Лікарняні через коронавірус СПРОБУВАТИ БЕЗПЛАТНО ⚡️
Недопустимість звільняти працівника в період тимчасової непрацездатності, а також у період перебування у відпустці стосується як передбачених статтями 40, 41 КЗпП, так й інших випадків, коли розірвання трудового договору відповідно до чинного законодавства ініціює власник або уповноважений ним органу. При цьому маються на увазі щорічні, а також інші відпустки, що надаються працівникам як із збереженням, так і без збереження заробітку. Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не може бути визнано обґрунтованим, якщо в день звільнення працівник перебував у відпустці (п. 17 Постанови Пленуму ВСУ від 06.11.1992 № 9 «Про практику розгляду трудових спорів»).
На сумісника поширюються всі гарантії працівника, передбачені КЗпП. А отже, його неможливо звільнити під час перебування у відпустці, оскільки звільнення працівника-сумісника у зв`язку із прийняттям на роботу працівника, який не є сумісником, є звільненням з ініціативи роботодавця.
І аргументи про те, що сумісник працює на іншій роботі і його права не порушені, не мають правового значення. Оскільки дотримання трудових прав працівників, у тому числі, які працюють за сумісництвом, є загальнообов`язковим.
Постанова ВС 03.06.2020 у справі № 757/42264/16-ц
