Примусове вилучення майна під час війни: із 29 вересня діє закон

Блок під заголовком новини 1 Підписуйтесь на Telegram-канал Головбух. Новини! Тут про зміни без спаму

29 вересня набирає чинності закон про примусове вилучення майна під час війни.

Як регулюватимуть примусове вилучення майна під час війни

📌 Нові можливості в роботі бухгалтера — гайд

28.09.2022 офіційно опублікували Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо оптимізації деяких питань примусового відчуження та вилучення майна в умовах правового режиму воєнного стану» від 06.09.2022 № 2561-IX. Він набирає чинності 29.09.2022.

Закон № 2561-IX передбачає зміни:

До Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану» від 17.05.2012 № 4765-VI

  • Примусово відчужуватимуть або вилучатимуть на підставі рішення РНБО обладнання для оборонно-промислового комплексу, щодо якого існує ризик переривання його функціонування;
  • компенсацію за примусово відчужене майно в умовах воєнного стану з попереднім повним відшкодуванням його вартості до підписання акта виплатять коштом держбюджету впродовж п’яти наступних бюджетних періодів. Але за умови, що адреса, яку зазначили в акті про примусове відчуження чи вилучення майна, не на тимчасово окупованій території

До пункту 2-2 розділу V Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» від 10.11.2015 № 772-VIII

Доповнили новим підпунктом 3:

«У виняткових випадках, рухоме та нерухоме майно можуть бути передані в управління Національного агентства у разі дотримання сукупності таких умов: такі активи було примусово відчужено або вилучено відповідно до пункту 4 частини першої статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану»; такі активи становлять обладнання, яке використовується чи може використовуватись для цілей діяльності оборонно-промислового комплексу; існує ризик переривання функціонування цілісного майнового комплексу або його частини, який використовується чи може використовуватись для цілей діяльності оборонно-промислового комплексу»

До статті 15 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 № 389-VIII

Доповнили пунктом 47:

«Військові адміністрації населених пунктів здійснюватимуть повноваження із внесення пропозиції до Ради нацбезпеки, погодженої обласною військовою адміністрацією, щодо запровадження та здійснення примусового відчуження або вилучення обладнання для оборонно-промислового комплексу і щодо якого існує ризик переривання його функціонування»

До Закону України «Про Раду національної безпеки і оборони України» від 05.03.1998 № 183/98-ВР

РНБО ухвалюватиме рішення про примусове відчуження або вилучення обладнання для оборонно-промислового комплексу, щодо якого існує ризик переривання його функціонування

За інформацією ВРУ


Крокуємо до перемоги разом! Ми розуміємо, як важлива зараз підтримка, як і на передовій, так і для економіки України. Щоб Ви працювали спокійно, надаємо знижку на передплату фахових видань «Головбух», «Головбух Агро», «Головбух Медицина», а також до експертно-правової системи «Експертус Головбух» на рік чи півроку.

Ви матимете готові рішення робочих питань актуальні і під час воєнного стану, і після перемоги.

Обговоріть передплату з вашим менеджером: 0 800 21 12 20 (дзвінки безплатні) або напишіть у чат. Працюйте спокійно.

додаток

👇 Весняна пропозиція для бухгалтерів

Статичний блок для новин

Статті за темою

Усі статті за темою

Амортизація основних засобів: порядок нарахування, бухгалтерський облік

У національних стандартах є 5 методів амортизації для основних засобів і два — для малоцінних необоротних матеріальних активів. Кожен із них має переваги й недоліки. Розбираємо, коли доцільно використовувати той чи той метод амортизації, чому переважно використовують прямолінійний метод, а також приклади розрахунку та нарахування амортизації в бухгалтерському обліку
223906

Податкові різниці: що це таке і як їх розрахувати

Розрахунок податку на прибуток передбачає врахування податкових різниць. Що це таке, де і як їх рахувати, чи всі платники податку на прибуток застосовують податкові різниці — розбираємо
26979

Малоцінні швидкозношувані предмети (МШП)

Малоцінний в обліку не означає не потрібний у господарстві. Без цих дрібниць взагалі може зупинитися виробничий процес, оскільки без спецодягу та інструментів робітники не будуть працювати. Такі об’єкти, як правило, відображаються в обліку як малоцінні швидкозношувані предмети (МШП). У консультації — про визначення, облік та списання МШП
401435

Малоцінні необоротні матеріальні активи: відображаємо в обліку

Малоцінні, але необхідні, особливо в офісі. Хто відмовиться в спеку від кондиціонера чи в холод від обігрівача? Принтери, сканери, ксерокси, меблі, кондиціонери — більшість офісного обладнання належить до малоцінних необоротних матеріальних активів. Сьогодні про основні нюанси обліку малоцінних необоротних матеріальних активів
364259

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді