Чинне законодавство зобов’язує юридичну або фізичну особу відшкодовувати шкоду, завдану його працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов’язків.
Тобто відповідальність підприємства або фізособи настає лише у випадках, коли особа, з вини якої заподіяна шкода, знаходиться з цим підприємством чи фізособою у трудових відносинах, а також за умови, що шкода заподіяна цією особою у зв’язку з виконанням трудових (службових) обов’язків.
Чи покарають за воєнного стану за неподання звітності
При цьому під виконанням працівником своїх трудових (службових) обов’язків розуміється виконання ним роботи, зумовленої трудовим договором (контрактом), посадовими інструкціями, а також роботи, яка хоча й виходить за межі трудового договору чи посадової інструкції, але доручається юридичною або фізичною особою, або спричинена необхідністю як на території роботодавця, так і за її межами. Це можуть бути дії виробничого, господарського, технічного та іншого характеру, вчинення яких безпосередньо входить до службових обов’язків працівника.
На цьому наголосив Верховний Суд України, вирішуючи питання неоднакового застосування касаційними судами одних і тих же норм матеріального права з подібних правовідносин — відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки.
Повне або часткове копіювання матеріалу дозволено лише за умови посилання на портал «Головбух24»
