У банку, де відкрито поточний рахунок підприємства, введено тимчасову адміністрацію на три місяці, і всі наші операції на цей період «заморожені». Чи має право підприємство отримувати кошти на виплату заробітної плати, сплачувати ЄСВ та податки? Якими нормативними актами це право регулюється?
В умовах економічної нестабільності введення тимчасових обмежень на проведення окремих операцій є цілком виправданим. Антикризові заходи, що запроваджуються Нацбанком, націлені не лише на збереження контролю над ситуацією на фінансовому ринку, а й на підтримання ліквідності банківської системи в разі істотної загрози платоспроможності банку. З цією метою, зокрема, вводиться тимчасова адміністрація.
Чи покарають за воєнного стану за неподання звітності
Слід зауважити, що раніше тимчасова адміністрація призначалась Нацбанком відповідно до вимог Закону України «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.2000 № 2121-III (далі — Закон № 2121).
Із прийняттям Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23.02.2012 № 4452-VI (далі — Закон № 4452) порядок та наслідки запровадження тимчасової адміністрації регулюються цим Законом.
Згідно з пунктом 16 частини 1 статті 2 Закону № 4452 тимчасова адміністрація — процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом гарантування вкладів фізичних осіб стосовно неплатоспроможного банку.
Наслідки запровадження тимчасової адміністрації
Наслідки запровадження тимчасової адміністрації передбачені статтею 36 Закону № 4452.
Зокрема, згідно з пунктом 1 частини 5 статті 36 Закону № 4452 під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку. Однак пунктом 3 частини 6 статті 36 Закону № 4452 встановлено, що зазначене обмеження не поширюється на зобов’язання банку щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров’ю працівників банку.
Нагадаємо, що до прийняття Закону № 4452 мораторій на задоволення вимог кредиторів банку тимчасовою адміністрацією вводився відповідно до вимог статті 85 Закону № 2121. Даною нормою конкретно передбачалось, що мораторій не поширюється на:
- зобов’язання, які пов’язані з обслуговуванням господарської діяльності банку, в т. ч. виплатою заробітної плати, авторської винагороди, відшкодуванням шкоди, заподіяної життю та здоров’ю працівників банку;
- вимоги кредиторів щодо виплати заробітної плати, аліментів, пенсій, стипендій, соціальних допомог у межах установлених тимчасовим адміністратором лімітів.
На нашу думку, на сьогоднішній день задоволення вимог кредиторів у частині виплати заробітної плати на час введення тимчасовою адміністрацією банку мораторію на обслуговування поточних операцій підприємства має трактуватись так само, як і раніше.
Тобто підприємство-кредитор, яке має достатньо коштів на рахунку в банку для виплати заробітної плати своїм працівникам та перерахування до бюджету відповідних платежів, має право на отримання коштів на виплату заробітної плати, незважаючи на мораторій, встановлений тимчасовою адміністрацією.
Правомірність отримання коштів на заробітну плату під час мораторію
На користь підприємства можна навести такі аргументи:
- гарантоване право на отримання громадянами заробітної плати за працю визначено статтею 43 Конституції України;
- заробітна плата має виплачуватись працівникам не рідше двох разів на місяць у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця (ст. 115 Кодексу законів про працю України);
- за недотримання строків виплати заробітної плати або за невиплату чинним законодавством передбачено: дисциплінарну, матеріальну, адміністративну та кримінальну відповідальність керівника підприємства.
Аналогічну норму містить і стаття 36 Закону № 4452. У ній зазначено, що зобов’язання банку, передбачені пунктом 3 частини 6 цієї статті, виконуються банком у межах його фінансових можливостей.
Однак навіть за цих обставин вважаємо, що підприємство має подавати до тимчасової адміністрації банку платіжні доручення на всю необхідну для виплати заробітної плати суму за умови наявності таких коштів у нього на рахунку, а не враховуючи фінансові можливості банку.
Банк зобов’язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. За порушення цього строку відповідальність покладається на обслуговуючий банк (ст. 8 Закону «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05.04.2001 № 2346-III; далі — Закон № 2346).
У якості аргументу можна навести й рішення Господарського суду Закарпатської області від 02.12.2009 у справі № 7/94-2009. Незважаючи на те, що розгляд справи припадає на період дії Закону № 2121, у винесеному рішенні суд зобов’язав банк виконати банківську операцію з видачі готівкових коштів на виплату зарплати підприємству-позивачу з дотриманням встановленого порядку та в межах наявних на банківському рахунку клієнта коштів. Зверніть увагу, що зазначена вимога суду не враховує фінансові можливості банку. Банківська операція має здійснитись у межах наявних на банківському рахунку клієнта коштів.
Як сплатити податки під час мораторію
Це питання є не менш проблематичним для підприємства.
З одного боку, відповідальність за несплату або несвоєчасну сплату податків згідно з вимогами Податкового кодексу України покладається на підприємство — платника податків. З іншого — вини підприємства у тому, що він має кошти на рахунку, але не може ними скористатись через «замороження» їх тимчасовою адміністрацією, немає.
Нагадаємо, що під час тимчасової адміністрації задоволення вимог кредиторів банку не здійснюється. Серед переліку обмежень, на які не поширюються повноваження тимчасової адміністрації, відсутня вимога щодо перерахування коштів на сплату податків. Крім того, під час тимчасової адміністрації не здійснюється нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов’язань перед кредиторами та зобов’язань щодо сплати податків і зборів (п. 3 ч. 5 ст. 36 Закону № 4452).
Щоб убезпечити себе від застосування штрафних санкцій податківцями через несвоєчасну сплату податків не з вини підприємства, радимо так само, як і у випадку з виплатою заробітної плати, подати до тимчасової адміністрації платіжне доручення на сплату податків у законодавчо встановлений строк. Згідно з пунктом 22.4 Закону № 2346 ініціювання переказу коштів проводиться шляхом подання ініціатором (підприємством) до банку, в якому відкрито рахунок, розрахункового документа. При цьому ініціювання переказу вважається завершеним з моменту прийняття банком розрахункового документа до виконання. Банки мають забезпечувати фіксування дати прийняття розрахункового документа на виконання. У такому разі відповідальність за порушення строків переказу коштів перекладається на банк (тимчасову адміністрацію).
Ще більше робочих ситуацій ви знайдете в експертно-правовій системі «Експертус Податки»
