Коли працівник частину місяця за основним місцем роботи хворів, у зв’язку з чим його дохід (заробітна плата за відпрацьований час та лікарняні) менший за мінімальну зарплату, суму ЄСВ розраховують із розміру мінзарплати.
Якщо у працівника початок і закінчення лікарняного припадають на різні місяці, ЄСВ у місяці початку лікарняного нараховують за фактично відпрацьований час, позаяк загальна сума доходу ще не відома (суму лікарняних буде визначено після надання листка непрацездатності). У такому випадку необхідність донарахування сум ЄСВ розглядають одночасно з нарахуванням сум допомоги з тимчасової втрати працездатності. Тобто, якщо після надання листка непрацездатності й розподілу лікарняного (суми допомоги по тимчасовій непрацездатності відносять до того місяця, за який вони нараховані) загальний дохід за місяць менший за мінзарплату, потрібно донарахувати зарплату до її мінімального розміру.
Відповідні донарахування відображають у звіті з ЄСВ (форма № Д4). Для цього у таблиці 6 передбачено реквізит 10 «Тип нарахувань», у якому суму різниці між розміром мінзарплати і фактично нарахованою зарплатою за звітний місяць зазначають із кодом «13». Код типу нарахувань «13» застосовують для сум, що донараховані у звітному місяці, в т. ч. за попередні, якщо сума заробітної плати менша ніж розмір мінзарплати.
Суму різниці між розміром мінімальної зарплати і фактично нарахованою в разі перехідних лікарняних зазначають у реквізиті «19» окремим рядком, код категорії застрахованої особи — «29», код типу нарахувань — «13».
У разі перехідних лікарняних типу нарахувань «2» не застосовують, бо нарахування за фактично відпрацьований час, коли загальна сума доходу ще не відома, не можна розцінювати як несвоєчасне нарахування додаткової бази ЄСВ.
Лист ДФС від 02.02.2017 № 1925/6/99-99-13-02-01-15
