ФОП-єдинник 2 групи торгує оптом і в роздріб меблями, освітлювальним приладдям, деревиною та будівельними матеріалами. Покупці здійснюють оплату товарів на підставі рахунку-фактури зі свого банківського карткового рахунку із використанням банківського сервісу «Інтернет-банкінг».
Чи необхідний підприємцю за таких умов РРО/ПРРО?
Обов’язок госпсуб’єкта застосовувати РРО/ПРРО при отриманні оплати за товари (послуги) залежить не від форми оплати, а виникає відповідно до способу здійснення.
Рахунок-фактура в комерційній практиці — документ, що надає продавець покупцеві і вміщує перелік товарів, їх кількість і ціну, по якій вони будуть поставлені, формальні особливості товару (колір, вага тощо), інформацію про відправника і одержувача. Рахунок-фактура є документом, за яким оплачують отримані товари чи послуги відповідно до вказаних умов, та не є формою цивільно-правового договору.
Рахунок-фактура може бути складений у паперовій або електронній формі та повинен мати реквізити, які дають змогу ідентифікувати господарську операцію та її учасників:
- назву підприємства, від імені якого склали рахунок-фактуру;
- назву контрагента;
- зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції;
- особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь в оформленні рахунку-фактури.
Рахунок-фактура містить в собі відповідні ідентифікатори продавця та покупця, а оплата здійснюється за допомогою реквізитів розрахункового рахунку у форматі IBAN Registry:2009, NEQ, ДСТУ-Н 7167:2010.
Розрахунки, проведені за рахунком-фактурою, є аналогічними тим, що здійснені за допомогою відділень банківських установ (з розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок чи/або онлайн-банкінгу) та не потребують застосування РРО/ПРРО. Оскільки не мають ознак розрахункових операцій у розумінні Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР.
