Для платників–фізосіб, у яких у власності та/або користуванні (оренді, суборенді, емфітевзисі, постійному користуванні) є земельні ділянки, віднесені до сільгоспугідь, ввели поняття мінімального податкового зобов’язання; далі — МПЗ (Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» від 30.11.2021 № 1914-IX).
Першим роком, за який визначають МПЗ, є 2022 рік (п. 64 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України; далі — ПК).
Платником у частині МПЗ є резидент, який володіє та/або користується (орендує (суборендує), на умовах емфітевзису, постійно користується) земельними ділянками, віднесеними до сільгоспугідь (пп. 162.1.11 ПК).
МПЗ податківці визначають за податковою адресою фізособи до 1 липня року, наступного за звітним (пп. 170.14.3 ПКУ).
Вперше фізособи, які не зареєстровані як ФОП, отримають податкове повідомлення-рішення з детальним розрахунком суми річного податкового зобов’язання з податку за земельні ділянки, віднесені до сільгоспугідь, до 01.07.2023.
Для фізосіб, які оформили взаємовідносини щодо передачі сільгоспугідь в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування, МПЗ контролери не визначають. У такому випадку МПЗ за такі землі сплачує орендар.
Розрахункову суму МПЗ визначають за формулами, встановленими статтею 381 ПК, залежно від наявної нормативно грошової оцінки відповідної земельної ділянки або нормативно грошової оцінки 1 гектара ріллі з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного для справляння плати за землю; коефіцієнту та кількості календарних місяців, упродовж яких земельна ділянка перебуває у власності, оренді, користуванні на інших умовах (у тому числі на умовах емфітевзису) платника.
Тимчасово, для розрахунку МПЗ за 2022 та 2023 податкові (звітні) роки коефіцієнт застосовують із значенням 0,04 (п. 67 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК).
У разі згоди з визначеним податковим зобов’язанням платник сплачує зазначену у податковому повідомленні-рішенні суму податку упродовж 60 днів з дня його вручення (пп. 170.14.6 ПК).
