Нещодавно Міндоходів України було проведено «гарячу» телефонну лінію на тему «Особливості обчислення та сплати податку на прибуток підприємств» за участю Світлани Тимощук, начальника відділу розгляду звернень Управління методології податку на прибуток підприємств Департаменту координації нормотворчої та методологічної роботи з питань оподаткування Міністерства доходів і зборів України.
Пропонуємо вашій увазі відповіді на запитання, поставлені під час проведення телефонної лінії.
Чи покарають за воєнного стану за неподання звітності
ПРИДБАННЯ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ: ПОСЛУГИ ПОСЕРЕДНИКА
Ні, не враховується. Перелік витрат, із яких складається первісна вартість об’єкта основних засобів (далі — ОЗ), визначено пункотм 146.5 Податкового кодексу України (ПК). До цього переліку витрати платника податку на виплату винагороди посереднику за посередницькі послуги не включено.
Водночас зазначені витрати на підставі підпункту 138.12.2 ПК можна включити до складу інших витрат, оскільки розділом ІІІ кодексу прямо не встановлено обмежень щодо віднесення їх до складу витрат. Зазначені витрати визнаються витратами того звітного періоду, у якому вони були здійснені, згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку (п. 138.5 ПК).
Отже, сума винагороди, сплачена за посередницькі послуги при придбанні ОЗ, не враховується у складі їхньої первісної вартості. Такі витрати включаються до складу інших витрат.
Платники податку — суб’єкти індустрії програмної продукції (далі — ІТ-індустрії), які здійснюють діяльність, що підлягає оподаткуванню за пільговою ставкою (5%), та діяльність, яка оподатковується за загальними правилами, повинні подавати дві декларації. Одну — з визначеним податковим зобов’язанням за ставкою 5%, другу — за загальною ставкою (у 2013 році — 19%, у 2014 році — 18%).
При цьому в новій формі Декларації, затвердженій наказом № 872, у розділі 9 «Особливі відмітки» заголовної частини передбачена графа, у якій платник податку робить відмітку про те, що Декларація подається суб’єктом ІТ-індустрії щодо діяльності, прибуток від якої оподатковується за ставкою 5%.
У другій Декларації відображається податкове зобов’язання за діяльністю, що підлягає оподаткуванню за загальними правилами.
Отже, суб’єкти ІТ-індустрії, які здійснюють як пільгову діяльність, так і ту, що оподатковується за загальними правилами, мають подавати за звітні (податкові періоди) дві декларації.
ФІНАНСОВА ЗВІТНІСТЬ МАЛОГО ПІДПРИЄМСТВА
Платник податку — мале підприємство подає Декларацію за підсумками року. Яку фінансову звітність слід подати разом із Декларацією?
Відповідно до положень пункту 46.2 ПК малі підприємства подають разом з річною Декларацією річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації.
Частиною третьою статті 11 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV визначено, що для суб’єктів малого підприємництва національними положеннями (стандартами) встановлюється скорочена за показниками фінансова звітність у складі балансу і звіту про фінансові результати. Зокрема, наказом Мінфіну від 25.02.2000 № 39 затверджено Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 25 «Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва».
Отже, платники податку на прибуток — малі підприємства подають разом з річною Декларацією фінансову звітність, яка включає баланс та звіт про фінансові результати.
КУРСОВІ РІЗНИЦІ
Як правильно визначаються курсові різниці, якщо підприємство щомісяця сплачує авансові внески з податку на прибуток та подає лише річну Декларацію?
Згідно з підпунктом 153.1.4 ПК термін «балансова вартість іноземної валюти» для цілей цього підпункту означає вартість іноземної валюти, визначену за офіційним курсом національної валюти до іноземної валюти, на дату звітного балансу або на дату здійснення операції залежно від того, яка дата настала пізніше. Баланс підприємства складається за станом на кінець останнього дня кварталу (року), тобто датами звітного балансу є 31 березня, 30 червня, 30 вересня та 31 грудня.
