Судові інстанції з`ясували, що позивач ані під час перевірки, ані під час судового розгляду не надав відомості щодо наявності у нього конкретних місць зберігання придбаного пального.
Крім того, позивач під час перевірки та під час судового розгляду не надав будь-яких документів (сертифікати якості, результати лабораторних досліджень тощо), які б підтверджували, що платник придбавав саме бензин автомобільний марки A-92, який відповідає коду згідно з УКТ ЗЕД 2710124194.
Не надав платник і документи щодо оприбуткування палива за березень 2019 року, наявності спеціальних резервуарів як у позивача, так і у його контрагента.
Більш того, перевіркою встановили, що контрагент позивача не є виробником бензину А-92 (код згідно з УКТЗЕД 2710124194) та не здійснював придбання зазначеного товару.
Не надаво позивачем і пояснень, яким чином він використовував придбане паливо у своїй господарській діяльності.
Також при наданні оцінки товарно-транспортним накладним суди встановили невідповідність даних щодо перевізників, вказаних у товарно-транспортних накладних, даним податкової звітності позивача.
Крім того, судові інстанції встановили, що товар, нібито отриманий позивачем, позивач не оплачував.
Суд касаційної інстанції зауважив, що посилання платника на обставину реєстрації у встановленому порядку податкових накладних на придбаний товар (паливо) не може бути беззаперечним свідченням реальності господарських операцій з огляду на встановлені судовими інстанціями інші обставини, які свідчать про фіктивність господарських взаємовідносин платника з контрагентом.
Суди обґрунтовано зауважили, що госпоперації з придбання палива та інших нафтопродуктів відрізняються від господарських операцій з придбання звичайних товарів та потребують наявності, зокрема, спеціальних резервуарів, особливий облік оприбуткування та списання, сертифікатів якості або лабораторних досліджень тощо.
Допоможемо розібратися, чи відновлені строки давності та податкові строки, в т. ч. щодо перевірок. Із 01.08.2023 Верховна Рада змінила порядок обчислення строків давності. Причина — зобов’язання України перед міжнародними партнерами щодо відновлення довоєнного стану податкової політики
З урахуванням специфіки товару (нафтопродукти), що був предметом укладеного в охоплений перевіркою період позивачем договору поставки, платник не надав також доказів, що підтверджують виконання відправником транспортування небезпечних вантажів. Також не надав інформації про погодження маршрутів руху перевезення небезпечних вантажів, наявності відповідних свідоцтв та дозволів, а також не підтвердив наявність у позивача сертифікатів на цистерни транспортних засобів, якими здійснювались перевезення.
Тож, Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що в даному випадку не підтвердили реальність операцій, які зумовлювали б зміни в структурі активів, зобов`язань та власного капіталу товариства.
Відтак, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду від 12.04.2024 у справі № 160/4846/20 касаційну скаргу позивача залишив без задоволення; рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.03.2021 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 09.11.2021 залишив без змін.
