Підписуйтесь на телеграм-канал «Головбух. Новини»! Тут про зміни без спамуНедержавне пенсійне забезпечення: як діяти роботодавцю у випадку звільнення працівника
Працівник застрахований за кошти підприємства згідно з програмою недержавного пенсійного страхування. Страховий внесок проплачено за 2012 рік в 2011 році. Працівник звільнився в вересні 2012 року. Чи потрібно розривати договір страхування працівника? Чи утримується ПДФО з страхової суми за вересень-грудень 2012 року, якщо так, то коли його правильно утримувати і хто його має утримувати і сплачувати?
Правові, економічні та організаційні засади недержавного пенсійного забезпечення в Україні визначає Закон України «Про недержавне пенсійне забезпечення» від 09.07.2003 №1057-IV (далі — Закон №1057).
Згідно зі статтею 50 Закону №1057 пенсійні внески до пенсійного фонду сплачуються у розмірах та у порядку, встановлених пенсійним контрактом, відповідно до умов обраних пенсійних схем.
Пенсійний контракт є договором між пенсійним фондом та його вкладником (особою, яка сплачує пенсійні внески на користь учасника), який укладається від імені пенсійного фонду його адміністратором та згідно з яким здійснюється недержавне пенсійне забезпечення учасника або декількох учасників фонду за рахунок пенсійних внесків такого вкладника.
Статтею 55 Закону №1057 встановлено, що у разі припинення трудових відносин учасника корпоративного пенсійного фонду (працівника, на користь якого сплачувались пенсійні внески) з роботодавцем — засновником або роботодавцем — платником корпоративного пенсійного фонду роботодавець — засновник або роботодавець — платник корпоративного пенсійного фонду, а також учасник, який є вкладником такого фонду, зобов’язаний розірвати пенсійний контракт, укладений на користь учасника фонду.
Отже, якщо працівник, на користь якого роботодавець сплачував пенсійні внески, звільняється, то роботодавець зобов’язаний розірвати пенсійний контракт, укладений на користь звільненого працівника. При цьому, кошти, що обліковуються на персональному пенсійному рахунку звільненого працівника, є його приватною власністю, незалежно від того, хто їх вніс в недержавний пенсійний фонд (НПФ) на користь цього учасника. Тобто пенсійні кошти залишаються власністю працівника за будь-яких обставин, в тому числі і при звільненні з підприємства.
Щодо оподаткування пенсійних внесків, які були сплачені роботодавцем до НПФ на користь працівника, який звільнився.
Згідно з підпунктом «в» підпункту 164.2.16 Податкового кодексу України (ПК) не включаються до оподатковуваного доходу платника податку суми, що сплачується роботодавцем — резидентом за свій рахунок за договорами недержавного пенсійного забезпечення за платника податку чи на його користь, якщо такі суми не перевищує 15 відсотків нарахованої цим роботодавцем суми заробітної плати платнику податку протягом кожного звітного податкового місяця, за який сплачується пенсійний внесок, але не більше п’яти розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на відповідний рік, у розрахунку за місяць за сукупністю таких внесків.
Гранична сума страхового внеску (пенсійного внеску) у розмірі п’яти розмірів мінімальної заробітної плати була встановлена змінами до ПК, внесеними Законом України від 05.07.2012 №5083-VI, який діє з 12.08.2012 року. До цього моменту граничний розмір суми страхових та пенсійних внесків становив суму, визначену підпунктом 169.4.1 ПК, встановленої законом про Державний бюджет на відповідний рік (у 2012 році — 1500 грн. за місяць).
Тобто, до доходу працівника не включаються суми, що сплачуються роботодавцем за свій рахунок за договорами недержавного пенсійного забезпечееня (далі — НПЗ), якщо така сума сплачена у розмірах, встановлених підпунктом 164.2.16 ПК.
При цьому, якщо працівник звільняється, то у такому випадку мають значення умови договору НПЗ. Якщо умовами договору НПЗ передбачено, що у випадку звільнення учасника НПЗ (працівника) суми пенсійних внесків, сплачених вкладником НПЗ (роботодавцем) наперед, повертаються такому роботодавцю, то і ніякого доходу у звільненого працівника не виникає. Звісно, тут не йде мова про повернення роботодавцю сплачених пенсійних внесків по тих місяцях, коли працівник ще не звільнився.
Якщо ж сплачені наперед внески залишаться на пенсійному рахунку фізичної особи (звільненого працівника), то у такої фізичної особи виникає дохід. Податковим агентом у даному випадку виступає роботодавець, оскільки саме він сплатив внески за працівника. Якщо працівник звільняється у вересні, то сплачена роботодавцем сума пенсійних внесків за жовтень — грудень 2012 року розглядається як дохід працівника і підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб при звільненні такого працівника за ставкою 15% або 17% та відображається в податковому розрахунку за формою №1ДФ за ознакою доходу «126». Щодо сплачених пенсійних внесків за вересень 2012 року, то оскільки частину місяця працівник відпрацював, то вважаємо, що на цей місяць розповсюджується норма підпункту 164.2.16 ПК (сплачені пенсійні внески за вересень можуть оподатковуватись лише в частині, яка перевищує 15% нарахованої зарплати працівника).
