Арешт на майно (кошти) боржника накладає виконавець шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника (ч. 2 ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII; далі — Закон).
Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накласти арешт на кошти та інші цінності боржника. Зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.
Виняток — неможливий арешт на кошти:
- на єдиному рахунку, відкритому у порядку визначеному статтею 351 Податкового кодексу України (ПК);
- коштів на рахунках платників у СЕА ПДВ;
- на електронних рахунках платників акцизного податку;
- на рахунках із спеціальним режимом призначення, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонили Законом (п. 7 ч. 3 ст. 18 Закону).
Перелік підстав для зняття арешту з майна (коштів) боржника визначили статтею 59 Закону. Зокрема, передбачили, що виконавець зобов’язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня, з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку є заборона щодо звернення стягнення, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 Закону.
Арешт може бути знятий за рішенням суду (ч. 5 ст. 59 Закону)
Законом не передбачили заборони щодо звернення стягнення на кошти військовослужбовців.
Тримайте практичний гайд для тих, хто має справу з ЄСВ. Розповімо, коли обов’язково складати довідку-розрахунок, коли можна обійтися без неї, в яких випадках дозволено платити менше ЄСВ та як заповнити довідку правильно залежно від конкретної ситуації
Із 06.05.2023 діє норма пункту 10-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону, яка визначає, що до припинення або скасування воєнного стану в Україні фізсоби-боржники, на кошти яких накладений арешт, можуть здійснювати видаткові операції з поточного рахунку на суму в розмірі, що протягом одного календарного місяця не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня поточного календарного року, а також сплачувати податки, збори без урахування такого арешту, за умови що такий поточний рахунок визначений для здійснення видаткових операцій. Звернення стягнення у межах зазначеної суми на такому рахунку не здійснюється.
Для визначення такого поточного рахунку в банку фізособа-боржник звертається до органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, який наклав арешт на кошти із заявою. Заява може бути подана в паперовій формі (нарочно або засобами поштового зв’язку) або в електронній формі.
Державний, приватний виконавець протягом двох робочих днів з дня отримання відповідної заяви виносить постанову про визначення поточного рахунку для здійснення видаткових операцій та невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після винесення постанови надсилає відповідну постанову банку (обслуговуючому банку).
