Апеляційний суд підтримав позицію суду першої інстанції, що сплата грошових зобов’язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.
Суд вважає, що відмова податківців зарахувати суми надміру сплаченого платником податку платежу з податку на прибуток у рахунок авансового платежу з податку на прибуток є безпідставною.
Відповідно до пункту 87.1 Податкового кодексу України джерелами сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу платника податків, джерелами самостійної сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Як бачимо, цією статтею не забороняється погашення авансових платежів за рахунок надмірно сплачених сум відповідного платежу.
Відхилили судді і посилання податкового органу на наказ Мінфіну від 17.01.2013 №19, яким внесено зміни до наказу Мінфіну від 14.01.2011 №11 в частині класифікації доходів бюджету. Свій висновок вони обгрунтували тим, що:
1) вказані зміни внесені пізніше податкового періоду, за який виникло спірне зобов’язання з податку на прибуток підприємства;
2) джерела сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу платника податків визначено виключно нормами податкового законодавства, а положення наведеного наказу деталізують механізм зарахування таких коштів до держбюджету і спірних відносин з цієї справи не стосуються.