Таким чином, визначення курсових різниць та їхнє відображення (нарахування) в податковому обліку з податку на прибуток платниками, для яких базовим податковим (звітним) періодом є календарний рік, здійснюється з урахуванням того, що датою звітного балансу є останній операційний (банківський) день звітного року, тобто 31 грудня.
ОПОДАТКУВАННЯ ДИВІДЕНДІВ
За підсумки роботи 2013 року підприємство планує виплатити дивіденди своїм засновникам у березні 2014 року. За якою ставкою сплачується авансовий внесок з податку на прибуток при їх виплаті — за тією, що діяла у 2013 році, — 19%, чи за ставкою, що діє у 2014 році, — 18%?
Обов’язок зі сплати авансового внеску при виплаті дивідендів передбачено підпунктом 153.3.2 ПК.
Авансовий внесок при виплаті дивідендів нараховується та вноситься до бюджету в розмірі ставки, встановленої пунктом 151.1 ПК з урахуванням пункту 10 підрозділу 4 розділу XX кодексу.
Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо ставок окремих податків» від 19.12.2013 № 713-VII внесено зміни до пункту 10 підрозділу 4, якими встановлено, що основна ставка податку на прибуток у 2014 році становить 18%.
Отже, оскільки дивіденди за підсумками роботи за 2013 рік виплачуються у 2014 році, то при їхній виплаті авансовий внесок нараховується та вноситься до бюджету за ставкою в розмірі 18%. Зазначений платіж необхідно здійснити до або під час такої виплати.
КОНТРОЛЬОВАНІ ОПЕРАЦІЇ
Для обчислення яких податків (зборів) застосовуються методи визначення ціни у контрольованих операціях при обчисленні бази оподаткування?
Відповідно до пункту 39.7 ПК норми цієї статті застосовуються під час визначення бази оподаткування у контрольованих операціях для цілей розділу III «Податок на прибуток підприємств» та розділу V «Податок на додану вартість».
Отже, методи визначення ціни у контрольованих операціях застосовуються для встановлення зобов’язань із податку на прибуток та ПДВ.
ПОВОРОТНА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА ВІД ЗАСНОВНИКА
Засновник (фізична особа) надав підприємству (юридичній особі) поворотну фінансову допомогу, яка залишилася неповерненою на кінець 2013 року. Чи необхідно включати таку допомогу до складу доходів, які враховуються при визначенні податкового зобов’язання, якщо термін її повернення (365 днів) закінчився в середині 2013 року?
Порядок оподаткування поворотної фінансової допомоги визначений підпунктом 135.5.5 ПК та не застосовується до суми поворотної фінансової допомоги, отриманої від засновника/учасника (в тому числі нерезидента) платника податку, у випадку повернення такої допомоги не пізніше 365 календарних днів із дня її отримання.
Тобто якщо поворотна фінансова допомога, надана засновником/учасником (у тому числі нерезидентом), залишилася неповерненою після закінчення 365 календарних днів із дня її отримання, така допомога підлягає оподаткуванню за загальновстановленими правилами. Отже, оподаткування такої операції здійснюється залежно від статусу її надавача. У разі якщо засновник (фізична особа) не є платником податку на прибуток, підприємство включає суму поворотної фінансової допомоги, що залишилася неповерненою на кінець звітного року, до складу інших доходів.
У разі якщо в майбутніх звітних податкових періодах підприємство повертає засновнику таку фінансову допомогу, сума витрат збільшується на суму поверненої фінансової допомоги за наслідками того звітного податкового періоду, у якому відбулося повернення.
Таким чином, сума поворотної фінансової допомоги, отримана від засновника та неповернена після закінчення 365 календарних днів із дня її отримання на кінець звітного періоду, включається до складу доходів при визначенні об’єкта оподаткування.
ВІДЧУЖЕННЯ НЕМАТЕРІАЛЬНОГО АКТИВУ
Підприємство вирішило продати нематеріальний актив, який не використовується у господарській діяльності. Як таку операцію відобразити в податковому обліку?
