Мінсоцполітики надало роз’яснення стосовно змін, які вводять прийнятим законопроєктом від 16.03.2023 № 9111 про гуманітарну допомогу

Благодійні організації: практикум з обліку та оподаткування
Наразі законопроєкт очікує на підпис Президента та офіційну публікацію. За місяць після цього зміни набудуть чинності.
Документом визначили, що отримувач — це юрособа, зареєстрована в Україні з визначеним напрямком статутної діяльності.
Чинне законодавство передбачає реєстрацію отримувача в Єдиному реєстрі отримувачів гуманітарної допомоги. До прикладу, — це благодійні фонди, громадські організацій, реабілітаційні установи.
Набувач — це фізична чи юридична особа, яка потребує та отримала гуманітарну допомогу, тобто той, кому її безпосередньо надають. До прикладу, це може бути лікарня чи окрема людина.
Ухваленим законопроєктом розширюють перелік отримувачів — юридичних осіб.
До них додають іноземні благодійні організації, представництва яких акредитовані в Україні.
Також отримувачами можуть бути неприбуткові державні та комунальні установи, органи місцевого самоврядування, надавачі соціальних послуг.
Поруч з цим, тривалий час залишався неврегульованим механізм, коли благодійний фонд закуповував за кордоном товари (наприклад, турнікети або дрони) та завозив їх в Україну як гуманітарну допомогу. Проте гуманітарна допомога — це товари отримані безоплатно, а не закуплені.
Це створювало правові ризики для отримувачів. Адже товари, які вони декларували і завозили як гуманітарну допомогу, по суті такими не були. У такому механізмі був відсутній іноземний донор, який і мав би надавати допомогу. Прийнятим законом дану ситуацію врегульовують.
Тепер благодійні фонди можуть виступати донором гуманітарної допомоги, яку завозитимуть в Україну.
За інформацією Мінсоцполітики
Особи, які провадять зовнішньоекономічну діяльність, щодня мають справу з інвойсом. Мінфін визнає його первинним документом. А податківці вимагають додатково складати до інвойсу акт виконаних робіт, податкову накладну чи рахунок-фактуру. Чия позиція в пріоритеті та що робити на практиці? Усе пояснить експерт
Які товари потрапляють під оподаткування акцизом у 2025 році, про підакцизні товари та непідакцизні операції – у цьому огляді. Також про максимальні і мінімальні ціни на підакцизні товари в Україні, проблеми ідентифікації підакцизних товарів, штрафи за продаж підакцизних товарів неповнолітнім, ліцензування підакцизних товарів
Код УКТ ЗЕД попри його назву використовують не лише під час оформлення операцій зовнішньоекономічної діяльності, але й має безпосереднє відношення до податкових накладних за умови внутрішнього постачання товарів. Як визначити цей код, до яких наслідків можуть призвести помилки, чи можна його скорочувати, коли він не потрібен, розрахунок коригування при помилці в коді УКТ ЗЕД 2025 — це все знайдете у консультації
Митна декларація — це однин із документів, який використовують в обліку податкового кредиту з ПДВ. В огляді про те, якою буває митна декларація, як її заповнювати, що про митні декларації треба знати бухгалтеру
ЗЕД — це проста абревіатура яка охоплює господарські операції зовнішньо-економічної діяльності. Вони досить специфічні і включають не тільки сам експорт-імпорт, але й облік реалізації та продаж іноземної валюти. У консультації про зовнішньоекономічну діяльність в України, коли треба отримувати ліцензію, граничні строки розрахунків у ЗЕД, оподаткування ЗЕД і відповідальність за порушення