Мінсоцполітики надало роз’яснення стосовно змін, які вводять прийнятим законопроєктом від 16.03.2023 № 9111 про гуманітарну допомогу
Благодійна організація: облік та звітність Наразі законопроєкт очікує на підпис Президента та офіційну публікацію. За місяць після цього зміни набудуть чинності.
Документом визначили, що отримувач — це юрособа, зареєстрована в Україні з визначеним напрямком статутної діяльності.
Чинне законодавство передбачає реєстрацію отримувача в Єдиному реєстрі отримувачів гуманітарної допомоги. До прикладу, — це благодійні фонди, громадські організацій, реабілітаційні установи.
Набувач — це фізична чи юридична особа, яка потребує та отримала гуманітарну допомогу, тобто той, кому її безпосередньо надають. До прикладу, це може бути лікарня чи окрема людина.
Ухваленим законопроєктом розширюють перелік отримувачів — юридичних осіб.
До них додають іноземні благодійні організації, представництва яких акредитовані в Україні.
Також отримувачами можуть бути неприбуткові державні та комунальні установи, органи місцевого самоврядування, надавачі соціальних послуг.
Поруч з цим, тривалий час залишався неврегульованим механізм, коли благодійний фонд закуповував за кордоном товари (наприклад, турнікети або дрони) та завозив їх в Україну як гуманітарну допомогу. Проте гуманітарна допомога — це товари отримані безоплатно, а не закуплені.
Це створювало правові ризики для отримувачів. Адже товари, які вони декларували і завозили як гуманітарну допомогу, по суті такими не були. У такому механізмі був відсутній іноземний донор, який і мав би надавати допомогу. Прийнятим законом дану ситуацію врегульовують.
Тепер благодійні фонди можуть виступати донором гуманітарної допомоги, яку завозитимуть в Україну.
За інформацією Мінсоцполітики
Про покращення умов залучення іноземних інвестицій ведуть розмови чиновники, про їх віддачу пишуть економісти, дані за ними збирають органи статистики. Але без звітів, заповнених бухгалтерами, ніхто нічого не порахує. Прямі, портфельні, капітальні — знову ці економічні терміни, що вже призабулися. У статті пояснюємо порядок заповнення та подання звіту про прямі іноземні інвестиції за формою № 10-зез (квартальна). Також познайомимо із формою звіту на 2027 рік
Експорт-імпорт послуг є постійним об’єктом дослідження у статистичних щорічниках. Ці дані отримують із форми № 9-ЗЕЗ. З’ясуємо, хто й як складає звіт про експорт (імпорт) послуг
Подвійне оподаткування — типова проблема міжнародного бізнесу. Уникнути її можна через міжнародні договори про усунення подвійного оподаткування. Тема стає актуальною, якщо маєте справу з нерезидентами, виплачуєте їм доходи (дивіденди, роялті, проценти, дохід від надання послуг), ведете облік в їхніх представництвах чи дочірніх підприємствах, самі здійснюєте бізнес за кордоном. З якими країнами укладені міжнародні договори та як їх застосовувати ― дізнайтеся в цьому огляді
На період воєнного стану НБУ істотно обмежив валютні операції та розрахунки з нерезидентами. Перелік обмежень він постійно оновлює. Вони стосуються, зокрема, операцій купівлі-продажу та переказу валюти. Зорієнтуватися у новаціях допоможе експерт
В огляді експерт коментує заборони, обмеження, ризики господарської діяльності та відповідальність за співпрацю з нинішніми, колишніми чи потенційними партнерами, які мають коріння в рф чи рб. Як визначити пов’язаність особи з державою-агресором та як уберегти себе від можливих ризиків незнання такого звʼязку?
