Мінфін спростував трактування ДФС окремих норм Податкового кодексу

Блок під заголовком новини 1 Підписуйтесь на Telegram-канал Головбух. Новини! Тут про зміни без спаму

Міністерство фінансів спільно з представниками ДФС 20 січня 2016 року провело робочу зустріч, за результатами якої було прийнято рішення відкликати деякі листи ДФС для їх подальшого доопрацювання

Із метою недопущення вільного трактування норм чинного законодавства України Міністерство фінансів спільно з представниками ДФС 20 січня 2016 року провело робочу зустріч, за результатами якої було прийнято рішення відкликати деякі листи ДФС для їх подальшого доопрацювання.

Щодо зарахування авансових внесків з податку на прибуток

Штрафи за несвоєчасне подання чи неподання звітності

У листі ДФС від 04.01.2016 № 102/7/99-99-19-02-01-17 наведено твердження про те, що чинною редакцією Податкового кодексу України (ПК) не передбачено перенесення на наступні звітні (податкові) роки залишку суми авансових внесків при виплаті дивідендів, які не зараховані у зменшення податкового зобов’язання з податку на прибуток, задекларованого у податковій декларації за звітний (податковий) рік.

Мінфін не може погодитись із таким твердженням, оскільки чинні положення ПК (зокрема, пп. 57.11.2 ПК) передбачають, що сума сплачених авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів підлягає зарахуванню у зменшення податкового зобов’язання з податку на прибуток, задекларованого у податковій декларації за звітний (податковий) рік. Тобто чинна редакція ПК не містить чіткої конкретизації щодо періоду (минулого або звітного), в якому сплачено такі авансові внески при виплаті дивідендів.

Отже, Мінфін вважає, що залишок суми авансових внесків, які не враховані в рахунок зменшення податкових зобов’язань у минулих роках, можна враховувати в рахунок зменшення податкового зобов’язання звітних (податкових) років до повного погашення такого залишку.

Щодо застосування спрощеної системи оподаткування у 2016 році

ДФС у своєму листі від 18.01.2016 № 1527/7/99-99-17-02-02-17 надала роз’яснення, відповідно до якого у зв’язку із набранням чинності з 1 січня 2016 року змін до ПК всі платники єдиного податку, які за результатами 2015 року задекларували обсяг річного доходу понад 5 млн. грн., зобов’язані перейти на загальну систему оподаткування.

Таке трактування норм ДФС є неправильним, оскільки згідно з пунктом 292.ПК право на застосування спрощеної системи оподаткування в наступному календарному році мають платники єдиного податку за умови, якщо вони не перевищення протягом календарного року обсяг доходу, встановленого для відповідної групи платників єдиного податку. У 2015 році умовою перебування платників єдиного податку на ІІІ групі в 2015 році була вимога, згідно з якою обсяг доходу, отриманого такими платниками, не повинен перевищити протягом календарного року 20 млн. грн.

ДФС не врахувала норми підпункту 298.2.3 ПК, яким встановлено виключний перелік випадків, коли платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів. Так, для платників єдиного податку ІІІ групи таким випадком є перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу.

Будь-яких інших обмежень щодо перебування платників податків на спрощеній системі оподаткування, ніж зазначені в цьому підпункті, нормами ПК не передбачено.

З урахуванням норм статті 58 Конституції України щодо незворотності дії у часі законів, платники єдиного податку, у яких за результатами 2015 року обсяг доходу не перевищив 20 млн. грн., та за умови додержання ними інших вимог ПК щодо застосування спрощеної системи оподаткування, мають право перебувати на спрощеній системі оподаткування у 2016 році.

Зазначені консультації видано ДФС виходячи з пункту 52.1 ПК, яким передбачено, що за зверненням платників податків контролюючі органи надають їм безоплатно консультації з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства.

Водночас Мінфін не наділено повноваженнями відкликати надані ДФС консультації, якщо вони мають упереджений характер. Проте міністерство має право видавати узагальнюючі податкові консультації, а також спрямовувати та координувати діяльність ДФС.

Тож Мінфін звертає увагу ДФС на пункт 56.21 ПК, яким передбачено, що якщо норми ПК припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов’язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Платникам податків радять оперативно інформувати Мінфін про факти упередженого трактування ДФС норм податкового законодавства.

додаток

👇 Весняна пропозиція для бухгалтерів

Статичний блок для новин

Статті за темою

Усі статті за темою

⚡ Як бізнес адаптується до SAF-T і МСФЗ: досвід експертів

Минуло три місяці від запуску SAF-T для великих платників податків. Бізнес вже адаптується, а експерти оцінюють перші результати. На що чекати малому та середньому бізнесу, як розвиватиметься е-аудит і яка роль МСФЗ в Україні? Пропонуємо ознайомитися з основними висновками дискусії
75

Додаткове благо: оподаткування та звітування

Працівники можуть отримувати від роботодавця доходи не лише у вигляді зарплати. Зазвичай, працівників стимулюють додатковими благами. Наприклад, безкоштовне харчування, таксі, тощо. Розглянемо, які виплати податківці відносять до додаткового блага, як його оподатковувати та чи можна оптимізувати податкові наслідки
199981

Електронний чек 2026

У цьому огляді про те, як працюють електронні чеки, або е-чеки, та програмні реєстратори розрахункових операцій (пРРО), що є альтернативою звичайним касовим апаратам
14383

Додаткова відпустка особам з інвалідністю та учасникам бойових дій

Розглянемо додаткові відпустки особам з інвалідністю та учасникам бойових дій та розберемо, чим вони відрізняються від звичайних щорічних додаткових відпусток, питання оплати та документального оформлення таких відпусток. Огляд буде цікавий усім, у кого працюють учасники бойових дій, учасники війни, учасники АТО та працівники, які мають інвалідність (не обов’язково внаслідок військових дій)
51140

Проходження ВЛК: на який період зберігати заробіток працівника

Проходження працівниками обстеження військово-лікарської комісії за викликом ТЦК або медогляд військовозобов’язаних. Документи, що засвідчують проходження ВЛК, якщо медогляд у ВЛК триває один день, понад один день або тиждень. Позначки в Табелі обліку робочого часу за дні проходження ВЛК. Збереження середнього заробітку на час проходження ВЛК. Приклади дій роботодавця у шести нетипових ситуаціях
4835

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді