Який простій оплачувати як 2/3 окладу, а який за середнім заробітком

Блок під заголовком новини 1 Підписуйтесь на Telegram-канал Головбух. Новини! Тут про зміни без спаму

Мінімальний розмір оплати часу простою не з вини працівника становить 2/3 тарифної ставки встановленого працівникові розряду або посадового окладу (ст. 113 Кодексу законів про працю України; КЗпП). Підприємство може встановити в колективному договорі вищий розмір оплати часу простою (ст. 15 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 № 108/95-ВР; далі — Закон «Про оплату праці»).

Який простій оплачувати як 2/3 окладу, а який за середнім заробітком

Простоєм вважають тільки такі випадки, коли працівник приходить на роботу, але не працює через призупинення робіт із причин відсутності матеріально-технічного забезпечення виробництва, незабезпечення технологічною документацією, несправності устаткування, простою з інших причин, не пов’язаних з виною працівника.

Якщо працівник через простій самовільно не приходить на роботу чи іде з роботи, він не може вимагати оплати такого часу (ст. 113 КЗпП), хоча його попередньо повідомили про неминучість простою. Надавати відпустку без збереження зарплати за погодженням між сторонами в такому випадку не допустимо.

Простій, викликаний зупиненням експлуатації підприємства, цеху, дільниці, окремого виробництва чи обладнання органом державного нагляду за охороною праці чи службою охорони праці підлягає оплаті у розмірі середньої заробітної плати (ст. 15 Закону «Про оплату праці»).

За час простою, коли виникла виробнича ситуація, небезпечна для життя чи здоров’я працівника або для людей, які його оточують, і навколишнього природного середовища не з його вини, за ним зберігають середній заробіток (ст. 113 КЗпП).

Усі працівники мають попереджати роботодавця про початок простою. Невиконання працівниками цього обов’язку є дисциплінарним проступком, за вчинення якого працівника можна притягнути до дисциплінарної відповідальності. Але це не може бути підставою для:

  • притягнення працівника до матеріальної відповідальності;
  • відмови роботодавця оплатити час простою, оскільки обов’язок провести таку оплату не залежить від виконання працівником обов'язку попередити власника.

За інформацією Управління Держпраці у Кіровоградській області

додаток

👇 Весняна пропозиція для бухгалтерів

оформлення передплати для бухгалтера 2026

Статті за темою

Усі статті за темою

Заява-розрахунок лікарняних: зразок заповнення

У консультації знайдете алгоритм та зразок заповнення заяви-розрахунку лікарняних, яку тепер треба подавати до ПФУ, а не ФСС. Заява-розрахунок застосовується для оформлення лікарняних і декретних як за електронними, так і паперовими листками непрацездатності. Також згадаємо й повідомлення про виплату коштів, отриманих від ПФУ
216267

Матеріальна допомога на лікування працівнику підприємства

Роботодавець має право надати своїм працівникам матеріальну допомогу на лікування чи оплатити їх медичне обслуговування. При цьому не сплачувати податків із таких сум. З'ясуємо, якими можуть бути пільгові варіанти надання такої допомоги. Коли матеріальну допомогу на лікування не оподатковують? Як оформити надання матеріальної допомоги на лікування?
31369

Виплата зарплати померлого працівника

У разі смерті працівника бухгалтерові необхідно визначити суму заборгованості перед померлим працівником, яку виплатити родичам померлого. Розглянемо, як оподаткувати й відобразити у звітності остаточний розрахунок суми, що належить померлому працівникові
170454

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді