Заробітна плата і аванс: поради експерта + розрахункові приклади
Розробник документу — Мінекономіки. Як зазначили раніше, ринок праці в Україні досі функціонує за Кодексом законів про працю 1971 року. Попри численні зміни, цей документ більше не відповідає вимогам часу та гальмує розвиток економіки.
Автори законопроєкту визначають головні принципи нового Трудового кодексу:
- збалансування інтересів сторін трудових відносин;
- зниження рівня державного втручання у індивідуальні відносини в сфері праці;
- визнання трудового договору основним джерелом регулювання індивідуальних трудових правовідносин;
- розмежування колективно-договірних та індивідуальних відносин;
- спрощення процедур укладання та розірвання трудових відносин;
- стимулювання суб’єктів господарювання до створення робочих місць;
- «дебюрократизація» трудових відносин;
- дотримання конвенцій МОП та директив Європейського Союзу;
- забезпечення недискримінації працівників та реалізація принципу;
- рівної оплати чоловіків та жінок за працю рівної цінності;
- оптимізація соціально-трудових гарантій та зменшення навантаження на трудові відносини;
- забезпечення захисту материнства, дітей та молоді.
У порівнянні із діючим законодавством про працю Трудовий кодекс регулюватиме питання щодо:
- порядку укладення обов’язкового письмового трудового договору та різних видів строкових трудових договорів;
- визначення ознак трудових відносин;
- врегулювання роботи з підсумованим обліком робочого часу, праці домашніх працівників;
- вдосконалення засадничих умов реалізації права на відпустку. Згідно зі статтею 95 проєкту щорічну основну оплачувану відпустку надаватимуть працівникам тривалістю не менш як 28 календарних днів за кожен відпрацьований робочий рік, який відлічуватимуть з дня укладення трудового договору. У перший рік роботи у даного роботодавця працівник набуває право на повну тривалість щорічної оплачуваної відпустки на умовах та в порядку, визначеному трудовим договором, але у будь-якому випадку не пізніше закінчення шести місяців безперервної роботи. Проєктом встановлюють такі види відпусток:
- щорічна основна оплачувана відпустка (ст. 95) та інші щорічні додаткові оплачувані відпустки, передбачені законом;
- відпустки у зв’язку з навчанням (ст. 97);
- відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами (ст. 98);
- відпустка для догляду за дитиною (ст. 99);
- відпустка працівникам, які усиновили дитину (дітей) (ст. 100);
- відпустка при народженні дитини (ст. 101);
- відпустка працівникам, які мають дітей, повнолітніх сина або дочку з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи (ст. 102);
- відпустки без збереження заробітної плати (ст. 105);
- реформування порядку і умов надання соціальних відпусток, з урахуванням принципу гендерної недискримінації;
- впровадження нових підходів до врегулювання індивідуальних трудових спорів, зокрема на основі процедур медіації;
- поширення норм колективних договорів та угод;
- врегулювання нагляду за додержанням законодавства в сфері трудових відносин та визначення порядку проведення інспекційних відвідувань.
У разі прийняття у 2024 році даного варіанту Трудового кодексу, він набере чинності вже з 1 січня 2025 року.
За інформацією СПО об’єднань профспілок
Утримання ВЗ із заробітної плати, у разі застосування ПСП, із відпускних та лікарняних, декретних, допомоги на лікування дитини, матеріальної допомоги на оздоровлення — про все у статті
