Порядок допуску транспортних засобів (далі — ТЗ) до поїздки за кордон регламентовано пунктами 50—55 Порядку № 1388.
Зокрема, згідно з пунктом 51 цього Порядку в разі відсутності права власності на ТЗ оформлення документів для поїздок за кордон здійснюється на підставі заяви власника ТЗ або документів, що підтверджують право користування та (або) розпорядження ТЗ. Особам, що здійснюють поїздку за кордон, на період поїздки за їхнім бажанням видаються свідоцтва про реєстрацію на їх ім’я. Свідоцтво про реєстрацію, видане на ім’я власника ТЗ, і документи, які підтверджують право користування та (або) розпорядження ТЗ, зберігаються у відповідних підрозділах Державтоінспекції. Видане на період поїздки за кордон свідоцтво про реєстрацію підлягає поверненню відповідному підрозділу Державтоінспекції не пізніше ніж протягом 10 днів після повернення з-за кордону.
Штрафи за несвоєчасне подання чи неподання звітності
У пункті пропуску через державний кордон України громадянин, який переміщує ТЗ, власником якого є інша особа (юридична або фізична), подає органу доходів і зборів такі документи:
- свідоцтво про реєстрацію, видане на ім’я власника ТЗ, разом з документом, що підтверджує право користування та (або) розпорядження цим ТЗ;
- або свідоцтво про реєстрацію ТЗ на ім’я особи, яка здійснює поїздку за кордон, видане підрозділом Державтоінспекції за бажанням цієї особи на період поїздки.
Документ, що підтверджує право користування та (або) розпорядження ТЗ, не подається, якщо ТЗ, який належить декільком фізичним або юридичним особам (що підтверджується відповідним записом у свідоцтві про реєстрацію ТЗ згідно з п. 6 Порядку № 1388), тимчасово вивозиться за межі митної території України одним із співвласників такого ТЗ.
Форми документів, що підтверджують право користування та (або) розпорядження ТЗ, і вимоги щодо їх посвідчення визначено Цивільним кодексом України та Законом № 3425.
