Верховний Суд не погодився з тим, що Міноборони, яке своєчасно не виплатило звільненій зі служби у ЗСУ особі одноразову грошову допомогу (через встановлення інвалідності від отриманого під час служби захворювання), порушило свої грошові зобов’язання. А тому Міноборони не має виплачувати на користь особі суму боргу, передбачену частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, за прострочення грошового зобов’язання із урахуванням індексу інфляції та 3% річних.
Адже зазначена норма не застосовується до трудових правовідносин (заборгованості із зарплати, відшкодування шкоди працівникові внаслідок трудового каліцтва), сімейних та інших правовідносин, що регулює спеціальне законодавство.
Штрафи за несвоєчасне подання чи неподання звітності
Спір виник у зв’язку з тривалим невиконанням рішення суду про зобов’язання Міноборони перерахувати та виплатити військовослужбовцю одноразову грошову допомогу відповідно до статей 9, 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII.
Але правовідносини, які виникають з приводу виконання судових рішень, врегульовані Законом України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 № 606-XIV. І до них не можуть застосовуватися норми, що передбачають цивільну-правову відповідальність за невиконання грошового зобов’язання.
Вважаємо, що така позиція є цілком прийнятною і при вирішенні подібних трудових спорів.
