Способи оформлення періоду роботи працівників в екстрених умовах. Три варіанти оплати періоду, коли працівники не працюють під час повітряної тривоги. Оформлення, оплата та табелювання простою персоналу під час форс-мажорів
На жаль, зараз дедалі частіше доводиться працювати в екстремальних умовах. Регулярно лунає повітряна тривога і буває, що на тривалий проміжок часу екстрено вимикають електроенергію: щоб не сталося повного знеструмлення регіону, оператои системи розподілу проводять екстрені аварійні відключення електрики за вказівками Укренерго.
Форс-мажор? Можливо, але це вже занадто часта ситуація. Та це українців не лякає. Хіба що породжує запитання, як оплачувати період часу, коли працівники не працюють або працюють (це вже відповідальність роботодавця!) під час повітряної тривоги або екстреного вимкнення електроенергії. Про такі ситуації і поговоримо у консультації.
Як оформити період роботи в екстрених умовах
Спершу визначимо головні базові сценарії поведінки працівників у зазначених форс-мажорних обставинах.
Повітряна тривога
Під час повітряної тривоги працівники можуть:
сховатися в укриття чи найближче більш безпечне місце, аніж те, де їх заскочив сигнал тривоги. Тут є варіанти оплати — про них читайте у розділі «Якому варіанту оплати надати перевагу»;
залишитися на робочому місці й продовжувати працювати. Таку роботу оплачуйте у звичайному порядку.
Під час централізованого екстреного вимкнення електрики працівники теж можуть лишатися на робочому місці й продовжувати працювати. Звісно, якщо це можливо зважаючи на проміжок часу, на який вимикають світло, і специфіку роботи працівника. Скажімо, на перший погляд, касир у супермаркеті без електроенергії працювати не може. Але деякі торговельні мережі мають генератори, тому під час централізованого вимкнення електроенергії оформлюватимуть розрахунки. У такому разі простою в роботі касирів через вимкнення світла не буде, тож оплачуйте роботу стандартно. Але в решти персоналу супермаркету цілком може бути простій.
На години, коли немає світла, працівники можуть призупиняти роботу, наприклад, коли його вимкнули зранку чи в обід. Або можуть завершити робочу зміну, якщо світло вимкнули, наприклад, у другій половині дня чи ближче до завершення робочої зміни. Грубо кажучи, збирати речі та йти додому з «кінцями» або повернутися, коли дадуть світло. Тут є два шляхи оформлення.
Простій — зважайте на те, як часто і як надовго відключають електрику в конкретному регіоні чи населеному пункті. Наприклад, у Києві «віялові» екстрені відключення можуть бути двічі на день, по 4—6 годин кожне.
Не простій — якщо світло вимикають не надовго, простою оформлювати не варто. Керуйтеся іншими варіантами оплати — про них у розділі «Якому варіанту оплати надати перевагу».
Порядок № 100 застосовують лише в обмежених випадках. Час перебування працівника в укритті на період повітряної тривоги у цих випадках не фігурує.
Але працівник має право відмовитися від дорученої роботи, коли утворилася виробнича ситуація, небезпечна для його життя чи здоров’я або для людей, які його оточують (ч. 2, 3 ст. 6 Закону України «Про охорону праці» від 14.10.1992 № 2694-XII). Якщо така ситуація виникла не з вини працівника, за ним зберігають середній заробіток. Це, власне, відповідає змісту підпункту «л» пункту 1 Порядку № 100.
Решту випадків простою не з вини працівника оплачуйте в розмірі двох третин посадового окладу / тарифної ставки (ч. 1 ст. 113 КЗпП). Це обов’язковий мінімум (ст. 12 Закону про оплату праці). Водночас у колдоговорі чи іншому нормативному акті роботодавця оплату простою можете передбачити у вищому розмірі чи взагалі у повному (ст. 15 Закону про оплату праці; лист Мінпраці від 23.10.2007 № 257/06/187-07). Тобто і тут — вирішувати роботодавцеві.
Виходить, що оплата часу простою, коли працівник перебував в укритті, за середнім заробітком за Порядком № 100 є альтернативою оплати за двома третинами тарифної ставки / посадового окладу. Тобто простій його оплачують або в розмірі двох третин, або за середнім заробітком.
Свій вибір зафіксуйте в наказі/розпорядженні про простій. Формулювати текст радимо детально і зрозуміло, аби під час перевірки контролери не мали можливості по-різному читати і трактувати ці норми.
З-поміж іншого, в наказі зазначте:
причину простою;
обсяг простою: повний частковий — підрозділ, відділ, магазин тощо;
категорії працівників, які підпадають під дію простою. Адже деякі категорії працівників можуть продовжувати працювати і за відсутності електрики, наприклад, удень за наявності достатнього природного освітлення або ввечері, коли підприємство має генератор відповідної потужності. Таким працівникам встановлювати простій не потрібно;
необхідність присутності або відсутності працівників під час простою на робочих місцях. Наприклад, можете конкретизувати: якщо світло відключили за годину до кінця робочої зміни, працівників можна відпустити додому. А якщо відключення сталося в середині робочого дня, присутність працівників на робочих місцях обов’язкова. Можуть бути й інші сценарії. Також на період відключення світла можна встановити альтернативні варіанти організації робочого процесу: позапланове прибирання приміщення; ремонт обладнання; якщо це можливо — спрямування працівників, які простоюють, на роботу до інших підрозділів тощо.
У разі відключення електрики та під час повітряної тривоги час простою вимірюють у годинах. Тому за відрядної та погодинної оплати праці розрахунок оплати часу простою потрібно проводити виходячи з годинної тарифної ставки. За поденної або місячної оплати праці — виходячи із зарплати за годину. Щоб її обчислити, денну тарифну ставку / оклад діліть на кількість годин роботи за день/місяць, встановлену згідно із графіком роботи.
У Табелі час простою позначайте літерою «П» чи цифрою «23». Коли йдеться про частковий/погодинний простій, години роботи і години простою доцільно зазначати через скісну «/».
Помилка в сумі зарплати призводить до сумних наслідків. Якщо виплатите занадто мало або невчасно — покарає трудова інспекція. Не сплатите із зарплати податків — претензії пред’явить податковий інспектор. Тримайте поради із розрахунку зарплати і зарплатного авансу, які враховують вимоги і трудового, і податкового законодавства на 100%
