У своєму Телеграм — каналі Ніна Южаніна нагадала про запровадження Законом України від 09.12.2023 № 3513-IX з 1 липня 2024 року кримінальної відповідальності за товарну контрабанду:
- вартістю від 7,57 до 15,14 млн грн у вигляді штрафу від 170 до 425 тис грн (від 10-ти та 25-ти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; НМДГ),
- вартістю понад 15,14 млн грн — відповідальність від штрафу в 850 тис. грн (від 50 тис. НМДГ) до позбавлення волі на 11 років з конфіскацією майна.
Для підакцизних товарів вартістю від 1,136 до 2,271 млн грн діятиме санкція від 340 тис. грн штрафу до 6 років позбавлення волі, а вартістю понад 2,271 млн грн — від 1,275 млн грн штрафу до 12 років в’язниці з конфіскацією майна.
Як зазначали автори проєкту закону від 23.04.2021 № 5420 одним із основних аргументів доцільності криміналізації вказували на низьку результативність розгляду справ про протидії митним правопорушенням (далі — ПМП) в судах з точки зору кількості закритих справ про ПМП, низького проценту прийняття судами постанов про притягнення до відповідальності за ПМП, низького економічного ефекту від застосування економічних видів стягнень у вигляді штрафів та конфіскації, низького проценту надходжень до державного бюджету від реалізації конфіскованих за рішенням судів товарів.
Дозволи та валютні вимоги для ввезення квадракоптерів на митну територію України. Митні послаблення, податкові пільги та бухоблік імпорту БПЛА
На думку Ніни Южаніної та інших експертів, основними причинами такого незадовільного стану щодо ПМП є:
- фактичний розвал ефективної системи протидії та боротьби з митними правопорушеннями в митних органах, що стався за період відсутності у митниці організаційної та інституційної самостійності після її поглинання Міндоходів;
- реальний кадровий голод у цьому напрямі діяльності митниці як в організаційному, так і в професійному сенсі, що виник після фактичного «поглинання митниці» податковою;
- критична втрата динаміки взаємодії з митними органами суміжних держав та взаємодії в рамках міжнародного митного співробітництва;
- криза системного аналізу результатів розгляду справ про порушення митних правил у судах, відсутність практики узагальнення таких рішень, відсутність ініціативи при захисті інтересів держави в судах, що призводить до прийняття в суді рішень не на користь держави;
- низька якість оформлених протоколів про ПМП, непрофесійне представництво інтересів держави в судах, що призводить до прийняття рішень не на користь держави;
- відсутність у складі митних органів підрозділів митної варти, що робить фактично неможливим ПМП на «зеленому кордоні» та на митній території України.
Тож, аналізуючи норми закону, вона робить висновок, що проблеми будуть в усіх (від митника, суб’єкта зовнішньо-економічної діяльності до простого громадянина України).
