Фізичні особи — підприємці, які сплачують єдиний податок (крім осіб, які знаходились у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), мають право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за умови сплати страхових внесків (встановленого розміру єдиного податку) не менше повних шести календарних місяців протягом останніх дванадцяти календарних місяців перед настанням страхового випадку (ч. 3 ст. 4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001 № 2240-III (далі — Закон № 2240).
Допомога з тимчасової непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу), у разі настання в неї одного зі страхових випадків, зокрема, тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві (п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону № 2240).
Штрафи за несвоєчасне подання чи неподання звітності
Відповідно до пункту 292.11 Податкового кодексу України (ПК) до складу доходу платника єдиного податку не включаються суми коштів цільового призначення, що надійшли від Пенсійного фонду та інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, з бюджетів або державних цільових фондів, у тому числі в межах державних або місцевих програм.
Таким чином, допомога з тимчасової непрацездатності, яка повністю або частково компенсує втрату доходу, не є виручкою від реалізації товарів (робіт, послуг) фізичної особи — підприємця та, відповідно, не є об'єктом оподаткування єдиним податком, а отже оподатковується податком на доходи фізичних осіб на загальних підставах, тобто за ставками 15% або 17% (в залежності від суми нарахованої допомоги).
Згідно з підпунктом 168.1.3 ПК, якщо окремі види оподатковуваних доходів (прибутків) не підлягають оподаткуванню під час їх нарахування чи виплати, але не є звільненими від оподаткування, платник податку зобов'язаний самостійно включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та до 1 травня року, що настає за звітним, подати податкову декларацію про майновий стан і доходи.
Таким чином, підприємці, які перебували у 2013 році на спрощеній системі оподаткування і отримували від фонду соціального страхування допомогу з тимчасової непрацездатності, зобов’язані самостійно задекларувати таку допомогу в річній податковій декларації про майновий стан і доходи за 2013 рік, яку слід подати до територіального органу Міндоходів за місцем своєї прописки до 1 травня 2014 року та сплатити податок на доходи фізичних осіб за даною декларацією до 1 серпня 2014 року.
Роз’яснення з цього питання надане листом МДЗ від 05.12.2013 № 6366/І/99-99-17-02-02-15.
