведемо алгоритм заповнення одноразової декларації.
Як подати нульову декларацію
Розстрочення платежу зі збору по нульовому декларуванню
Можна обирати замість сплати збору одним платежем його сплату трьома рівними частинами:
- 1-й платіж – протягом 30 к. днів з дати подачі декларації (п. 12 підрозд. 94 Перехідних положень ПК);
- 2-й платіж – до 01.11.2023 р;
- 3-й платіж – до 01.11.2024 р.
Увага: при розстроченні на 3 роки ставка збору з нульового декларування збільшується.
Нульова декларація та інші декларації фізосіб
Нульова декларація не має ніякого взаємозв’язку з електронною декларацією для НАЗК і декларацією про майновий стан і доходи для ДПС. Подача нульової декларації не звільняє від подачі цих декларацій. Також, як уже зазначалося, особи, які подають електронні декларації для НАЗК не можуть подавати нульову декларацію (абз. 3 п. 3 підрозд. 94 Перехідних положень ПК).
Положення, які вступають у дію з 1 січня 2022 року
З 1 січня 2022 року набувають чинності положення визначені п. 1 розділу ІІ Прикінцевих положень Закону № 1539. Вони стосуються доходів у грошовій формі, які отримуються при ліквідації (припиненні) іноземної юрособи або утворення без статусу юрособи.
