Якщо платник ПДВ ліквідує основні виробничі або невиробничі засоби за власним рішенням, з метою оподаткування їх ліквідацію вважають постачанням за звичайними цінами, але не нижче за балансову вартість на момент ліквідації (п. 189.9 Податкового кодексу України (ПК)).
Звичайна ціна — ціна товарів, робіт, послуг (далі — товари), яку визначили сторони договору, якщо інше не встановив ПК. Вважають, що звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін, якщо не довели зворотне.
Якщо товар обов’язково потрібно оцінювати, вартість об’єкта оцінки є підставою для визначення звичайної ціни з метою оподаткування.
Ринкова ціна — ціна, за якою товари передають іншому власникові, якщо:
- продавець бажає передати ці товари;
- покупець бажає отримати ці товари на добровільній основі;
- обидві сторони:
- юридично та фактично взаємно незалежні;
- володіють достатньою інформацією про ці товари та ціни, які склалися на ринку ідентичних/однорідних товарів у порівняних економічних/комерційних умовах.
Отже, платник ПДВ, який за власним рішенням ліквідує основні виробничі або невиробничі засоби, має нарахувати податкові зобов’язання за цими необоротними активами за їх ринковою ціною на момент ліквідації за правилами, але не нижче їх балансової вартості. Якщо за ліквідації основних фондів потрібно обов’язково провести їх оцінку, податкові зобов’язання нараховують з вартості об’єкта оцінки, але не нижче за їх балансову вартість.
За інформацією ГУ ДПС у Дніпропетровській області
