Оскільки Податковий кодекс України (ПК) не регулює питання платності землекористування, що здійснюють на підставі укладених з органом місцевого самоврядування (виконавчої влади) договорів суперфіцію (право користування чужою земельною ділянкою для забудови) або емфітевзису (право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб), то суб’єкт господарювання не повинен сплачувати до бюджету плату за землю за такими договорами.
ПК визначає вичерпний перелік податків та зборів. Зокрема плата за землю є складовою податку на майно, що справляють у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (пп. 14.1.147 ПК).
Платниками плати за землю, зокрема є:
- власники земельних ділянок (пп. 269.1.1.1 ПК);
- землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування (пп. 269.1.1.2 ПК);
- землекористувачі (орендарі) земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди (пп. 269.1.2 ПК).
За інформацією ДПС у Запорізькій області
