Апеляційний суд погодився з рішенням суду першої інстанції щодо визнання протиправним та скасування наказу податкового органу про проведення фактичної перевірки.
Суди обгрунтовували свої дії тим, що підставою такого наказу стала інформація, викладена в листі оперативного управління (підрозділу) того ж податкового органу, який і прийняв спірний наказ. А це суперечить чинному законодавству.
Штрафи за несвоєчасне подання чи неподання звітності
Зокрема, відповідно до підпункту 80.2.2 Податкового кодексу України (ПК) фактична перевірка може проводитися за рішенням керівника податкового органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки. Підставою для проведення перевірки в цьому разі є отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи. Зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів.
Визначення терміну «інформація» надано у статті 1 Закону України «Про інформацію» від 02.10.1992 № 2657-XII, за яким це — будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.
У зв’язку з наведеним суд зазначив, що відповідний лист не може розцінюватися як отримана в установленому законодавством порядку інформація від державних органів або органів місцевого самоврядування. Адже в цьому випадку автор листа — структурний підрозділ державного органу (головного управління Міндоходів у області), який не є державним органом в розумінні підпункту 80.2.2 ПК. Крім того, як було встановлено судами, цей лист не містив конкретних відомостей та/або даних, які б свідчили про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів.
Водночас апеляційний суд зауважив, що обставини, зазначені в листі, могли бути більш ретельно перевірені самим оперативним управлінням, виходячи з його процесуальних функцій підрозділу податкового органу.
