Трудові штрафи: граємо за новими правилами
Між позивачем і роботодавцем був укладений контракт строком дії з 01.06.2015 по 01.06.2018.
Позивач, посилаючись на норму статті 241-1 КЗпП, стверджував, що останнім днем дії контракту було 31.05.2015. І оскільки станом на зазначену дату сторони не вчинили жодних дій, які б свідчили про припинення трудових відносин, а 01.06.2018 позивач продовжував виконувати свої обов’язки, то на його думку дію договору слід вважати продовженою на невизначений строк.
Тобто позивач вважає, що такі обставини мають тлумачитись як продовження трудових відносин, а контракт вважається продовженим на невизначений строк у відповідності до статті 39-1 КЗпП — якщо після закінчення трудового контракту (п.2 та п.3 ст.23) трудові відносини фактично тривають і жодна із сторін не вимагає їх припинення, дія цього договору вважається продовженою на невизначений строк.
Апеляційний суд відмовив у задоволенні апеляційної скарги і вказав, що суд першої інстанції вірно прийшов до висновку — останнім днем строку дії контракту, і відповідно робочим днем, було 01.06.2018. Адже про це прямо зазначено у самому контракті і не потребує доказування.
Постанова Одеського апеляційного суду від 2.02.2019 у справі № 522/12717/18
Додайте цю статтю в корисне й тримайте напохваті. Вона підказуватиме, як виправити помилки у зведених ПН. Рекомендації експерта підкріпили прикладом і зразками
Бізнесом володіють через корпоративні права. Контроль, дивіденди, управління — це те, що вони забезпечують. Однак від них вирішили позбутися. Як оподатковується продаж корпоративних прав? На яких рахунках відображаються корпоративні права? Особливості продажу в учасників ТОВ, повідомлення про зміни у кінцевих бенефіціарах, юридичне оформлення та інвестиційний прибуток у фізосіб. Про все це — у консультації
Підприємство уклало сервітут із Державним науково-дослідним інститутом. На виконання умов цього договору сторони підписали акт приймання-передачі об’єкта сервітуту. Як підприємству, користувачу сервітутом, відображати щомісячну оплату (затрати) за таким договором?
Із 17 липня 2026 року набрали чинності нові форми об'єднаної звітності з ПДФО, військового збору та ЄСВ, а також оновлений Порядок їх заповнення. Вперше законодавець розмежував форми звітності для юридичних осіб та самозайнятих осіб. Яку форму Податкового розрахунку повинні подавати підприємці, які особливості її заповнення, на що звернути увагу, щоб уникнути типових помилок, та які зміни необхідно врахувати під час звітування — розглянемо у статті
Додаток 4 ДФ Податкового розрахунку з ПДФО, ВЗ та ЄСВ призначений для того, щоб відображати в ньому нарахування будь-яких доходів на користь фізосіб, зокрема й фізосіб-підприємців. З’ясуємо, як заповнити Додаток 4ДФ об’єднаної звітності та розглянемо приклади заповнення Додатка 4ДФ для типових ситуацій
