На сьогодні відпустка без збереження заробітної плати може тривати протягом усього карантину та її строк не враховують в 15-денну норму на рік для таких відпусток, яка передбачена частиною 2 статті 84 КЗпП України.
Відпустку без збереження заробітної плати надають працівнику на підставі письмової заяви, в якій мають бути зазначені:
- причина, з якої працівник просить надати неоплачувану відпустку;
- дата початку відпустки;
- тривалість відпустки.
Якщо працівник бере відпустку без збереження заробітної плати під час карантину, в заяві слід зазначити «у зв'язку із запровадженням карантину», а також зробити посилання на постанову КМУ, за якою вводиться карантин.
Після розгляду заяви керівник видає наказ (розпорядження) про надання відпустки за без збереження заробітної плати. Таку відпустку не подовжують на кількість святкових і неробочих днів, що припадають на неї.
У жодному разі не можна відправляти у відпустку за власний рахунок примусово, без згоди працівника. Примусове направлення працівників у відпустку за власний рахунок є грубим порушенням законодавства про працю, відповідальність за яке передбачена статтею 172 Кримінального кодексу України.
