Верховний суд пояснив коли прогул вважають вчиненим із поважних причин

Блок під заголовком новини 1 Підписуйтесь на Telegram-канал Головбух. Новини! Тут про зміни без спаму

Працівник (далі — позивач) не погодився на переведення на іншу посаду і написав заяву про звільнення за частиною третьою статті 38 КЗпП України, за якою працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо роботодавець не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору.

Верховний суд пояснив коли прогул вважають вчиненим із поважних причин

Заява про звільнення була передана в електронному вигляді 04.10.2018, а в паперовому 10.10.2018. Вважаючи себе звільненим працівник не виходив на роботу.

Наказом від 01.11.2018 працівника було звільнено за прогул без поважних причин відповідно до пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП.

Позивач просив визнати незаконним та скасувати наказ про звільнення, стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу та скасувати запису про звільнення в трудовій книжці, відшкодувати моральну шкоду.

Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову в повному обсязі. Апеляційний суд скасував рішення першого суду.

Верховний суд України (далі — ВС) погодився з рішенням суду першої інстанції та скасував рішення апеляційного суду. ВС вказав, що прогулом за пунктом 4 частини першої статті 40 КЗпП, визнають відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин.

❗️ВИ НЕ МОЖЕТЕ ПРОПУСТИТИ ЦЕ У ТРАВНІ❗️

Законодавством не визначено перелік обставин, за яких прогул вважають вчиненим з поважних причин. Вирішуючи питання про поважність причин відсутності на роботі працівника, суд повинен виходити з конкретних обставин і враховувати наявні у справі докази.

Тому попередження позивачем роботодавця про припинення трудових відносин з зазначених ним підстав, не може вважатись поважною причиною відсутності на роботі з 08 жовтня до 01 листопада 2018 року. Оскільки такі підстави ним не доведені.

ВС вважає, апеляційний суд на вказані норми законодавства та обставини уваги не звернув та дійшов помилкового висновку, що позивач був відсутній на роботі з поважних причин, оскільки ним було подано заяву про звільнення, посилаючись на те, що роботодавець порушує умови трудового договору та положення законодавства про працю, проте такі підстави позивачем не доведені.

Постанова ВС від 22.04.2020 у справі № 199/8766/18

додаток

👇 Січнева пропозиція для бухгалтерів

Головбух

Статті за темою

Усі статті за темою

Резерв відпусток у медзакладі: створення, бухоблік, оподаткування

З’ясуємо, які медичні заклади зобов’язані створювати резерв відпусток. На прикладах обчислимо резерв, облікуємо його нарахування, використання та інвентаризацію. Завантажите акт інвентаризації резерву. Знатимете штрафи за нестворення
2778

Облікова політика підприємства—2026: як внести зміни й на що зважати

Облікова політика підприємства — це документ, у якому ви закріплюєте свій підхід до ведення бухобліку та складання фінансової звітності. Якщо нормативні акти передбачають варіанти — обираєте один. Якщо варіантів немає — фіксуєте власний обліковий підхід до окремих операцій. У разі спорів із податковою облікова політика може стати вашим аргументом у суді. Тож підходьте до її розробки стратегічно: формуйте правила, дотримуйтеся їх на практиці — і матимете додатковий захист у разі перевірок або претензій
135709

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді