Працівник, який контактував з пацієнтом з підтвердженим випадком COVID-19, крім осіб, які під час виконання службових обов’язків використовували ЗІЗ, або є особою, щодо яких є підозра на інфікування, або особою, які хворіють на COVID-19 в легкій формі та не потребують госпіталізації, підлягає самоізоляції.
Лікуючий лікар визначає на підставі галузевих стандартів у сфері охорони здоров’я строк самоізоляції хворого на COVID-19 або особи з підозрою на інфікування COVID-19.
Строк самоізоляції становить 14 днів.
Працівники на самоізоляції повинні звернутися за оформленням листків непрацездатності.
Особливий порядок видачі листків непрацездатності під час карантину передбачено розділом 5 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом МОЗ від 13.11.2001 р. № 455 (далі — Інструкція № 455).
Якщо тимчасова непрацездатність застрахованої особи викликана карантином, накладеним органами санітарно-епідеміологічної служби, допомогу за рахунок Фонду соцстраху надають з першого дня і за весь час відсутності на роботі з цієї причини.
Незалежно від впровадження карантину, допомогу по тимчасовій непрацездатностіі внаслідок перебування у закладах охорони здоров’я, а також на самоізоляції під медичним наглядом у зв'язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), виплачує Фонд соцстраху починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до повного одужання.
Згідно частини другої статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування»від 23.09.1999 № 1105-XIV, працівникам на період перебування в спеціалізованих закладах охорони здоров'я, а також і на самоізоляції під контролем у зв'язку з проведенням заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби будуть виплачувати лікарняні у розмірі 50% середньої заробітної плати (доходу) незалежно від страхового стажу.
Щоб отримати допомогу по тимчасовій втраті працездатності від Фонду застрахована особа має передати отриманий листок непрацездатності роботодавцю.
Як виплачувати зарплату під час карантину
Дії роботодавця
При зверненні працівника до роботодавця із заявою про самоізоляцію за підставами, визначеними у пункту 3 Порядку проведення протиепідемічних заходів, пов’язаних із самоізоляцією осіб, затвердженого постановою КМУ від 11.03.2020 № 211, роботодавець повинен оформити його відсутність наказом (розпорядженням) про відсторонення такого працівника від роботи.
Підстава визначена у статті 23 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 06.04.2000 № 1645-III— відсторонення від роботи осіб, які є бактеріоносіями.
На період відсторонення від роботи таким особам виплачують допомогу у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності.
Відповідно до Інструкціїпро порядок внесення подання про відсторонення від роботи або іншої діяльності, затвердженої наказом МОЗ від 14.04.1995 № 66 (далі — Інструкція), відсторонення від роботи проводять за поданням відповідних посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби, а таких посадових осіб на сьогодні немає. Подання про відсторонення від роботи або іншої діяльності ― це письмовий організаційно-розпорядчий документ державної санітарно-епідеміологічної служби України, який зобов’язує роботодавців у встановлений термін усунути від роботи або іншої діяльності зазначених у поданні осіб.
Допуск до роботи проводять за рішенням посадової особи, яка внесла подання, або за рішенням органу (посадової особи), який(яка) це подання скасував(ла). Знову ж таки, на сьогодні немає компетентної особи чи органу, управненого на складання подання.
Рішення про допуск до роботи або іншої діяльності виносять у письмовій формі протягом одного робочого дня після отримання відомостей, що підтверджують проходження у нормативно встановлених обсягу та порядку медичного огляду особою, яка була відсторонена від роботи або іншої діяльності згідно з поданням.