У разі якщо придбаний нематеріальний актив не використовується у господарській діяльності платника податку, то і витрати на його придбання (створення) у податковому обліку не підлягають амортизації.
Згідно з підпунктом 14.1.244 ПК під поняттям «товари» розуміють матеріальні та нематеріальні активи, у тому числі земельні ділянки, земельні частки (паї), а також цінні папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення. Тобто операція з продажу (реалізації) нематеріального активу, який не використовувався у господарській діяльності платника податку, має відображатись у податковому обліку як продаж (реалізація) товару.
Таким чином, при продажу нематеріального активу в податковому обліку дохід від його продажу (реалізації) визнається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар (п. 137.1 ПК), а витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, визнаються витратами того звітного періоду, у якому визнано доходи від їх продажу (реалізації) (п. 138.4 ПК).
СТРАХУВАННЯ ЗАСТАВНОГО МАЙНА
Юридична особа — платник щомісячних авансових внесків стала майновим поручителем за кредитним договором свого бізнес-партнера. Банк-кредитор зобов’язав застрахувати заставлене майно. Чи враховується у складі податкових витрат поручителя сума сплачених страхових внесків?
Ні, не враховується. Відповідно до підпункту 140.1.6 ПК встановлено, що до складу витрат платника податку належать витрати на страхування фінансових, кредитних та інших ризиків платника податку, пов’язаних із провадженням ним господарської діяльності, у межах звичайної ціни страхового тарифу відповідного виду страхування, що діє на момент укладення такого страхового договору. Це означає, що витрати у вигляді страхових внесків належать до складу витрат страхувальника лише в разі, якщо вони безпосередньо пов’язані з його власною господарською діяльністю.
Майновий поручитель — це особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов’язання іншої особи-боржника, тобто сплачені страхові внески не пов’язані з власною господарською діяльністю такого поручителя.
Отже, сума коштів, сплачена поручителем за страхування заставленого ним майна за кредитним договором іншої особи-боржника, не включається до складу податкових витрат такого поручителя.
НОВОСТВОРЕНЕ ПІДПРИЄМСТВО
Підприємство взято на облік як платник податку в ІІ кварталі 2013 року. Чи вважається таке підприємство новоствореним для цілей сплати щомісячних авансових внесків у 2014 році?
Ні, не вважається. Для цілей податкового обліку новоствореним вважається платник податку, який зареєстрований протягом базового звітного (податкового) року. Оскільки підприємство взято на облік як платник податку в ІІ кварталі 2013 року, у 2014 році такий платник не вважається новоствореним. Податок на прибуток за 2013 рік таким платником сплачується на підставі річної Декларації.
Отже, підприємство, зареєстроване в ІІ кварталі 2013 року, не вважається новоствореним для цілей сплати щомісячних авансових внесків у 2014 році.
ВИТРАТИ НА РЕМОНТ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ
У ІІ кварталі 2013 року підприємство здійснило ремонт орендованих ОЗ. Як визначити 10-відсотковий ліміт витрат на ремонт ОЗ, що враховуються у складі витрат при визначенні об’єкта оподаткування?
Сума витрат, що пов’язана з ремонтом та поліпшенням об’єктів ОЗ, у тому числі орендованих або отриманих у концесію чи створених (збудованих) концесіонером у розмірі, що не перевищує 10% сукупної балансової вартості всіх груп ОЗ на початок звітного року, належить до витрат того звітного податкового періоду, у якому такий ремонт та поліпшення було здійснено (п. 146.12 ПК).
Передані в оперативний лізинг ОЗ на балансі в орендаря не обліковуються, тому витрати на ремонт можуть бути включені до складу витрат платника податку — орендаря в межах 10% сукупної вартості лише тих ОЗ, що обліковувалися на його балансі на початок звітного року.
Таким чином, 10-відсотковий ліміт витрат на ремонт ОЗ, що враховуються в складі податкових витрат, визначається за сукупною балансовою вартістю всіх груп ОЗ, які обліковуються на балансі платника податку на початок звітного року.
