У період з 01.01.2022 до 01.10.2023 деякі категорії платників звільняли від відповідальності за порушення вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР (далі — Закон про РРО). З 1 жовтня 2023 очікують збільшення кількості фактичних перевірок, які проводитимуть податкові органи на предмет належного проведення розрахункових операцій через РРО.
Рада бізнес-омбудсмена очікує, що такі перевірки не стануть приводом до початку масових переслідувань бізнесу та фіскальної завзятості при застосуванні штрафів з боку податківців.
Наразі Рада бізнес-омбудсмена почала фіксувати у своєму потоці скарг виникнення нової тенденції - коли до бізнесу застосовують штрафи згідно з пунктом 1 статті 17 Закону про РРО за відсутність у фіскальних чеках всіх обов’язкових реквізитів (рядки 11-18) під час безготівкових розрахунків. Це є наслідком нез’єднання/непоєднання РРО з банківським платіжним терміналом.
Закон про РРО прямо не встановлює:
- обов’язку бізнесу з’єднувати/поєднувати РРО з платіжним терміналом;
- обмежень використання такого РРО;
- окремої відповідальності за їх нез’єднання/непоєднання.
Водночас існує вимога приведення форми і змісту фіскальних чеків у відповідність до вимог Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, що затвердив Мінфін наказом від 21.01.2016 № 13 (далі — Положення № 13). Визначили, що за відсутності в документі хоча б одного з обов’язкових реквізитів, такий документ не приймають як розрахунковий.
Тому на практиці у податківців є певні аргументи розглядати видачу фіскального чека, в якому не вказали всі обов’язкові реквізити, як невидачу його взагалі. Бізнесу може загрожувати за результатами перевірки штраф у розмірі 100% та 150% від вартості проданих з порушенням товарів, без обмеження періоду упродовж якого тривало порушення. Такі аргументи податківців і побоювання бізнесу підкріплені ВС у постанові від 02.02.2023 у справі № 500/6845/21. Суд розмежував поняття «недоліки реквізитів» та «відсутність реквізитів». При цьому зазначив, що в останньому випадку можуть застосовувати санкцію за пунктом 1 статті 17 Закону про РРО.
Тому, Рада бізнес-омбудсмена, в першу чергу, звертає увагу бізнесу на те, що за наявності відповідних підстав, РРО необхідно з’єднати/поєднати з банківським платіжним терміналом, щоб забезпечити відображення у фіскальних чеках реквізити рядків 11-18 під час здійснення безготівкових розрахунків.
До того ж, коли наказом Мінфіну від 18.06.2020 № 306 до Положення № 13 додавали нові обов’язкові реквізити для фіскального чека, то передбачили, що їх вказання є необов’язковим у двох випадках:
1) якщо версії внутрішнього програмного забезпечення РРО включені до Держреєстру та РРО перебував на обліку в контролюючих органах до 01.08.2020 (абз. 1 п. 3 Положення № 13);
2) якщо відсутня технічна можливість доопрацювання РРО їх виробниками (постачальниками) з метою забезпечення можливості виконання всіх вимог до форми і змісту розрахункових документів (абз. 3 п. 3 Положення № 13 та ч. 3 ст. 12 Закону про РРО).
Схожі питання актуальні і щодо інших обов’язкових реквізитів фіскальних чеків (наприклад, QR-коду, штрихкоду, тощо).
Попри передбачені у законодавстві винятки, з досвіду адміноскарження даної категорії скарг Рада бізнес-омбудсмена не бачить готовності податківців враховувати їх під час перевірок бізнесу.
За інформацією Ради бізнес-обмудсмена
