ВАСУ підтримав рішення судів першої та апеляційної інстанцій на користь платника ПДВ щодо правомірності зарахування ним залишку від’ємного значення ПДВ з терміном виникнення понад 1095 днів до складу податкового кредиту наступного звітного періоду.
У підтвердження цьому судді навели такі аргументи.
Від’ємне значення суми ПДВ враховується у зменшення суми податкового боргу з ПДВ, що виник за попередні звітні періоди, а в разі його відсутності — зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (п. 200.4 Податкового кодексу України; ПК). При цьому наведена норма ПК (як і інші норми статті 200 ПК) не обмежує у часі право платника на перенесення залишку від’ємного значення суми ПДВ до складу податкового кредиту наступного звітного періоду.
Не дають підстав для висновку про існування відповідних обмежень і положення пункту 102.5 ПК, який встановлює, що заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов’язань або про їх відшкодування можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.
Зазначеною нормою встановлено граничний строк для подання заяви про повернення надміру сплачених податків або про їх відшкодування. Своєю чергою, підстав для поширення цього строку на порядок перенесення платником залишку від’ємного значення суми ПДВ, що після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, немає.
Ухвала ВАСУ від 04.02.2016 № К/800/14105/13
Податкове законодавство дає можливість застосовувати пільги і тим самим дозволяє заощаджувати на податках. Однак поводьтеся обачно із ПДВ-пільгами — вони можуть приховувати загрозу. Хто із платників податків має бути напоготові та як «розрулити» цю ситуацію — розглянемо у консультації
Сплатили нерезиденту аванс за рекламні послуги. За першою подією склали і зареєстрували податкову накладну (ПН). Послуги він так і не надав. Ми розірвали угоду, і нерезидент повернув інвалюту. Гроші спочатку зарахували на розподільчий рахунок. На поточний — ще ні. Якою датою потрібно зробити розрахунок коригування (РК) до ПН? За яким курсом коригувати ПДВ?
У консультації підкажемо, як заповнити податкову накладну та наведемо детальний алгоритм заповнення податкової накладної, правила нумерації та типів причин
Допоможемо правильно заповнити податкову накладну, складену за щоденними підсумками операцій із постачання товарів чи послуг кінцевому споживачеві — неплатнику ПДВ
Можете потрапити в пастку системи електронного адміністрування ПДВ, якщо погасите поточні зобов’язання за рахунок переплати ПДВ, що виникла після того, як подали зменшувальний уточнюючий розрахунок. Аби цього не сталося, дійте за інструкцією від експерта
