Банк проведень: облік штрафів, пені, неустойки у відповідача та позивача
Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів (п. 21 розд. ІІ Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, що затверджено постановою НБУ від 02.01.2019 № 5; далі — Положення). Проте Положення не поширюється на товари, роботи та послуги, визначені у пункті 1 постанови НБУ «Про встановлення винятків та (або) особливостей запровадження граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і внесення змін до деяких нормативно-правових актів» від 14.05.2019 № 67.
За операціями з імпорту товарів банк розпочинає відлік граничних строків розрахунків з дати:
- здійснення платежу, тобто списання коштів з рахунку клієнта;
- здійснення банком платежу на користь нерезидента, тобто списання коштів з рахунку банку, якщо розрахунки проводяться у формі документарного акредитива (п.7 розд. ІІ Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, що затвердив НБУ постановою від 02.01.2019 № 7; далі — Інструкція № 7).
Датою здійснення платежу нерезиденту-постачальнику буде дата здійснення банком платежу, якщо оплата зобов'язань резидента здійснюється на підставі кредитного договору і ці кошти не зараховувались на поточний рахунок такого резидента в банку.
У період запровадження воєнного стану банк не може завершити здійснення валютного нагляду щодо строків розрахунків з імпорту товарів:
- за операцією з експорту/імпорту товарів на підставі документів про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог (п. 14-6 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» від 24.02.2022 № 18; далі — постанова № 18);
- якщо відбувається повернення імпортеру коштів з рахунку нерезидента, відкритого в банку в Україні (п. 14-19 постанови № 18).
При цьому, валютний нагляд строками розрахунків не передбачений за операціями з імпорту продукції, яку ввозять в Україну як гуманітарну допомогу. Датою завершення валютного нагляду у такому випадку буде дата пропуску гуманітарної допомоги через митницю. Проте, банк все ж має право вимагати додаткові документи, що пов'язані із ввезенням гуманітарної допомоги, для здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків.
За окремими операціями з експорту та імпорту товарів граничні строки розрахунків, встановлені НБУ, може подовжувати Мінекономіки, шляхом видачі висновку.
За порушення строків розрахунків передбачена пеня — 0,3% від суми неодержаних грошових коштів відповідно до договору за кожен день прострочення у гривні або у іноземній валюті, що перерахована за курсом НБУ у національну. При цьому розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних коштів за договором чи вартість недопоставленого товару (ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 № 2473-VIII; далі — Закон № 2473).
Таку відповідальність не поширюють на резидентів — госпсуб’єктів, що вчинили відповідне правопорушення, якщо імпортні операції не можуть бути завершені внаслідок дії постанови КМУ «Про застосування заборони ввезення товарів з Російської Федерації» від 09.04.2022 № 426 (п. 13 ст. 16 Закону № 2473)
У разі порушення граничного строку розрахунків за операціями з імпорту товарів пеню нараховують з першого дня після закінчення такого строку за кожний день прострочення, включаючи день завершення валютного нагляду відповідно до пункту 9 розділу ІІІ Інструкції № 7.
За інформацією ДПС в Одеській області
Допоможемо визначити курсові різниці за експортно-імпортними операціями, наданими й отриманими позиками, операційною та неопераційною діяльністю, внесками учасників до статутного капіталу
