Адже за цими нормами особа, яка вчинила дії в інтересах іншої особи без її доручення, зобов’язана надати такій особі звіт про вчинення цих дій, а також має право вимагати відшкодування фактично зроблених витрат.
Отже, якщо фізична особа здійснює придбання товарів (робіт, послуг) на користь підприємства за власні готівкові кошти, то таке підприємство має керуватись, зокрема, вимогами статей 1159 та 1160 ЦК, які передбачають відшкодування витрат підприємством, у разі якщо придбані товари (роботи, послуги) своєчасно та у повному обсязі оприбутковані та відображені у бухгалтерському обліку підприємства. Спори, що виникають між підприємством та працівником щодо відшкодування витрат, вирішуються у судовому порядку.
У разі якщо трудовим договором встановлено обов’язок працівника купувати товар за власні кошти з наступним відшкодуванням цих коштів роботодавцем, то такі відносини слід розглядати з урахуванням вимог законодавства про працю, своєю чергою, наголошує Мінсоцполітики. У такому випадку ці кошти мають входити до загальної суми, яку роботодавець має виплатити працівнику при його звільненні.
При цьому застосовується стаття 117 КЗпП, згідно з якою в разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП, за відсутності спору про їх розмір підприємство має виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Лист НБУ від 14.09.2016 № 18-0005/76945
Лист Мінсоцполітики від 14.09.2016 № 13517/0/14-16/13
