Чинним законодавством передбачили дві норми для надання працівнику відпустки без збереження зарплати:
- за бажанням працівника (в обов’язковому порядку);
- за згодою сторін.
Тож, роботодавець не може бути ініціатором такої відпустки. Надання такої відпустки з ініціативи роботодавця законодавство про працю не передбачає. Оформлення відпусток без збереження зарплати є правом, а не обов’язком працівника.
Під час воєнного стану надання працівнику щорічної основної відпустки за рішенням роботодавця можуть обмежити тривалістю 24 календарні дні за поточний робочий рік.
Якщо тривалість щорічної основної відпустки працівника становить більше 24 к. дн., надання невикористаних у період війни днів такої відпустки переносять на період після припинення або скасування воєнного стану.
Крім того, під час воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні невикористаних днів щорічної відпустки.
Працівникові також можуть відмовити у наданні щорічної відпустки поза строками, визначеними графіком відпусток.
Таким чином працівник має право скористатися невикористаними днями щорічної відпустки, але за погодженням сторін, тобто роботодавця і працівника.
Консультація допоможе визначитися із датою завершення військової служби, оплатити час відпустки та лікарняний. Не оминули увагою і пільги працівникам, які надали документи про інвалідність
