Підписуйтесь на телеграм-канал «Головбух. Новини»! Тут про зміни без спамуВідповідно до статті 6 Закону України від 16.04.1991 № 959-XII «Про зовнішньоекономічну діяльність» суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключеній формі заборонені законами України.
Абзацом 2 статтею 6 Закону № 959 передбачено, що зовнішньоекономічний договір (контракт) укладається суб’єктом зовнішньоекономічної діяльності або його представником у простій письмовій формі, якщо інше не передбачено міжнародним договором України чи законом.
Чи покарають за воєнного стану за неподання звітності
Враховуючи зазначене, чинне законодавство України передбачає укладення зовнішньоекономічного договору (контракту) у письмовій формі, якщо інше не передбачено міжнародним договором України.
При цьому статтею 7 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» передбачено, що у розрахунках між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту використовуються як засіб платежу іноземна валюта та грошова одиниця України — гривня. Такі розрахунки здійснюються лише через уповноважені банки в порядку, установленому Національним банком України.
Звертаємо увагу, що відповідно до пункту 1.4 Положення про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 30.04.2010 № 223, корпоративний спеціальний платіжний засіб — це спеціальний платіжний засіб, який дає змогу його держателю здійснювати операції за рахунком суб’єкта господарювання.
Особливості відкриття та використання поточних рахунків, операції за якими можуть здійснюватися з використанням спеціальних платіжних засобів, визначені пунктом 8 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12.07.2003 №492.
Зокрема, пунктом 8.3 Інструкції передбачено, що кошти з поточного рахунку юридичної особи та фізичної особи — підприємця не можуть бути використані за допомогою спеціального платіжного засобу для одержання заробітної плати, інших виплат соціального характеру, розрахунків за зовнішньоторговельними договорами (контрактами), здійснення іноземних інвестицій в Україну та інвестицій резидентів за її межі.
Отже, для здійснення розрахунків з нерезидентами за зовнішньоторговельними договорами (контрактами) корпоративні платіжні картки не застосовуються.
