Суди сизнали необгрунтованими висновки податкового органу про безтоварність господарських операцій на підставі виявлення недоліків у наданих для перевірки первинних документах. Доводи податківців грунтувались на тому, що:
- в актах наданих послуг за господарськими операціями з контрагентом відсутні відомості про подачу вагонів, вигрузку, прибирання та погрузку вагонів, кількість затрачених годин; не конкретизовані номери вагонів. Акти також не містять інформації про фактично понесені витрати, що не дає можливості підтвердити подальше використання таких послуг в межах господарської діяльності;
- у видаткових накладних, наданих на підтвердження господарських операцій із фізособою, не вказано ІПН такої особи, номер та серію документу, що посвідчує фізособу, та місце проживання, куди відвантажено продукцію.
Штрафи за несвоєчасне подання чи неподання звітності
Апеляційний суд, погодившись із судом першої інстанції, вказав, що умовами спірних договорів передбачено послуги, оплата за які здійснюється залежно від кількості вагонів, щодо яких ці послуги виконуються. Для встановлення факту виконання зазначених послуг, відповідно до умов договорів, не потрібна інформація про подачу вагонів, вигрузку, прибирання та погрузку вагонів, кількість затрачених годин, номери вагонів, інформація про фактично понесені витрати. Тому така інформація в актах здачі-прийняття робіт (надання послуг) не вказується. І достатньою є інформація про кількість вагонів, щодо яких здійснювались послуги, оскільки оплата за надані послуги здійснювалася залежно від кількості вагонів, що розвантажувались. Тим паче, що інформація про номери вагонів, час їх прибуття була зазначена в залізничних накладних.
Крім цього, суд зауважив, що норми податкового законодавства не встановлюють вимог щодо обов’язкової інформації, котра вимагається податковим органом, саме в актах виконаних робіт, а не в інших документах, які могли б підтвердити зазначені обставини.
Не прийняв до уваги суд і твердження податкового органу, що у видаткових накладних не вказано ІПН фізичної особи, номер та серію документу, що засвідчує фізичну особу, місце проживання, куди відвантажено продукцію, неможливо визначити пункт (адресу) відвантаження продукції. Адже чинне законодавство не містить вимог щодо обов’язковості зазначення у видаткових документах вказаної інформації і видаткова накладна — не єдиний документ, який супроводжує господарську операцію. Такими є також податкові накладні та касові ордери.
Перевіркою не встановлено недоліків у прибуткових касових ордерах, рахунках. Відсутні порушення з боку підприємства щодо форми та порядку заповнення податкових накладних, а їх наявність свідчить про факт здійснення поставки товарів та їх оплату.
Отже, на підтвердження факту відсутності реалізації підприємством товару, а також безтоварності господарських операцій між ним та фізичними особами податковим органом так і не було не надано суду жодних належних та допустимих доказів.
