⚡️До 4 грудня перерахуйте середню зарплату й доплатіть працівникам кошти
Необґрунтована відмова у прийнятті на роботу — це така, яка не містить конкретних причин або посилається на мотиви, що не пов’язані з діловими або професійними якостями претендента на робоче місце. В ній необхідні посилання на норми законодавства, також потрібно довести, яких саме якостей бракує претенденту.
Не буде вважатися необґрунтованою відмова у прийомі, якщо на підприємстві відсутня відповідна вакансія.
За наявності письмової вимоги оформити відмову у прийнятті на роботу роботодавець викладає підстави у письмовій формі. Таку відмову надають одразу після прийняття на посаду іншого претендента.
Неприпустимо відмовляти в працевлаштуванні з дискримінаційних мотивів. Перелік ознак, за якими заборонені обмеження прав, міститься, зокрема, у статті 2-1 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП).
Якщо претендент на посаду не належить до певних категорій громадян, і інспектор Держпраці встановить необґрунтованість відмови в працевлаштуванні, дії роботодавця трактуватимуть як порушення інших вимог законодавства про працю. За статтею 265 КЗпП за таке порушення передбачені фінансові санкції. Окрім того, чинне законодавство дозволяє оскаржити таку відмову в суді (ч. 2 ст. 232 КЗпП).
