Мінсоцполітики надало роз’яснення стосовно змін, які вводять прийнятим законопроєктом від 16.03.2023 № 9111 про гуманітарну допомогу
Благодійна організація: облік та звітність Наразі законопроєкт очікує на підпис Президента та офіційну публікацію. За місяць після цього зміни набудуть чинності.
Документом визначили, що отримувач — це юрособа, зареєстрована в Україні з визначеним напрямком статутної діяльності.
Чинне законодавство передбачає реєстрацію отримувача в Єдиному реєстрі отримувачів гуманітарної допомоги. До прикладу, — це благодійні фонди, громадські організацій, реабілітаційні установи.
Набувач — це фізична чи юридична особа, яка потребує та отримала гуманітарну допомогу, тобто той, кому її безпосередньо надають. До прикладу, це може бути лікарня чи окрема людина.
Ухваленим законопроєктом розширюють перелік отримувачів — юридичних осіб.
До них додають іноземні благодійні організації, представництва яких акредитовані в Україні.
Також отримувачами можуть бути неприбуткові державні та комунальні установи, органи місцевого самоврядування, надавачі соціальних послуг.
Поруч з цим, тривалий час залишався неврегульованим механізм, коли благодійний фонд закуповував за кордоном товари (наприклад, турнікети або дрони) та завозив їх в Україну як гуманітарну допомогу. Проте гуманітарна допомога — це товари отримані безоплатно, а не закуплені.
Це створювало правові ризики для отримувачів. Адже товари, які вони декларували і завозили як гуманітарну допомогу, по суті такими не були. У такому механізмі був відсутній іноземний донор, який і мав би надавати допомогу. Прийнятим законом дану ситуацію врегульовують.
Тепер благодійні фонди можуть виступати донором гуманітарної допомоги, яку завозитимуть в Україну.
За інформацією Мінсоцполітики
Про покращення умов залучення іноземних інвестицій ведуть розмови чиновники, про їх віддачу пишуть економісти, дані за ними збирають органи статистики. Але без звітів, заповнених бухгалтерами, ніхто нічого не порахує. Прямі, портфельні, капітальні — знову ці економічні терміни, що вже призабулися. Але ми допоможемо освіжити вашу пам’ять, роз’яснивши порядок заповнення та подання звіту про прямі іноземні інвестиції за формою № 10-зез (квартальна)
Експорт-імпорт послуг є постійним об’єктом дослідження у статистичних щорічниках. Ці дані отримують із форми № 9-ЗЕЗ. З’ясуємо, хто й як складає звіт про експорт (імпорт) послуг
Імпорт товарів в Україні має свої особливості в бухгалтерському обліку. Додаються облік міжнародних розрахунків, облік митних платежів, облік курсових різниць. Основні правила бухгалтерського обліку таких операцій та приклади проводок при імпорті товарів — у консультації
Які товари потрапляють під оподаткування акцизом у 2026 році, про підакцизні товари та непідакцизні операції – у цьому огляді. Також про максимальні і мінімальні ціни на підакцизні товари в Україні, проблеми ідентифікації підакцизних товарів, штрафи за продаж підакцизних товарів неповнолітнім, ліцензування підакцизних товарів
Особи, які провадять зовнішньоекономічну діяльність, щодня мають справу з інвойсом. Мінфін визнає його первинним документом. А податківці вимагають додатково складати до інвойсу акт виконаних робіт, податкову накладну чи рахунок-фактуру. Чия позиція в пріоритеті та що робити на практиці? Усе пояснить експерт
