Законодавець у статті 777 Цивільного кодексу України закріпив переважне право наймача, який належно виконує свої обов’язки за договором, укладати договір на новий строк і передбачив певну процедуру реалізації цього права.
Тобто права наймача, встановлені статтею 777 ЦК, за своєю правовою природою є привілеями носія таких прав, який має перевагу на укладення відповідних договорів перед третіми особами.
Якщо наймодавець виявить намір укласти новий договір найму, реалізувати переважне право попередній наймач може лише у разі, коли йому стане відомо про такий намір.
За відсутності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі з попереднім добросовісним орендарем та за відсутності попереднього повідомлення орендаря щодо наміру укласти новий договір оренди з новим орендарем, право особи на реалізацію свого переважного права, передбачене статтею 777 ЦК і статтею 33 Закону України «Про оренду землі», буде порушено, а така поведінка орендодавця стосовно попереднього орендаря буде недобросовісною.
Відсутність доказів про отримання орендодавцем листів-повідомлень від орендаря про намір поновити договір оренди землі не припиняє переважного права орендаря на поновлення такого договору. Адже закон не зобов’язує орендаря надсилати таке повідомлення з проектом додаткової угоди рекомендованим листом на адресу орендодавця чи орендодавця отримувати такий лист під розпис.
Постанова ВСУ від 06.09.2017 № 6-2539цс16
